Мода
Про унікальність та постановки іммерсивного театру Mystery Play
Поділись:
У серії інтерв’ю ми розповідаємо про прогресивні українські театри та компанії, які пропонують альтернативу класичному театру в нашій країні. Олександра Костіна поговорила із співзасновниками та продюсерами Таємниця Play Юлією та Андрієм Копиловими.
Про театральне мистецтво
Юлія: В останні кілька років стали з’являтися нові недержавні театри, а деякі державні почали залучати молодих режисерів та переключатися на самоокупність. А це веде до того, що театри мають прислухатися до глядачів та підвищувати рівень своєї технічної та побутової підготовки. Може здатися, що нові театри йдуть на поводу у глядача і дають йому ті продукти, які той просить. Але я вважаю, що ці невеликі проекти знову пробудили інтерес публіки. Можливо, завдяки ним в Україні незабаром розпочнеться театральний ренесанс.
Про унікальність театру
Андрій: Іммерсивний театр – це постановка, в якій глядачі стають безпосередніми учасниками: вони взаємодіють із акторами, та їхні дії можуть впливати на перебіг подій. Для повного занурення у сюжет використовуємо різні елементи: театральний перформанс, квест, кінематограф, елементи шоу. Наша місія – перевести людей від пасивного перегляду до активної участі та проживання різних історій. У нас за три години можна прожити інше життя, вигадане, нереальне, спробувати себе в різних ролях, зняти свої стандартні маски і відкрити в собі щось нове.
На даний момент ми створили три спеціально обладнані та стилізовані локації саме під наші сюжети. Кожна займає близько 1500 кв. м та в кожній бере участь близько 20 акторів.
Про знакові постановках
Юлія: Нашу першу постановку «Втеча із Шоушенка» за чотири з половиною місяці відвідали близько 13 000 людей. Було багато різних відгуків, комусь подобалося, і він занурювався настільки, що втрачав межу між реальністю та грою. Комусь було незрозуміло чи хотілося чогось більшого. Найулюбленіший проект зараз – це Futurism. Він найскладніший для нас. Кожну дію, кожну зону кожного персонажа ми наповнили змістом, який може вплинути на людину. Змусить замислитися, що я роблю зараз, і як це може вплинути на моє майбутнє. У перформансі ми постаралися порушити такі теми, як надмірне використання пластику, доступність та продажність сексу, засміченість інтернет-простору, існування маргіналів, які живуть поза системою та ведуть підпільну війну проти неї.
Про команду
Андрій: Над проектом Futurism, окрім нас із Юлією, працювали понад 20 спеціалістів, серед них – режисер Ігор Беліц, сценарист та ігротехнік Максим Міклашевський, декоратори Fakt Art, композитор Grisly Faye, костюмер Іра Льонь.
Про складнощі
Андрій: Головна складність у створенні іммерсивної гри – це поєднати окремі самодостатні напрямки, створити симбіоз театру, шоу, квест. Непросто знайти баланс серед цих трьох елементів.
Про особисте
Андрій: Для мене театр як і мистецтво загалом – це маркер нагальних та проблемних тем сучасності. Також це можливість достукатися до суспільної моралі та людських почуттів, більш тонких, ніж у звичайному житті. Це дозволяє глядачеві більше дізнатися про інших людей і відкрити свої відчуття.
Фото: прес-служба театру
Поділись:
Також читайте
