ККоли Інтернет тільки входив у наше життя, він був до приємного анонімним і безликим. Багато хто створював собі віртуальних персонажів, вигадував їм долі і в подробицях описував дрібниці життя. Цікава гра – але з відривом від дійсності.
.Потому з’явилися соціальні мережі, правила яких вимагають реєстрації під власним ім’ям. І хоча ніхто не перевірятиме, чи насправді Жизель Йосипівна – це і є ти, але деяка легкість спілкування вже втрачена. До того ж тепер не вдасться так легко висловлюватися на тему того, що «все навколо дурні», коли знаєш, що у Facebook у тебе у друзях начальник разом із усім відділом. І до зауваження про дурнів у нього, безперечно, можуть виникнути питання.
.Пам’ятаєте стару притчу про царя Мідаса, у якого були ослячі вуха? Придворний цирульник, єдиний, хто був поінформований про цю ганебну таємницю, не міг тримати її в собі, але й розповісти не наважувався під страхом смертної кари. І тоді він вирив у землі ямку, куди прошепотів свій секрет. У кожного з нас періодично є потреба у подібній «ямці». Коли я в черговий раз подумала, що не можу поскаржитися на конфлікт з подругою, тому що вона підписана на всі мої облікові записи, мені розповіли про нову соціальну мережу Secret, в якій можна писати що завгодно про кого завгодно. Тому що все одно ніхто й ніколи не дізнається, хто це написав.
.Всі цікаві, навіть я, тут же кинулися в Secret. Парадокс полягав у тому, що навіть ті, хто не зареєстрований, дізнавалися про обговорювані там теми в інших соцмережах. Кожен, хто прочитав у Secret щось на кшталт «Вані маленький пеніс», тут же поспішав поділитися цим з френдстрічкою у Facebook. Так, щоб і Іван про це неодмінно дізнався. При цьому обов’язково робити важкий вигляд і говорити, які всі навколо погані і як легко розчаруватися в людстві. Мій особистий інтерес досяг максимуму після фрази одного з друзів: «Щоразу після читання повідомлень у Secret мені хочеться помитися з милом, щоб змити з себе це все. І більше не відкривати цієї мережі ніколи. Але чомусь я заходжу туди знову і знову».
.Після встановлення на смартфон програма автоматично звіряє свою базу контактів із вашою записником. І якщо хтось із вашої телефонної книги теж користується Secret – він автоматично додається до списку друзів. Все відбувається анонімно: жодних імен чи ніків. У момент відправки повідомлення втрачає ідентифікацію з тим, хто написав, а користувачі в коментарях позначаються символами. У той же час виходить, що ви читаєте повідомлення своїх знайомих – тобто анонімність виходить якась умовна: ви не знаєте, хто написав повідомлення, але знаєте, що це напевно хтось з ваших знайомих. У результаті все спілкування в Secret зводиться до вгадування: Хто ж це написав? А слід зазначити, що нічого доброго зазвичай не пишуть. Це дуже цікавий феномен. З одного боку, Facebook – просто зібрання милих, добрих та чуйних людей. Але коли можна собі висловлюватися прямо, всі вони починають радіти невдачам знайомих людей. А той факт, що обговорювані рано чи пізно всі про себе прочитають, лише додає гострих відчуттів.
.Сюзі Менкес у своїй недавній колонці для Vogue поскаржилася на те, що останнім часом потоки уїдливих коментарів на адресу зірок стали вже дуже рясні. Але з появою Secret поливати брудом зірок стало нудно. Набагато цікавіше розповісти світові про те, як невдало сьогодні одяглася твоя приятелька чи колега. Обговорюючи феномен Secret, я з подивом зазначила, що дуже численна категорія користувачів – це ті, хто нічого не пише, але читає нові пости. Є люди, яким хочеться покопатися в чужій брудній білизні, навіть якщо вони не знають, кому ця білизна належить. Або, може, це просто спосіб самозаспокоєння: «Так, я заздрю, злюся або роблю гидоти, але й інші люди – такі самі»?
.«Правду говорити легко і приємно», – говорив Ієшуа, герой книги Булгакова. І неприємні речі, виявилося, теж, але тільки анонімно. Тому всім толерантним до інших людей, схоже, доведеться почекати, поки популярність Secret зійде нанівець і тренд вихлюпувати злість піде в небуття. Тому що дуже некомфортно, приходячи в компанію і дивлячись на милі усміхнені обличчя, думати про те, що хвилину тому в додатку, встановленому на твоєму телефоні, ти впізнала темний бік їхньої душі.