Закрити
UA
Життя

У Центрі сучасного мистецтва М17 відкрилася виставка «На акваторії заводу купатися було заборонено»

Поділись:

«На акваторії заводу купатися було заборонено» — це перша масштабна презентація робіт художників і художниць, які протягом останніх років працювали на території колишнього Одеського судноремонтного заводу СРЗ-2, перетворивши її на унікальний культурний кластер і трансмедіальну лабораторію.
Жанна Кадырова

За декілька років закрита територія СРЗ-2 стала симбіозом скульптурних, малярських, шовкотрафаретних та інженерних майстерень, музичної студії, а також ательє. Умови ж, що уможливили цей органічний синтез і діалог мистецтв, є винятковими для новітньої історії українського мистецтва.

Головна ідея виставки – показати трансформацію, те, як за пів року з розвалених, сирих, обдертих приміщень створили майстерні, які не хотілося залишати. Я бачу СРЗ все ж таки як завод, який продукує художні образи, музичні перформанси,  виступи, вечірки, лабораторні експерименти. Цей настрій ми і хотіли передати у виставковому просторі М17,

– розповіла Жанна Кадирова, мисткиня, кураторка проєкту.

Виставка досліджує феномен виникнення самоорганізованої творчої спільноти й самі ці об’єднавчі умови, головною з яких став простір: полишений судноремонтний завод в історичному центрі Одеси, який сьогодні існує під загрозою зникнення через пріоритети масштабної забудови берегової лінії. На прикладі арткластеру СРЗ-2 проєкт підіймає питання нестабільного становища митця/мисткині у суспільстві, а також можливостей для його/її реалізації та розвитку.

«Експозиція «На акваторії заводу купатися було заборонено» у М17 розповідає про роботи художників і художниць, які працювали на СРЗ, знайдені об’єкти, плакати, багато фото- та відеодокументації того, яким був завод та як його приміщення переробили митці. Зокрема помітно роботу Жанни Кадирової, кураторки проєкту, — відчувається уважне ставлення до простору та його історії. Пам’ятні знаки, плакати та інші артефакти, через які за ланцюжком можна було відтворити організацію роботи та буття робітників там – завдяки роботі митців ми маємо можливість дізнатися більше про його історію, співробітників та життя», – каже Наталія Шпитковська, директорка ЦСМ М17.

 До експозиції увійшли роботи таких художників/-ниць, як Женя Вольно, Вася Дмитрик, Максим Зацарінний, Жанна Кадирова, Павло Клименко, Commercialpublicart, Наталія Кушнір, Наталія Мариненко, МНПЛ, Денис Рубан, Ereh Saw, Микита Тищенко, Дарія Чечушкова, Ксенія Щербакова та інші.

Читайте також: Плейлист редакції: Що ми слухали у вересні

Представлено й артефакти та інші свідчення з минулого життя заводу, архівні матеріали і документацію моменту його трансформації.

Кураторки: Жанна Кадирова, Майя Колеснік