Термін для тих, хто воліє усвідомлене споживання та етичні бренди.
Sustainability чи екологічна стабільність стала головною метою багатьох концернів-гігантів, а також маленьких брендів. Рух за кліматичну справедливість набирає обертів і світові уряди перестали заплющувати очі на очевидну проблему — глобальне потепління справді має місце.
Звідси розпочалася масштабна екологічна програма, призначена хоч трохи допомогти планеті Земля. Наприклад, уряд Великобританії ухвалив закон у 2019 році про чисті нульові викиди, що означає скорочення парникових газів до часткового нуля до 2050 року. При чому така програма не передбачає повної відмови від викидів в атмосферу, а врівноваження їх за рахунок екологічних прийомів, наприклад масової посадки дерев. Таку ж програму підтримували і в Сполучених Штатах Америки.
Читайте також: Чому переможуть сміттєві інновації і ми віримо в стартап, який спасе людство від екологічних проблем
Індустрія моди також намагається внести екологічні корективи у свою роботу і допомогти у боротьбі зі зміною клімату. Модні бренди стверджують, що працюють виключно з натуральними тканинами або переробленими матеріалами, або пропонують альтернативні методи виробництва. Таким чином вони називають себе як sustainable та етичною маркою. Але в цьому і вся суть грінвошінга.
Грінвошинг — це свого роду камуфляж для модних корпорацій, які позиціонують себе як “зелений” бренд, хоча насправді таким не є. Це маркетинговий прийом, який змушує покупця повірити в усвідомленість та етичність компанії.
Наприклад, у релізі до нової колекції псевдоекологічного бренду зазначено, що вона виконана з екологічно чистих тканин, і для її створення були передбачені заходи енергозбереження. При цьому вони замовчують про те, в яких умовах працюють люди в цехах, частіше це представники країн Третього світу, які бояться об’єднатися з профспілками, щоб досягти придатних умов праці та конкурентної заробітної плати.
Несумлінні підприємства намагаються отримати вигоду з зростаючого попиту на екологічно чисті продукти, незалежно від того, чи є їхня продукція натуральною, здоровою, без вмісту хімікатів, придатною для вторинної переробки чи щадними до природних ресурсів.
Компанії роблять ребрендинг, перейменовують свої товари і видозмінюють упаковку, щоб здаватися захисником навколишнього середовища. У прес-релізах вони вказують на натуральності виробленої продукції, щоб здаватися виграшно і натомість їхніх конкурентів, трохи більше. Насправді компанія може не виявляти серйозної прихильності до екологічних ініціатив.
Як ви вже зрозуміли, грінвошинг – штука підступна і розпізнати її з першого погляду практично неможливо. Перше, що необхідно зробити – це не піддаватися на псевдоекологічні хитрощі та маркери на упаковках. Якщо ви побачили сертифікат якості, який викликає у вас питання — краще його перевірити ще раз. Для цього просто зайдіть на сайт організації, яка видала цей сертифікат і в пошуку пропишіть назву компанії, а далі або кладіть товар, що сподобався, в кошик, або назад на полицю.
Важливо знати, що є міжнародні маркування та сертифікати, які гарантують натуральність продукту. Це “Євроліст”, який поширений на території ЄС і позначає органічну продукцію, “CrueltyFree” говорить про відсутність тестів на тварин, стрічка Медіуса – символом переробки. Для вашої зручності, пропонуємо завантажити програму Посібник з екомаркуванняякий допоможе розібратися у всіх цих знаках.
Будьте усвідомленими і тоді у вашому житті буде менше грінвошинг та їх маркетингових хитрощів.