Чи змінює “Оскар” життя акторів?

Сьогодні відбудеться 89-та церемонія вручення нагород премії «Оскар», за якою, затамувавши подих, слідкуватиме весь світ. Роман Щербаков вирішив розібратися, що насправді принесла статуетка деяким її власникам.

Один із найобдарованіших голлівудських акторів – Леонардо ДіКапріо – йшов до «Оскара» майже чверть століття, а коли таки отримав нагороду за роль у фільмі «Той, хто вижив», то безтурботно забув статуетку на афтепаті в ресторані. Вже під час посадки в лімузин актора наздогнали і спробували вручити йому «Оскара» повторно, проте Лео на куражі вважав за краще взяти до рук пляшку шампанського (фігурку ж забрав хтось із охорони актора). Це і зрозуміло: життя ДіКапріо давним-давно склалося, він знімається у найкращих режисерів планети, змінює подружок-фотомоделей, як рукавички, і стабільно входить до рейтингу найвищих акторів. заробляючи в середньому $20 млн за роль.

Почесний «Оскар» на полиці в домашньому кабінеті нічого йому не додасть і не зменшить, хіба що одного разу виникне необхідність забити цвях у стіну, а під рукою не виявиться молотка – тоді важка золота статуетка буде дуже доречною … На відміну від Лео молоді актори і актриси дивляться на нагороду Американської кіноакадемії як на магічний квиток на краще життя, після якого гонорари злетять до небес, а кастинги відбуватимуться вже режисери, які влаштовують бої без правил, щоб за всяку ціну вибити лауреата для свого фільму.

На жаль, людські мрії та мрії рідко коли знаходять відображення в реальності. Наприклад, 2012-го «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Прислуга» виграла Октавія Спенсер. Скільки людей зараз взагалі здатні згадати, як вона виглядає? Не кажучи вже про фільми, в яких знялася ця актриса… «Я думала, що після перемоги на “Оскарі” мій телефон розриватиметься від дзвінків, але цього не сталося, – зізнається Спенсер. – Якщо чесно, я взагалі не помітила, щоби щось змінилося».

Заповітна премія тішить самолюбство, але вона не може гарантувати ні інтересу продюсерів і режисерів, ні підвищення суми гонорарів. Акторові, як і раніше, потрібно буде доводити доцільність вкладання в нього десятків мільйонів доларів. У 2001 році Рассел Кроу отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Гладіатор» та гонорар – $5 млн. Через рік за роль геніального математика-шизофреніка у фільмі «Ігри розуму» йому заплатили втричі більше, а після «Господаря морів» рахунок Рассела Кроу поповнився разом на $20 млн. Проте після фільму «Нокдаун» (при бюджеті $88 млн заробив) у прокаті трохи більше сотні) гонорари актора різко пішли вниз – сьогодні він задовольняється переважно двома-трьома мільйонами за роль. «Статуетка не гарантує великих грошей актору, для кіностудій важливіше, скільки фільми за його участю збирають у прокаті та як добре вони продаються на іноземний ринок, – каже голлівудський продюсер Марк Пеннелл. – Так, “Оскар” може допомогти з пошуком хорошої ролі. Але хороша роль принесе гарний гонорар лише у тому випадку, якщо вона буде зіграна у касовому фільмі».

Можна подумати, що один «Оскар» у кар’єрі – це замало, щоб перестати турбуватися про хліб насущний на завтрашній день. Мовляв, актор «вистрілив» одного разу, але де гарантія, що він зможе надалі підтримувати високий рівень? Що ж, британець Деніел Дей-Льюїс – єдиний актор в історії, який отримував «Оскар» тричі: за «Мою ліву ногу» (1989), «Нафта» (2007) та «Лінкольн» (2012). Здавалося б, хто, якщо не він, має повною мірою відчути на собі всі переваги життя людини, обласканого престижною кінонагородою?

Дей-Льюїса називають найбільшим актором сучасності, однак, опинившись на порозі 60-річчя, він не знявся і в 30 фільмах (включаючи телевізійні та ранні проекти) – і ви навряд чи коли-небудь побачите його ім’я у списку найбагатших акторів за версією журналу Forbes . Після «Лінкольна» Дей-Льюїс, який зіграв найулюбленішого американського президента і отримав за цю роль третій «Оскар», не з’являвся на екранах п’ять років – і не факт, що з’явиться у 2017-му, бо його актуальний спільний проект із режисером Полом Томасом Андерсом не має поки що навіть назви. Ось просте порівняння: лауреат трьох «Оскарів» Деніел Дей-Льюїс ніколи не отримував за роль більше $10 млн, тоді як найоплачуванішим актором минулого року з доходом у $64,5 млн став рестлер Дуейн «Скеля» Джонсон, якому до «Оскара» так далеко, як людству – до Альфи Центаври.

Великі гонорари та заповітні ролі – це півбіди. Найсумніше, що нагородження «Оскаром» не змінює навіть моральний застій у головах американських кіноакадеміків. Наприклад, Холлі Беррі залишається єдиною афроамериканською актрисою, яка отримала «Оскар» за найкращу головну жіночу роль (у фільмі «Бал монстрів»). Тоді, 2001-го, вона висловила надію, що її перемога «відчинить двері» для людей різних рас, але на церемонії минулого року актриса заявила: «Минуло 15 років, а я сиджу тут і розумію, що жодна кольорова жінка так і не ввійшла до цих дверей, через що моє серце розривається на частини». Утискує Американська академія не лише кольорових жінок, а й жінок взагалі: згідно з дослідженням Колгейтського університету, у середньому гонорар за роль маловідомого актора після «Оскара» піднімається до $3,9 млн, а актриси – до $500 тисяч.

Втім, не всі жінки однакові – за сотню років фемінізму деякі з них навчилися шукати свій шлях до вершини. У 2010 році перша помітна роль в інді-драмі «Зимова кістка» принесла Дженніфер Лоуренс лише $3 тисячі. Через два роки, зігравши героїню в мелодрамі «Мій хлопець – псих», акторку було нагороджено «Оскаром», після чого за роль у другій серії «Голодних ігор» їй заплатили солідний гонорар у $10 млн. Але секрет такого апгрейду зовсім не в золотій статуетці , Згадка про наявність якої ефектно виглядає в резюме. А в тому, що перші «Голодні ігри» за участю Лоуренс принесли студії майже $700 млн при бюджеті майже в десять разів меншому. Кінобоси просто безпечно вклали гроші у «дійну овечку», яка вже показала свою результативність. Останнім часом Дженніфер стабільно займає перше місце в списку найоплачуваніших актрис, заробляючи $40-50 млн на рік, проте це відбувається не завдяки «Оскару», а зйомкам у високобюджетних франшизах («Голодні ігри» та «Люди Ікс») та контракту з Dior, обличчям якого вона є.

Якщо хтось і наживається по-крупному на «Оскарі», то це не актори, а кіностудії. Причому для них важливою є не лише перемога, а й номінація на премію. Ренді Нельсон, професор економіки та фінансів із Колбі-коледж, підрахував, що номінація на «Оскар» продовжує час прокату стрічки в кінотеатрах удвічі, а перемога у категорії «Найкращий фільм» збільшує збори в середньому на $18 млн. Особливо сприятливо нагорода впливає на низькобюджетні фільми, тому що блокбастери і так витрачають величезні гроші на маркетинг, забезпечуючи хороший дохід. Наприклад, той же «Мій хлопець – псих» з Дженніфер Лоуренс і Бредлі Купером, знятий за $21 млн, шість місяців безуспішно крутився в маленьких кінотеатрах, зате після номінації на «Оскар» потроїв кількість екранів, і в результаті заробив $236 млн. Половина всіх квитків було продано протягом шести тижнів між оголошенням номінації та церемонією.

Цікаво ще ось що: рідкісний глядач пам’ятає, хто там отримав «Оскар» за кращу роль другого плану п’ять чи сім років тому (не кажучи вже про 20) – тому продюсерам немає сенсу робити ставку на актора лише тому, що він колись давно засвітився. Проте випускаючи DVD-версію фільму або продаючи його онлайн, навіть через десятки років після прокату студії продовжують на ньому заробляти, активно використовуючи штамп на обкладинці, який повідомляє, що цей фільм відзначений «Оскаром», наприклад, за найкращу чоловічу роль. Покупець сприймає такий штамп як знак якості та охочіше несе покупку на касу – реальну чи віртуальну – ось тільки самому акторові від цього ні холодно, ні спекотно.