Мода
По-старому: що таке справжній вінтаж і де його шукати
Поділись:
Формула «все нове – це добре забуте старе» дуже точно відображає суть моди. Розповідаємо про те, чому речі 50-річної давності купувати не соромно, а престижно.Про гвинтаж у нас активно заговорили 20 років тому. Тоді Джулія Робертс змусила захоплюватись своїм смаком весь модний світ, піднявшись на сцену театру Kodak у розкішній сатиново-оксамитовій сукні, створеній Валентино Гаравані у 1982 році. Критики до цього дня вихваляють сміливість актриси і не шкодують епітетів для опису її «оскароносного» чорно-білого вбрання.
@fashionroamer
Заради справедливості варто сказати, що на тій же церемонії у вінтажній сукні канаркового кольору родом з 50-х з'явилася і Рене Зеллвегер, але про це згадують якось побіжно. Хоча акторка тоді продемонструвала справжню майстерність перетворення, і впізнати в ній пухку простушку Бріджіт Джонс, яка увірвалася в наш світ якраз у тому ж 2001-му, було просто неможливо.
Відтоді селебріті стали робити ставку на вінтаж із завидною регулярністю: у кутюрі «з історією» у різний час на червоних доріжках були помічені Дженніфер Гарнер, Різ Уізерспун, Пенелопа Крус, Наталі Портман та ще чимало знаменитих модниць. Саме їх стараннями ставлення до вінтажу у суспільному розумінні поступово змінилося: якщо раніше неосвічені уми сприймали його інакше як «стар'є» або «секонд-хенд», то тепер все більше людей бачить різницю між речами, що зберігають історію, і речами, що зберігають запах американської глибинки.
Прискорений лікнеп
Щоб відрізнити вінтажну річ від горезвісного секонд-хенду, Досить запам'ятати пару нескладних правил. По перше:
- вінтажем вважаються тільки ті вбрання та прикраси, які були створені не менше 20 років тому. Тобто ми, звичайно, можемо полювати за сукнею Atelier Versace з легендарним розрізом, в якому Анджеліна Джолі вийшла на килимову доріжку «Оскара» у 2012 році і породила як хвилю замилування, так і цілу галерею мемів, котрі кочують по мережі. Але поки це лише колекційна річ, яка обросте гордим званням «вінтаж» лише через 12 років.
По-друге:
- до категорії вінтажного вбрання знавці моди відносять виключно одяг haute couture (у крайньому випадку – ту, що була пошита вручну в ательє, а не на фабриках). Так що, хто б із селебріті не носив свого часу Levi's 501 або тренч Burberry, ці ретровіщі так і залишаться предметом полювання для справжніх фанів, але ніяк не для одержимих колекціонерів модної старовини (які, до речі, називають предмети, що не заслуговують на їхню увагу , по-снобськи зневажливо: vintage trash).
Враховуючи всі перелічені обмеження, можна припустити, що вінтажне вбрання – це прерогатива багатих та знаменитихАдже кутюр від Dior або Valentino і без того доступний не кожному, а якщо це ще й музейний експонат, то простим смертним залишається лише мріяти про те, щоб доторкнутися до такої категорії прекрасного.
Куди простіше справи з сумочками, прикрасами, рукавичками, парасольками та іншими речами дрібнішого калібру. Заволодіти цими трофеями за особливого бажання може кожен - головне, морально підготуватися до того, що ви стаєте на незворотній і дуже витратний шлях колекціонера, оскільки ця справа, як стверджують знаючі люди, дуже затягує.
Місця знати треба
Якщо поставити собі за мету, відшукати прикрасу, створену самою Коко Шанель, можна буквально за день – один тільки eBay на подібний запит одразу видає більше 100 пропозицій. Але справжні поціновувачі старовини відкритим інтернет-аукціонам не особливо довіряють: фактор людської несумлінності ще ніхто не скасовував, а враховуючи те, що ціни на «перекази старовини глибокої» стартують мінімум із сотні доларів, охочих нажитися на естетах зараз розвелося чимало Як правило, вінтажні речі шукають в антикварних лавках, розкиданих європейськими вуличками, на блошиних ринках та аукціонах.
Наприклад, у Парижі полювання на старовинні саквояжі та вінтажні гаманці Hermes ведеться на вулиці Nesle та в районі Marchе aux Puces. Якщо вас цікавлять предмети побуту та вбрання Вікторіанської епохи, то за цим слід вирушати на лондонську торгову вулицю Portobello Road. Орієнтовані на «місцевого виробника» та блошині ринки в Мадриді та Берліні – на тамтешніх El Rastro та Mauerpark Markt можна не тільки поповнити колекцію вінтажного годинника, браслетів, капелюшків і сумочок, але ще й завести пару-трійку знайомств. А от у Нью-Йорку місця збору «стариків» куди більш інтернаціональні: бруклінські райони Williamsburg та Fort Greene кожен вікенд преврятуються у фестивалі народів світу. Індійські хустки та прикраси, англійські капелюхи-котелки та кепі, французькі кольє-сотуари та американські ультрамаринові кліпси, які колись погойдувалися в такт хітам Rose Royce на танцполі Studio 54 – все це можна знайти у величезних павільйонах Brooklyn Flea Market.
Бруклінський блошиний ринок
До речі, цей ринок дуже мобілен і час від часу змінює свою локацію, тому, плануючи вилазку на такий «острів скарбів», краще заздалегідь загляньте на їхній сайт brooklynflea.com.
Є ще й цілі фестивалі вінтажу – все в тому самому Нью-Йорку з 2007 року регулярно проводять Manhattan Vintage Clothing Show. Суть його в тому, що під дахом одного ангара збираються колекціонери старовини з 90 країн і жваво розпродують усі свої цінні нагромадження. Це подія триває лише один деньале ажіотаж навколо нього колосальний: серед відвідувачів бувають помічені не тільки блогери-початківці та всюдисущі хіпстери, а й моделі, актори і навіть дизайнери. Наприклад, зовсім не проти перебрати вінтажні рейли Філіп Лім.
Manhattan Vintage Clothing Show
Тонка грань
Вплітати вінтажні акценти у повсякденні образи – майже таке саме мистецтво, як і їхній пошук. Далеко не кожному вдається подібно до американської it-girl Кейсі Фрімонт зробити вінтаж своїм розпізнавальним знаком і не бути схожим на міську божевільну.
Тому головне, про що варто пам'ятати, приміряючи обідок з вуаллю або оксамитовий пояс кольору бургунді - це ваш реальний вік. Вінтажні речі (особливо у великій концентрації) легко можуть перетворити молоду чарівну особу на стару Шапокляк, так що своє знайомство зі світом модної старовини логічно та безпечно починати з нешкідливих прикрас та ридикюлів.
Періодизація вінтажу
Урожайна мода – це ціла наука. Тому справжні поціновувачі fashion-раритетів суворо поділяють омріяні скарби за тимчасовими проміжками і, виходячи з цього, формують свої колекції.
До 1901 року:
- Ця «група товарів» включає все, починаючи з суконь у стилі ампір і закінчуючи хитромудрими мереживними вбраннями Вікторіанської епохи.
1901 - 1919:
- З цього періоду у стариків у різних куточках світу збереглися багато вишиті блузи часів Едуарда VII. А ось особливо щасливі мисливці можуть роздобути навіть сукню-туніку паризького кутюр'є Поля Пуаре.
1920 - 1938:
- Головні трофеї цієї модної епохи – капелюшки-клош та модернові сукні. Зустрічаються і крепдешинові блузи з широкими підплічниками, які жінки самостійно шили собі за часів Великої депресії.
1939 - 1946:
- Атласні сукні в підлогу, хутряні горжетки та хитромудрі капелюхи – висока мода протистояла воєнному часу і створювала розкішні вбрання всупереч усьому.
1947 - 1964:
- Шанувальники елегантності Джекі Кеннеді досі намагаються отримати короткі лососеві жакети з круглими гудзиками та капелюхи-таблетки.
1965 - 1976:
- Хіпі, моди, зірки диско-танцполів – ця епоха була щедра на яскраві образи. Особливо цінуються серед вінтажників сукні Gunne Sax – бренду, що народився у Сан-Франциско і прославився вдалими міксами бохо та вікторіанства в межах одного вбрання.
1977 - 1989:
- Тут найбільше цінуються куртки-косухи, шкіряні штани та спідниці авторства Вів'єн Вествуд, а також супутні їм аксесуари – грубі браслети, важкі ланцюги та потерті рюкзаки «з долею».
1990 - 1999:
- Мода цього періоду подарувала нам гранж. Тому для колекціонерів особливо привабливі lingerie dresses, спідниці з невигадливим квітковим принтом та картаті сорочки, які продавалися тоді не лише у рублевих магазинах, а й на рейлах магазинів іменитих брендів. Особливо цінними є твори молодого Марка Джейкобса для бренду Perry Ellis. Його гранжеву колекцію тоді рознесли в пух і порох критики, але саме він став родоначальником стилю, який досі актуальний.
Де шукати вінтаж в Україні
Manhattans Babe (manhattans_babe) – унікальні архівні вбрання модних Будинків з історією, включаючи перші жакети Chanel авторства Карла Лагерфельда, подіумні сукні Yves Saint Laurent та Tierry Mugler. Також магазин має великий асортимент старовинного посуду, рідкісних ювелірних прикрас і навіть лімітованих ляльок (наприклад, Barbie в сукні Christian Dior);
Kasya Vintage Shop (kasya.vintage) – чудовий вибір базових речей, серед яких можна відшукати power suit Hugo Boss або легендарне бежеве пальто Max Mara;
Vechno (vechno.vintage) – особливо гарна селекція аксесуарів. Можна зловити сумки рідкісних французьких брендів, колекційні краватки Celine, хустки ручної роботи та нестаріючі італійські ремені із золотими пряжками;
Вінтажний підвал (vintage.basement) – знахідка для тих, хто любить моду 1990-х. В асортименті багато блуз, що струмують, з підплічниками, раритетних mom jeans і жакетів з чоловічого плеча.
Поділись:
Також читайте
