Обриси дитячого кубика, смішні круглі фари, неоновий «вирвіглаз» колір кузова Kinetic Yellow – здається, що такою може бути лише маленька модель автомобіля, але ніяк не повнорозмірна іграшка на чотирьох колесах для дорослих. Тим не менш, ось він переді мною – новий Suzuki Jimny четвертого покоління, у повній готовності до карпатських пригод. 3,645 м завдовжки, 1,645 м завширшки і 1,720 м заввишки – кей-кара, що вкладається в розміри, встановлені вимогливими до габаритів японцями.
І хоча автожурналісти одразу ж прозвали Jimny «маленьким Гелендвагеном», натякаючи на його зовнішню подібність із колись супертрендовим у певних колах «старшим братом» від Mercedes-Benz, тут є кілька заперечень. По-перше, Jimny з’явився на світ приблизно на десять років раніше за «гелік». Так-так, глобально в ту саму епоху хіпі, Вудстока, загальної любові та антивоєнних протестів. Коли самовираження і байдужість до того, що скажуть про твої різнокольорові одяги і квіти у волоссі, досягло максимуму. Ось і Jimny виглядає максимально кумедно, але при цьому впевнений у своїй місії – підкорювати бездоріжжя. По-друге, щодо дизайну нинішнє покоління, як пазл, зібране з яскравих рис попередніх Jimny. А ті, кому не подобався дизайн третього покоління із «замиленими» гранями, радісно видихнули – новий позашляховик вийшов настільки привабливим, що поки ми в Івано-Франківську чекали на початок тест-драйву, кілька чоловіків наполегливо намагалися пару авто купити. А вже після прибуття до Києва я без кінця відповідаю на запитання друзів та колег: «А розкажи про новий Jimny!» Ось що означає справжній успіх!
Ще одна важлива річ – з точки зору підвіски та інтер’єру новий Jimny став не в приклад комфортнішим за попередника. І двигуном його оснастили потужніше – 1,5 л замість 1,3 л. На вибір в Україні пропонують 4 комплектації, причому оснащені базовими системами безпеки, у тому числі автономного гальмування (до речі, в цьому випадку автоматично включається «аварійка», щоб подати сигнал транспорту, що їде за вами), допомоги на спуску, попередження про зміну смуги , мультимедійною системою з 7-дюймовим екраном, коннект зі смартфонами через Apple CarPlay, Android Auto, MirrorLink. І навіть помічник перемикання далекого світла – за містом уночі це функція на вагу золота.
Що незвичайно, коли сідаєш у машину – вертикальне лобове скло, тонкі двері, практично вертикальна посадка, але загалом усередині водій та передній пасажир не обмежені. Менш комфортно почуватимуться пасажири на задньому сидінні, але цей автомобіль навряд чи купуватимуть, щоб катати всю сім’ю. І потрібно бути готовим, що багажника фактично немає, але ви можете скласти спинки задніх сидінь і розмістити там свої речі. Тим більше, що в іншому Jimny вас точно порадує і здивує!
Ще одна особливість позашляховика, про яку потрібно знати: повний привід, що тут підключається, і називається він ALLGRIP PRO – на відміну від традиційного для інших моделей Suzuki ALLGRIP, ніхто не прийме рішення за вас. Тільки олдскул, тільки хардкор – в режимі 2H (задній привід) ви можете спокійно їздити містом та трасою, 4H (постійний повний привід) включати, коли ви в’їжджаєте на бездоріжжя, та 4L (знижений ряд) – коли вам потрібно подолати складні ділянки з камінням, піском чи глиною тощо. Все це нам довелося застосувати, піднімаючись звивистими дорогами, на яких зустрічалися лише любителі піших походів, на вершину гори Драгобрат, а потім спускаючись до озера льодовикового походження Герашаска. Враховуючи, що я ніколи б туди не дійшла пішки, а тут за три-чотири години подорожі на автомобілі побачила навколо стільки дикої краси – наявність під рукою такої машини, як Jimny, здається величезним благом.
Перша частина дороги, що йде в лісі вздовж русла річки, видалася зовсім дитячою розвагою. Пізніше, коли схили порідшали, і місце дерев зайняли гірські квіти, різнотрав’я та ялівець, довелося бути обережними. Підступна глина, якою запросто можна з’їхати вниз, гострі, що стирчать вертикально каміння, розмита дощами колія, калюжі – всі ці перешкоди низка тестових Jimny повільно, але впевнено подолала. Біля озера хтось захотів покататися по воді (що йому вдалося), а по дорозі назад ми дуже оцінили систему допомоги при спуску, яка практично все зробила за водіїв, давши можливість безпечно дістатися до нижнього привалу. Високі Карпати виявилися нітрохи не гіршими за мальовничі ландшафти шотландського острова Скай – особисто для мене це стало відкриттям дня, як і те, як такий маленький позашляховик не боїться найбрутальніших доріг.
І, до речі, не тільки неоновий жовтий (або салатовий, як хтось бачить) вдалий колір кузова Jimny! Насправді, майже кожен із відтінків викликає почуття впізнаваності у людей за тридцять. Болотяний зелений Jungle Green, бежевий металік – такі кольори фарбували автомобілі в нашому дитинстві, але в даному випадку вони придбали нове дихання. А ностальгія, принаймні у світі моди, зараз є суперзатребуваною – так і Suzuki Jimny багатьом хочеться поставити у свій гараж. Зовсім як яскраву іграшкову машинку, яка здавалася верхом мрії та предметом першої необхідності, коли мені було чотири чи п’ять років.