Чи впливає людина на простір і світ навколо себе? На це питання протягом тисячоліть намагались відповісти філософи, потім їх естафету перехопили фізики, але дати вичерпну відповідь, не зронивши ні звуку, змогли лише митці. Саме такими відповідями сповнена студія Yakusha – простір, в якому потоки бурхливої енергії мирно співіснують зі сталістю і споконвічними темами. При цьому вони не конкурують – навпаки! – створюють баланс, який люди шукають поколіннями. Мабуть, тому, опиняючись тут, глядачі здебільшого завмирають, зупиняються, і, ніби вперше, прислухаються до того, що відбувається всередині себе та навколо.
І це не випадковість. Справа в тому, що саме людина впливає на простір, і в даній багатопрофільній студії такою людиною стала її засновниця Вікторія Якуша. У цієї жінки багато іпостасей: вона кохана, вона чотири рази мати, вона дослідниця і переможниця, але при цьому – і жива тендітна жінка, яка дозволяє собі мати сумніви, недоліки, розчарування і мрії. Такі риси поступово вирізьбили з неї архітекторку і дизайнерку, яка вже 18 років втілює свої ідеї в реальність.
Ці 18 років були дуже бурхливими як в житті самої Вікторії Якуші, так і в історії України. Мабуть, тому основними рисами її творчості стали гнучкість і стабільність, що паралельно розвивались в бізнесі та характері. Про це свідчить навіть вибор матеріалів з подібними метафоричними якостями, які давно грають головну роль в студії Yakusha – це традиційні і навіть споконвічні глина, пісок, солома, що поєднуються між собою в сучасному звучанні. Саме тому стиль, в якому творить Вікторія Якуша, називають живим мінімалізмом – це стриманість форм в поєднанні з безмежністю внутрішнього змісту.
І такий підхід став вирішальним для набуття імені не лише всередині своєї країни, але і за кордоном. Бо чим інакше можна пояснити те, що саме Вікторія Якуша стала першою і єдиною з українських дизайнерок та дизайнерів, запрошених до участі в Art Basel – найвпливовішій артвиставці світу. Особливо знаково, що відбулося це ще до початку повномасштабної війни росії проти України, коли українська культура раптом вибухнула на весь світ через політичний контекст і своєрідну форму підтримки.
Проте, у випадку з творчістю від студії Yakusha основа успіху – не співчуття чи вимушена позиція жертви, а вміння “бачити” простір формами і обʼємами, “промовляти” ними до глядачів універсальною мовою дотику і споглядання. Та внутрішня рефлексія, яка транслюється у творіннях Якуші, відгукнулася людям з різних країн. Вона виявилася здатною легко переступити кордони мов, культур, світоглядів, повернувши кожного в споконвічний стан природної чистоти. Мабуть, саме через це як спеціалісти, так і просто глядачі дійсно відкрилися до сприйняття української культури у баченні Вікторії, знайшли в ній щось споконвічне, але не застигле і застаріле, проте пластичне і близьке.
Насправді творіння Вікторії Якуші встигли не просто оцінити, а й нагородити як продукти української самосвідомості і нестандартного креативу високими нагородами на таких конкурсах:
Це лише невеликий перелік з тих 19 нагород, які стали доказом світового признання і прийняття в ряди дизайнерської еліти.
Секрет успіху робіт Вікторії Якуші може зрозуміти кожен, хто бачить їх. Це дивне відчуття, що ти прекрасно знаєш автора, а автор знає життя і насолоджується ним. І це не дивно, адже хто ще може так розуміти сенси існування, як жінка, яка народила чотирьох дітей, а отже – творить майбутнє всіма доступними методами. Це не просто здібність чи талант, це – місія жінки і будь-якої людини.
В її роботах читається не бажання стати першою, успішною, відомою і оціненою попри все, а відверте намагання бути корисною, зрозумілою, і при цьому не втратити здатність залишитися собою. Ці якості нині стали самими дефіцитиними, а тому – самими затребуваними у суспільстві, але в студії Yakusha їх концентрація виходить за межі. Тому глядачі завжди зазначають, що розуміють, якою особистістю є людина, що створила цей дизайн. Предмети і речі її авторства розповідають про неї так само, як про письменника – повість, про фотографа – улюблені знімки, і про композитора – його музика.
Попри творчий космополітизм Вікторія залишається українкою, яка продовжує говорити зі світом улюбленою мовою дизайну. Звичайно, війна змінила її душу і, відповідно, її роботи. В той час, як багато співвітчизників обрали в сучасній творчості мову ненависті до агресора, Якуша обрала протистояння рівновагою і насолодою життям.
Це не просто слова, які “на часі”. Справа в тому, що війна застала жінку в Брюсселі, далеко від пекельних подій. Але вона не змогла бути стороннім спостерігачем за тим, як ламаються геокультурні плити. Вона одразу приїхала в Україну, бо цього вимагала неосяжна енергія звʼязку зі своєю землею, зі своїм корінням. Тут за короткий період відбулася ще одна трансформація: Вікторія ввібрала в себе силу України, яка не дає знищити її і воскресає знову і знову протягом століть.
Саме ця мʼяка сила стала впізнаваним стилем робіт Якуші. Але її якість відрізняється від класичного розуміння: вона не руйнує, а навпаки – змінює і формує уявлення людей у всьому світі про українську культуру і українців як таких. Під час тривалої війни наративів, яку вже багато років поспіль виграє найагресивніша імперія сучасності, мʼяка сила Вікторії є тим, що за ефективністю може бути порівняна з військовою технікою. Вона формує підґрунтя якраз для того, щоб все необхідне потрапляло туди, куди необхідніше, бо формування такої необхідності в уяві світової спільноти виникає якраз за умови того, що там розуміють українців, їх мету і ідеали.
Для того, щоб продовжувати вести свою боротьбу на світовому рівні, Вікторія знову повернулася в саме серце Європи, звідки ретранслює свої наративи в усі куточки світу. І це насправді знаходить відгук, тому роботи студії вже входять в особисті колекції зірок Голлівуду. Наприклад, поціновувачкою творінь стала акторка Крістал Рід, а один з виробів від Yakusha студії прикрашає будинок звукорежисера Мадонни.
Також авторка долучилась до багатьох заходів як учасник, куратор або співорганізатор, і тут лише невеликий їх перелік:
На цих заходах дизайнерка гучно заявила про те, що саме в українській спадщині залишається сталим, а що, навпаки, змінюється дуже швидко.
Зміни, спричинені війною, кожен переживав по-своєму, і кожен – не легко. Для Вікторії Якуші саме творчість стала балансиром, який дав змогу не заклякнути, дихати і жити далі, наново усвідомлювати себе і навколишнє. Так народилася нова – ще сильніша – людина і нова колекція, основним мотивом котрої постає світло, що йде зсередини. Те світло, яке не здатна заглушити будь-яка темрява ззовні.