Мода

Авторське право: де закінчуються модні тренди та починається плагіат?

Marie Claire

23 Вересня, 2017

Розмірковуємо разом із інсайдерами ринку.

Проблема fake та контрафактних товарів у модній індустрії, яка була предметом обговорення останні десять років, відступає перед новою «загрозою». Нові бренди та нішеві лейбли зіткнулися з питанням про авторські права на свої ідеї, чи то принти, вишиванки, піжами для вулиці чи купальники з неопрену.

Читайте також: CHANEL ВИГРАВ СУД У ПРОДАВЦІВ ПІДРОБОК НА AMAZON

[metaslider id=50189]

Модин бізнес – це комбінація творчості та комерції, а ідеї в ньому є стартовим капіталом. Але в наш час, коли вже «все було», дуже складно створювати трендові та водночас унікальні колекції. Свого часу Джорджіо Армані сказав свою знамениту фразу:

Я вважаю, що підробка мого бренду – це непогано. Якщо є підробки, то ми робимо справді цікаві речі, які хочуть копіювати.

Читайте також: GUCCI ЗВИНУВИВ FOREVER 21 У ПЛАГІАТІ

[metaslider id=50192]

Але як бути з колекціями речей з практично однаковими моделями чи дизайном? Адже їх не можна вважати підробками. Демократичні бренди, такі як Zara або H&M, прагнучи наздогнати модні тенденції з подіуму, не тільки прискорюють виробничі процеси, але й користуються спеціальною аналітикою, щоб відтворювати найуспішніші моделі сезону в найкоротші терміни.

Інша сторона медалі – нішеві лейбли, які найчастіше спеціалізуються на одному типі товару (наприклад, богемні туніки, сукні-вишиванки або піжами для вулиці). Очевидно, що дизайн цих речей не ідентичний, але дуже схожий. Преса та засновники таких брендів акцентують на цьому увагу, знаючи, хто ж першим випустив трендову річ, а хто став лише послідовником. А клієнти дивуються, часто вибираючи саму річ у відповідній ціновій категорії.

Читайте також: VICTOR &ROLF Звинувачують у плагіаті

[metaslider id=50195]

Дар’я Шаповалова, засновник та креативний директор Mercedes-Benz Kiev Fashion Days:

Я дружу з дочкою Еміліо Пуччі Лаудомією, з якою ми багато говорили про унікальність ідей у моді. За її словами, 50% успіху дизайнера – це правильно зареєстровані права на марку та логотип. Від копіювання себе не може захиститись навіть Emilio Pucci.

Лаудомія каже, що вони не в змозі запатентувати всі свої принти, тому на їх тканинах ви подекуди помітите розпис Emilio, який стоїть там якраз з метою запобігання підробкам.

Проте в моді постійно трапляються випадки «запозичення ідей». Я до цього ставлюся з часткою іронії: копіюють, значить успішно. Вся Одеса ходила у футболках з написом Relax, як у Кості Омелі, в Zara я бачила підробки на знамениті футболки Anna K, весь Instagram рясніє знімками дівчат у сукнях «під Anna October».

Я хотіла б, щоб ці дизайнери отримали не лише моральне задоволення, а й матеріальну компенсацію, хоч і розумію, що це неможливо. Якщо інший бренд трохи змінив дизайн, шрифт, колір, то річ не вважається підробкою. Єдине, що я не розумію в цьому питанні, коли дизайнери піднімають бурю обурення в соцмережах. Я вважаю це справою низькою та непрофесійною. Ну пожартуйте на цю тему, але навіщо звинувачувати весь світ у тому, що вашу ідею підробили?

Безперечно, у світі моди між дизайнерами існує поняття етики. Але в рамках відносин mass market – fashion designers воно здебільшого відсутнє. З часів заснування Zara ідеї дизайнерів використовуються в мас-маркеті, і нікого це вже не дивує. Нині конкуренція полягає над продукті, а стратегіях просування. Я не кажу, що продукт не повинен бути інноваційним, але важлива також його подача та PR. У комбінації все це має бути унікальним.

Валерія Гузема, засновник бренду Guzema Jewelry, телеведуча:

Плагіат – справа двозначна. З одного боку, дизайнер, який створив супер-тренд, має пишатися собою: ось який він молодець! З іншого боку, його, звичайно ж, зачіпає, що на цій ідеї може заробляти ще хтось.

Коли бренди мас-маркету ще не були так широко представлені, я дотримувалася думки, що надихатися чужими ідеями або, що ще гірше, копіювати їх, граючи в «знайди 5 відмінностей», дуже погано. Але варто мені задуматися, що б я зараз робила без Zara, я розумію, що завжди має бути альтернатива речам із захмарними цінами, які не всі можуть собі дозволити.

А, наприклад, вишиванки – це елемент української культури, тому говорити, що плагіатом займаються ті, хто розвиває його у своїх ідеях безглуздо. Його можуть використовувати гравці будь-якого сегменту ринку, і це чудово, тому що пропозиція одного дизайнера не може покрити весь ринок. Плюс, здорова конкуренція – це завжди запорука гарної якості.