Ви мріяли стати частиною якогось модного Будинку?
Рано чи пізно це мало статися, але я не був певен, з ким саме співпрацюватиму. Чув, що останні 20 років у Будинку Louis Vuitton планували запустити парфумерну лінію. До того ж я їхній клієнт з 16 років, і вже тоді був парфумером. Пам’ятаю, як дістався Канн на автобусі, щоб потрапити в магазин неподалік готелю Carlton. Вітрина цього бутіка завжди мене надихала. Там мене зустріли як дорослого, і я витратив усю свою місячну зарплату – 1285 франків – на мою першу покупку. То була жіноча сумка, яку я підніс мамі на Різдво. З бутика я вийшов важливий, наче індик, вже тоді усвідомивши, що люблю люкс. З того часу моя мама отримувала нову сумку щороку.
У вас виникали побоювання під час підписання контракту?
Безумовно, я відчував величезний тиск, проте це почуття зникло 2 січня 2012 року, з моменту офіційного вступу на посаду. Прийняли мене чудово, дали достатньо часу на знайомство зі спадщиною Будинку. Я не відчував жодних матеріальних обмежень у роботі та експериментував з найкращими інгредієнтами, не звертаючи уваги на їхню вартість. До речі, ми не проводили тестування серед клієнтів. Я хочу подобатись – це моя головна мотивація. У цьому Будинку по-справжньому шанують креативних директорів – Ніколя Жеск’єра та мене.
Як зберегти секрет до призначеного терміну?
Я поважаю і культивую таємність. Найбільш нетерплячим відповідав: «Ваша цікавість – мій привілей». Я працював у власному ритмі, повільнішому, ніж це прийнято у світі моди та дизайну. Перш ніж вибрати аромати для колекції, я створив близько 80 варіантів. Деякі були відкинуті через непотрібність, час інших ще не настав.
Ви відчували якийсь сумнів?
Звичайно. Але саме в такі моменти необхідно виявляти максимальну завзятість та самокритичність, без вагань відкидати те, що вже досягнуто – і все це доти, доки не вийдеш на наступний рівень. Я постарався створити повноцінну колекцію, розробити різні аромати, поєднані загальною концепцією. Усі готові композиції тестувала моя дружина – мій головний та справедливий критик. Щоразу, завершивши роботу над черговим ароматом, я на два-три дні впадав у стан, подібний до післяпологової депресії, і частенько усамітнювався в горах.
Чому ви почали одразу з цілої колекції?
Такий підхід дає можливість широкого вибору у творчості: втілити романтичну квіткову вишуканість або насичений аромат ванілі, що ніби проникає під шкіру, викликати спогад про запашне поле, зіткане із запахів туберози та жасмину. Мені було абсолютно ясно, що починати потрібно з жіночих парфумів. До речі, нам вдалося знайти парфуми Louis Vuitton кінця 20-х років минулого століття – Heure d’Absence та Je Tu Il, що створювалися для елегантних дам. Я зрадів, що запах з флаконів уже випарувався і ніщо не впливало на мій творчий процес.
У чому полягає перевага єдиного парфумера модного Будинку?
Я маю великий запас часу, що дає мені можливість відчути різні аромати і розкласти їх у власній ментальній бібліотеці. У цій колекції – понад п’ять тисяч ольфакторних відтінків, з якими я, як професійний спортсмен, працюю щодня задля підтримання гарної нюхової форми. Усі запахи асоціюються у мене з певними образами – якогось моменту, людини чи пейзажу. Щодня моя асистентка приносить мені на сліпе тестування п’ять нот, які можуть бути використані у створенні парфумів, і ще п’ять готових ароматів, які вже є у продажу. Це допомагає мені втілювати свої ідеї, адже духи без ідеї не працюють.
Які новаторські прийоми ви використали?
Насамперед, це ексклюзивна шкіряна нота. Всі залишки натуральної шкіри з наших ательє я відправляю до Граса. Після вимочування в спирті та екстракції ми отримуємо кашку кольору чорного дерева, яка потім знебарвлюється при фільтрації. Ця шкіряна нота займає центральне місце у деяких ароматах колекції. А ще ми застосували новий метод екстракції рослин, розроблений разом з фірмою Firmenich. Якщо раніше всі квіти потрібно було кип’ятити за температури 100 °C, то тепер у нас з’явилася можливість працювати при 30 °C. Це дозволяє зберегти всю тендітну красу квітки.
Які ритуали ви використовуєте у творчості?
Я завжди намагаюся творити, починаючи з нуля. Життя у Провансі дозволяє мені оберігати нюх. Я прокидаюся щодня о 5 годині ранку і насолоджуюся панорамним видом виняткової краси – звідти можна навіть розрізнити острів Корсику. Поки все ще сплять, я приймаю ванну зі спеціальною піною, що містить духмяні речовини або парфуми з колекції.
І все стає на свої місця.
Ви парфумер за покликанням?
Коли мені виповнилося п’ять років, батько простягнув мені блоттер із ароматом травневої троянди – тоді все й почалося. Він навчив мене любити натуральні есенції і пояснив, як їх можна відтворити. Моя дочка Камілла теж парфумер, і це не може мене не тішити.
У вас улюблений аромат?
Я слідую за часом року, як японці, і захоплююся квітковими ароматами. Мімоза у січні, потім – ніжні фіалки, апельсиновий колір, травнева троянда, середземноморський нарцис і, нарешті, королівський жасмин, який цвіте з початку серпня протягом трьох місяців. Цілого життя не вистачить, щоб осмислити все багатство квіткових відтінків.
Яке визначення можна надати вашим ольфакторним творам?
Це аромати завтрашнього дня, більш емоційні та дуже далекі від раніше прийнятих канонів. Це парфумерія почуттів, що дозволяє залишатися собою.