Хлопці не плачуть? Від яких стереотипів варто позбавлятися у Міжнародний день чоловіків

До Міжнародного дня чоловіків, 19 листопада, Amnesty International розробила товари-стереотипи про чоловіків на соціальній платформі «Все не для дому» — першому онлайн-магазині про насильство.

Гаманець «Маєш утримувати родину», носовичок «Хлопці не плачуть», парфум «Поклик природи», ремінь «Виростеш і подякуєш за науку» — це ті знайомі, але нав’язані та схвалені суспільством речі, які символізують сценарії фізичного, сексуального, психологічного й економічного насильства.

У Міжнародний день чоловіків на прикладі стереотипних товарів і ситуацій ми хочемо продемонструвати табуйовану і майже невидиму проблему — насильство щодо чоловіків. Дійсно у контексті гендерно обумовленого насильства зазвичай більше говорять про жінок, бо саме жінки найчастіше потерпають від нього. Про чоловіків-кривдників згадують менше. І практично замовчують — тих чоловіків та хлопців, котрі зазнають насильства у своїх родинах, у навчальних закладах, на роботі та на вулиці. В Україні таких випадків чимало, тож варто визнати проблему і почати її розв’язувати на рівні держави,

— зазначила директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

В основу товарів-стереотипів на сайті «Все не для дому» лягло всеукраїнське соціологічне опитування «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків», що його провела Amnesty International у квітні–травні 2021 року. Результати підтвердили, що українські чоловіки зазнають насильства на всіх етапах свого життя, найчастіше — з боку інших чоловіків, але переважно замовчують ці випадки. Майже кожен четвертий український чоловік повідомив, що зазнавав фізичного насильства на вулиці в дорослому віці. Натомість досвід домашнього насильства у дорослому віці в ролі постраждалого пережили тільки 6% громадян чоловічої статі. Дещо більше від різних форм насильства опитані чоловіки потерпали в дитинстві і юності. Про випадки ляпасів або побиття ременем удома до 16 років розповіли — аж 65% опитаних.

Гендерні стереотипи й нормалізація насильства у суспільстві призводить до замовчування проблеми, і як наслідок її загострення. «Чоловіки – не слабаки», «Чоловіки-годувальники», «Чоловіки розв’язують проблеми самостійно» — стереотипи, від яких варто відмовлятися на користь популяризації гендерної рівності, взаємоповаги й нульової толерантності до усіх форм насильства.

Ефективним рішенням для пришвидшення якісних і системних змін на сьогодні є ратифікація Стамбульської конвенції проти насильства, яка допоможе вдосконалити законодавство та роботу відповідальних органів у сфері протидії домашньому гендерно зумовленому насильству  і яка зобов’язує уряди визнавати потерпілими, зокрема, чоловіків.

Читайте також: Артпроєкт “Діабет не вирок”

Долучитися до кампанії проти домашнього насильства в Україні можна в багато способів: стати інформаційним партнером, поширити новинки «Все не для дому» в соцмережах, роздрукувати алгоритми дій у випадках домашнього насильства й почепити у своєму під’їзді, підписати листа з вимогою ратифікації Стамбульської конвенції.

Довідка

«Все не для дому» — соціальний проєкт проти домашнього насильства, створений правозахисною організацією Amnesty Internartional у співпраці з Бюро соціальних комунікацій «До речі». Опитування «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків» проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Amnesty International в Україні.

Анкетування відбувалося у період 17.04-08.05.2021, було опитано 2016 респондентів чоловічої статі віком від 18 років і старше. Опитана вибірка відповідає розподілу дорослого чоловічого населення України (за винятком непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та Криму) за віком, макрорегіонами та розміром населеного пункту відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1.01.2020.

Опитування не має на меті порівняння досвідів чоловіків і жінок або применшення проблеми насильства щодо жінок, які частіше є постраждалими від домашнього і сексуального насильства. Це дослідження покликане зняти табу з теми насильства на різних етапах соціалізації чоловіків, яке вони зазнають, переважно, від інших чоловіків.