СІснує така думка, що лягати в ліжко потрібно лише з тими, з ким ви згодні хоча б гіпотетично мати спільних дітей. Тоді, мовляв, не буде такої великої кількості абортів та нещасних сімей, де чужі, але порядні люди змушені жити разом, виховуючи небажану дитину. Проте останні досягнення вчених наштовхують на думку, що у світі майбутнього секс повністю втратить зв’язок із дітородною функцією. Імовірність випадкового зальоту зведеться до мінімуму, а жінки зможуть заводити дітей без участі чоловіків.
Учені не одне десятиліття ламають голову над створенням штучної утроби. Ще за часів хрущовської відлиги Олег Білокуров («слюсар-гінеколог», як він сам себе називав) спорудив у Ленінградському інституті акушерства першу подібну систему. Металева матка займала простір усієї лабораторії. Її оснастили штучним серцем, нирками та іншими «органами», які абияк відтворювали процеси в організмі вагітної. Далі у спецрозчин з плацентою поміщали ембріон від жінки, яка перенесла аборт. На жаль, за довгі роки експериментів жодною дитиною машина так і не розродилася, а вже за Брежнєва проект згорнули. Сьогодні штучна дітородна система (матка та плацента, сполучена з пуповиною катетерами) тестується на тваринах – торік японський професор Есінорі Кувабара зумів виростити в ній козеня.
КОМУ-ТО ШТУЧНА МАТКА здасться кощунством. АЛЕ В МАЙБУТНЬОМУ ВОНА ВРЯТУЄ ПЛІД У ВИПАДКУ СМЕРТІ ЖІНКИ.
Адже такий пристрій, як кувез, вирішує цю проблему лише з 20-го тижня після зачаття. А бізнес-вумен зможуть пізнати радість материнства без ризику для кар’єри. Тому в книзі Like a Virgin біолог Аараті Прасад наполягає на тому, що штучна утроба буде не найкращою альтернативою жінці, а найкращою альтернативою для неї самої.
ФОнд Білла Гейтса щорічно витрачає на боротьбу з голодом в Африці більше коштів, ніж решта всіх фондів разом узятих. Проте будь-який «гаманець» – навіть такий солідний, як у засновника Microsoft – рано чи пізно спорожніє. Тому Гейтс шукає інші шляхи – зокрема вирішення проблеми перенаселеності. Адже з їжею та водою допомогти можна, але займатися сексом не заборониш. Останні роки Біл активно фінансує розробку імплантату-контрацептиву, який працюватиме за принципом «вкл./викл.».
Суть у тому, що під шкіру сідниць жінці зашивають міні-резервуар – протягом 16 років він виділяє дозу прогестативного гормону, що робить вагітність неможливою. Резервуар складається з титану з найтоншими платиновими вставками, які плавляться від вбудованої батарейки та вивільняють в організм добову дозу діючої речовини. А якщо жінка вирішить завагітніти, їй досить просто натиснути вимикач (саме собою, від дітей та жартівників «кнопку» розумно тримати подалі), і вона знову буде готовою до зачаття. Є надія, що революційний винахід можна буде купити вже за три роки – спочатку на американському ринку.
Учений Карім Найєрнія з університету Ньюкасла зі стовбурової клітини кісткового мозку миші зумів виростити клітину, яка виробляє сперму. Від неї народилося семеро хворих мишенят, які незабаром здохли, проте це досягнення так надихнуло вченого, що він обіцяє вже через п’ять років допомогти мільйонам безплідних чоловіків мати дітей. Що стосується слабкої статі, то поки що перехідним клітинам, взятим з жіночого організму, не вистачає генів, які дозволили б спермі дозріти до кінцевого стану. Але Найєрнія переконаний, що рано чи пізно зможе вирішити цю проблему.
ВАЖЛИВО ЛИШЕ РОЗУМІТИ, ЩО ПІСЛЯ 100-ПРОЦЕНТНОГО ЖІНОЧОГО ЗАЧАТТЯ НА СВІТЛО МОЖУТЬ З’ЯВИТИСЯ ТІЛЬКИ ДІВЧИНКИ.
Яка б ідеальна сперма не вийшла зі стовбурової клітини жінки, вона все одно нестиме в собі тільки Х-хромосому (носіями Y-хромосоми є виключно чоловіки).
НДобре, якщо чари природного зачаття і народження дитини дійсно зникне з нашого життя, то це вченим ще можна пробачити, адже в майбутньому вони обіцяють поставити на потік виробництво здорових дітей без тисяч хвороб і відхилень. Однак де творці нових технологій по-справжньому перегинають ціпок, так це в питанні самого сексу, який навіть сьогодні вже багато в чому належить не так реальному, як віртуальному світу.
Мілліарди, які щороку отримує порноіндустрія, говорять про те, що люди все частіше займаються «сексом», сидячи біля монітора комп’ютера. Але будь-які фільми для дорослих блякнуть на тлі технологій майбутнього. Кілька років тому програміст Тед Липовіц адаптував джойстик для відеоігор Razer Hydra до управління очками віртуальної реальності Oculus Rift. У деморолику на YouTube цей худорлявий хлопець, одягнувши масивний шолом, незграбно підходить до віртуальної моделі гарної дівчини, яка в реальному житті дозволила б йому хіба що прийняти пальто в гардеробі дорогого ресторану. Але тут Тед стає королем ситуації: один клік – і ось він із оголеною дівчиною на сонячному пляжі, причому деталізація віртуального світу вражає.
Залишилося додати тактильні відчуття та запахи, після чого Тед вже точно ніколи не піде у спортзал. Ну а навіщо потіти, тягаючи залізо, напружуватися і бути джентльменом, щоб сподобатися дівчині, якщо можна просто вдягнути шолом, завантажити в порногру аватар Моніки Беллуччі і отримати все і відразу? Подібні ігри вже є – популярністю вони користуються в Японії та Південній Кореї. Наприклад,
ТРЕХМІРНИЙ ВІРТУАЛЬНИЙ СВІТ З ЕЛЕМЕНТОМ СОЦМЕРЕЖІ SECOND LIFE НАСЛІЧУЄ БІЛЬШЕ МІЛЬЙОНА АКТИВНИХ КОРИСТУВАЧІВ.
Справа доходить до абсурду – люди одружуються на персонажах гри, беруть участь в оргіях і навіть розлучаються в реальному житті через ревнощі до чужих аватарів.
Хоча, мабуть, навіть найефектніший віртуальний секс-атракціон швидко набридне, адже від однієї думки про «ніч кохання» з нуликами та одиничками виникає невблаганне бажання застрелитися. Інша річ – роботи. Особливо якщо йдеться про носія повноцінного штучного інтелекту.
Автор книги «Кохання і секс із роботами: еволюція стосунків людей і роботів» Девід Леві вважає, що вже до 2050 року люди на кожному кутку закохуватимуться у роботів і створюватимуть з ними міцні сім’ї. І його прогноз не виглядає маренням божевільного: кілька років тому компанія Lincoln Park із Нью-Джерсі презентувала першого секс-робота на ім’я Roxxxy. За $9 тисяч ви отримуєте андроїда з детальною імітацією жіночого тіла, що чуйно реагує на дотик. Наприклад, якщо взяти її долоню, Roxxxy скаже: “Мені подобається тримати тебе за руку”. А якщо запустити пальці їй у трусики, вона спершу буде строга: «Припини це!», але швидко «розтане». Головним недоліком цього робота поки є нездатність самостійно рухатися, що робить його безглуздим для тих, хто вважає за краще займати в сексі пасивну позицію. Тому
СЕКС З РОБОТАМИ ДЕЯКІ СПРИЙМАЮТЬ ШВИДШЕ ЯК ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНУ ФОРМУ ОНАНІЗМУ.
Бзавдяки новим технологіям люди зможуть займатися сексом не тільки з віртуальними партнерами або роботами, але і один з одним, перебуваючи в різних кінцях світу. Ентузіасти з Майамі запустили в тестовому режимі соціальну мережу FriXion, яка допомагає досягати фізичної близькості на будь-якій відстані.
Допустимо, ваш бойфренд на пару місяців відлетів у США на стажування, а ви й дня не можете прожити без сексу. Купуйте улюбленому штучну вагину з можливістю підключення до комп’ютера, а собі – вібратор з такою самою функцією. Далі за допомогою акаунтів у FriXion та спеціальних контролерів, які компанія вже розробила, ви зможете на відстані керувати секс-гаджетами один одного. Разом з обміном текстовими повідомленнями або дзвінком по Skype який-небудь, але все-таки інтерактивний секс ви отримаєте.
В загалом, картина вимальовується приблизно така: у майбутньому, зголоднівши по сексу, упорядковуватися і виходити з дому на «полювання» ніхто не стане. Людина чудово проведе ніч або з роботом, або з віртуальним персонажем, або з кимось, кого він легко знайде в онлайні. У результаті секс втратить одну зі своїх основних рис – небезпека.
Адже ні СНІД, ні вагітність, ні почуття вразливості оголеної людини перед поглядом іншої не загрожують, якщо людина ця сидить у квартирі один. І навіть якщо двоє людей захочуть стати батьками, зустрічатися їм не буде жодної необхідності – кожен запечатає у пробірку свій біоматеріал та відправить його до клініки, де досвідчені лікарі все влаштують. Парадокс у тому, що секс майбутнього зможе обійтись без нього самого.