Фільми Канського кінофестивалю: «Одного разу в Голлівуді» Квентіна Тарантіно

Спецкор Marie Claire у Каннах Марія Алесіна продовжує розповідати про головні фільми легендарного кінофестивалю. Сьогодні під прицілом “одного разу у Голлівуді” Тарантіно. 

День прем’єри нового фільму Квентіна Тарантіно «Одного разу в Голлівуді» був відзначений у Каннах таким ажіотажем, який інакше, ніж «тарантиноманією», не назвеш. Хоча й цілком передбачуваним, але від того не менш вражаючим був натиск журналістів та любителів кіно, готових буквально на все, щоб потрапити на прем’єрний перегляд. Таким же бойовим настроєм відрізнялася і атмосфера у черзі на прес-конференцію, на якій, окрім культового Тарантіно, була присутня голлівудська делегація із зіркових акторів, які зіграли у фільмі головні ролі: Леонардо Ді Капріо, Бреда Пітта та Марго Роббі. Крім зрозумілого інтересу, викликаного гучними іменами режисера і акторів, такий вибух емоцій мав ще одну причину. Квентін Тарантіно вже давно заявив, що за свою кар’єру зніме лише десять фільмів. «Одного разу в Голлівуді» — його дев’ята за рахунком, отже, передостання стрічка. Американський режисер – один із тих, кого Каннський кінофестиваль вважає за «своїх», а тому організатори, як завжди, постаралися якимось чином підкреслити символічність моменту та призначили прем’єру в день 25-ї річниці вручення режисерові Золотої пальмової гілки за його легендарне «Кримінальне чтиво».

Події «Одного разу в Голлівуді» розгортаються у 1969 році та розповідають історію акторів, які опинилися на узбіччі голлівудського кіносвіту. Хоча нова стрічка режисера, на перший погляд, відрізняється від усіх його попередніх робіт режисера, вона в той же час ніби включає їх усіх у себе. Цей фільм – свого роду продукт роздумів Тарантіно про його власний творчий шлях, а також індустрію, якій він присвятив своє життя. Саме про це й зайшлося на прес-конференції.

Квентін Тарантіно

Коли Джекі Браун, мій головний помічник і асистент з часів «Джекі Браун» та «Кримінального чтива», прочитав сценарій «Одного разу в Голлівуді», його першим коментарем була фраза: «Номер дев’ять схожий на вісім попередніх, якщо зібрати їх усі разом». Насправді, я навіть не думав про це з цього погляду, але це правда. Хоча я не намагався зробити фільм саморефлексивним, це вийшло само собою.

У моєму житті зараз зовсім новий період – шість місяців тому я одружився. Я ніколи раніше цього не робив, і тепер знаю чому: я чекав ідеальну дівчину. Моя дружина зараз у цьому прес-залі. Тому я не можу сказати, що я підбивав цим фільмом якусь межу у своєму житті – моє життя змінюється прямо зараз, так що це точно не час підбиття підсумків.

Я віддаю перевагу нинішньому часу будь-якій епохі, яка була до того, як винайшли мобільні телефони.

Читайте також: КРАЩІ СУКНЯ КАНСЬКОГО КИНОФЕСТИВАЛЮ 2019

Леонардо Ді Капріо

У мене майже відразу вийшло ідентифікувати себе зі своїм персонажем – я, так само як і він, свідок змін, які протягом десятиліть відбуваються в моїй індустрії, і мені легко зрозуміти його тривоги та спроби зберегти впевненість у собі. У мене багато друзів у кінобізнесі, і я знаю, як складно буває отримати таку роль. Ця роль викликала в мене відчуття величезної подяки за той успіх, який я маю, за те місце, яке мені пощастило зайняти.

У цьому світі є всього кілька людей, які мають унікальне поєднання знань не тільки про історію кіно, а й про музику і телебачення, і робота з ним схожа на занурення в комп’ютерну базу даних. Для мене це кіно Квентіна – про його повернення додому до своїх витоків. Мені здається, що цей фільм – це освідчення в своїй індустрії, любовний лист, адресований усім тим аутсайдерам професії, кому Квентін особливо вдячний за їх творчий внесок.

З Бред працювати дуже легко. Ми належимо до одного покоління, розпочали наші кар’єри приблизно в один час. Крім того, перед початком зйомок Квентін надав нам своєрідну біблію відносин між нашими героями, в якій була розказана вся історія їхнього життя – від того, як вони потрапили в індустрію, до того, як обоє опинилися на її узбіччі. Завдяки цьому всьому, кіно вийшло начебто само собою.

Бред Пітт

Від усвідомлення того, що ти працюєш з найкращим, автоматично стає дуже легко. Нам було дуже легко і дуже весело. У нас з Лео одні й ті самі асоціації, наші історії багато в чому схожі, нас змішають ті самі речі в нашій індустрії. Я дуже сподіваюся, що нам пощастить повторити цей досвід, це правда було весело.

Персонажі, яких ми зіграли з Лео, для мене – дві сторони однієї особи. Один бачить занепад своєї кар’єри як особисту драму, тоді як інший зумів переступити через це і навчився плисти життям. Для мене цей фільм – про прийняття: свого життя, свого місця у світі, свого оточення, своїх проблем.

Читайте також: КАНСЬКИЙ КИНОФЕСТИВАЛЬ: 15 ФАКТІВ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗНАТИ

Марго Роббі

Я завжди дивлюся на своїх персонажів з погляду тієї ролі, яку їхня присутність грає в історії, яку розповідає фільм. Свою героїню в цьому фільмі я бачила променем світла, або своєрідним яскравим джерелом, і тому мені хотілося, щоб вона була втіленням легкості та світла. Моя роль не містила великої кількості монологів, але це стало для мене творчим викликом і дуже цікавим досвідом – передати характер персонажа не через мову, а за допомогою інших виразних засобів.

Девід Хейман (продюсер фільму)  

Як уже сказав Бред, одна з ключових тем фільму – ухвалення свого місця. Ми живемо сьогодні, ми не можемо повернутися у 1869-й, давайте намагатимемося зробити сьогоднішній світ якнайкращим місцем.

Нагадаємо, спеціальний партнер Marie Claire у Каннах – бренд Mastercard. Ваша перепустка у світ великого кіно у нашій спецтемі на сайті!

Повʼязані теми:

Каннський кінофестивальКанниКвентін Тарантіно

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: