Старе місто: подорож до Анкари

Звичний маршрут у Туреччині – це пляжі або Стамбул. Олена Романенко від нього відхилилася, вирушивши до Анкари.

РПостараюсь нагадати: Анкара – столиця Туреччини. Тут краще виступити Капітаном Очевидність, ніж червоніти, стикаючись із твердженням, що головне місто цієї країни – Стамбул. Помилка часта, але цілком зрозуміла: Стамбул мав статус столиці протягом 1600 років, а Анкара стала адміністративним центром лише в 1923 році. Щоб туди дістатися, потрібно докласти деяких зусиль – прямих авіарейсів із Києва до Анкари немає, летіти можна лише через Стамбул, а він, як відомо, так просто не відпускає. Доїхати зі Стамбула до Анкари можна і поїздом, автобусом чи автомобілем – будь-який шлях буде комфортним. Хіба що виходу до моря Анкара не має, зате можна сказати, що всі дороги Туреччини ведуть до неї. І які дороги!

кави та спеції

Анкара справляє враження міста стовідсотково європейського: широкі вулиці, зручні розв’язки, тінисті бульвари та величезні парки, непогана сучасна архітектура. Приємно, що за інтенсивного руху транспорту пробок тут практично не буває. Проте вирішивши, що Анкара – місто молоде, ви сильно помилитеся. Столиця Туреччини – одне з найдавніших міст Малої Азії, на тисячу років старше за Київ. Її засновником, за однією з версій, був міфічний цар Мідас, який перетворював на золото все, до чого він торкався.

Колориту та туристичних родзинок Анкаре не позичати, хоча туристів-іноземців тут небагато. Секрет у тому, що цей мегаполіс є столицею внутрішнього туризму – тут не бракує як у готелях світових мереж, так і в невеликих ділових готелях з просторими номерами, wi-fi та гарним сервісом. Більшість з них зосереджені в районі проспекту Ататюрка, що дуже зручно – до головних визначних пам’яток, якщо ви не ліниві, можна дійти пішки. Або доїхати на метро – в Анкарі воно, швидше, схоже на київське, ніж, наприклад, паризьке – із гарними просторими станціями.

Насамперед мене в Анкарі зацікавили дві абсолютно унікальні пам’ятки: Музей анатолійських цивілізацій и меморіальний комплекс Аниткабір. До музеїв я відчуваю особливу слабкість, тому спочатку вирушаю до старої Анкари. Найдавніша її частина – фортеця Хісар, зі стін якої відкривається чудовий вид для знімків. У найстарішому місті нещодавно провели масштабну реставрацію: кожен будиночок на звивистих вуличках, чиї мостові викладені бруківкою, дбайливо упорядкували, повністю зберігши неповторний дух місця. Тут вас невідступно супроводжує стійкий запах кави, цитрусових та якихось незнайомих, але апетитних спецій.

Для мене Анкара приготувала особистий сюрприз: я натрапила на колону імператора Юліана – того самого, що намагався повернути до Візантії язичництво, але не досяг успіху. У Константинополі (Стамбулі) пам’ять про цю неординарну особистість знищували з особливою запопадливістю, а в Анкарі, як виявилося, з відступником обійшлися без фанатизму.

Читайте також: Відлуння пустелі: подорож до Йорданії

Діставшись Музею анатолійських цивілізацій, я провела там більше трьох годин, але, приїхавши додому і ще раз докладно проштудувавши путівник, виявила, що пропустила безліч цікавого. Тутешня колекція артефактів входить до трійки найкращих археологічних зборів Європи — разом із Луврською та експозицією Британського музею. Обов’язково візьміть аудіогід – дізнаєтесь багато нового. Ну а якщо ви налаштовані легко подивитись, зверніть увагу на стародавні ювелірні вироби – отримаєте чимало задоволення, розглядаючи їх.

найвища геометрія

Мій обов’язковий пункт програми номер два – Аниткабір, мавзолей першого президента Турецької республіки Мустафи Кемаля Ататюрка, споруда неймовірна з естетичної точки зору. У конкурсі на проект створення мавзолею брало участь 20 турецьких та 27 іноземних архітекторів. Переможці – Емін Халід Онат та Ахмед Орхан Арда – об’єднали в гармонійне ціле 22 споруди. Категорично не погоджусь із культурологом Петром Вайлем: Аниткабір не є фантазією на навкологрецьку тему. Досконала геометрія мавзолею – талановите переосмислення хетської та анатолійської архітектури, а загальному плані комплексу проглядаються риси традиційної мечеті із замкнутою площею в середині.

Золотистий туф, білий мармур і сонячне світло створюють дивовижну красу архітектурну геометрію, а глибокі тіні роблять її надзвичайно динамічною. Оптичні ефекти критих галерей можна споглядати хоч цілий день, проте Аниткабір, який відвідують близько трьох мільйонів людей щороку – це ще й величезний музей. Ататюрк був харизматичним лідером та талановитим політиком. Інтелектуал та справжній денді, він користувався заслуженою повагою. І в музеї можна помилуватися дипломатичними подарунками монархів Європи та Азії чи колекцією машин початку минулого сторіччя.

у гущі подій

Ближче до вечора варто вирушити гуляти центральними вулицями. Вони надзвичайно жваві: молодь заполонює парки, займає столики у численних кафе та ресторанчиках, поспішає у кінотеатри, концертні зали та нічні клуби. Культурне життя столиці кипить у кількох місцях: на площі Кизилай, вулиці Туналі Хілмі, районі Бахчеліевлер.

Читайте також: Пристрасть до зміни місць: що таке глемпінг?

Якщо пощастить купити квиток, відвідайте IF Performance Hall – тут регулярно дають концерти турецькі та світові музичні знаменитості. У лютому в Анкарі відбувається міжнародний фестиваль фортепіанної музики, а у квітні – міжнародний кінофестиваль та традиційний міжнародний музичний фестиваль.

Якщо до ранку у вас залишаться сили, раджу з’їздити в столицю хетів Хаттуса – цей пам’ятник ЮНЕСКО знаходиться в 145 км на схід від Анкари, або відправитися на колоритний ринок, який, чесно, нітрохи не гірший від стамбульського. Вистачило б енергії, а Анкара занудьгувати не дасть!

Повʼязані теми:

подорожіТуреччинаАнкара

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: