Що стало натхненням для вашої колекції?
Kyiv modernism – це перша колекція PODYH, яка безпосередньо пов’язана з моїм архітектурним минулим.
Натхненням для неї стали відомі будівлі епохи модернізму, а саме бібліотека ім. В.І. Вернадського, готель “Салют”, готель “Мир”, “Парк пам’яті”, корпус фізичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, «Тарілка» на Либідській площі. Мені було важливо не просто повторити будівлі або їх елементи, а переосмислити підходи та прийоми архітекторів модернізму та застосувати їх у одязі.
Які деталі чи аксесуари роблять вашу колекцію несхожою на інші, і що вони означають?
Як і будівлі модернізму, речі колекції позбавлені зайвого естетичного «шуму», не перенасичені деталями, кольором чи декором. Кожен елемент виправданий, відповідає задуму та створює завершену композицію обсягів та ліній.
Сумки це моя окрема пристрасть, їх створення нагадує мені процес проектування, де я можу повністю втілити свої архітектурні фантазії.
Спочатку я продумую композицію на папері, далі — роблю макет із картону, де промацую форму, а потім проводжу досвідчений зразок, де підбираються матеріали та допрацьовуються вузли.
У колекції Kyiv modernism представлено три сумки, де кожна — це алюзія на архітектуру київського модернізму. Так стеля галереї бібліотеки імені В.І. Вернадського відображено у сумці Caisson.
Форма “Тарілки” була процитована в аксесуарі, призначеному для ключів та карток.
Сумка-рюкзак “Салют” – це знаковий та найскладніший у виробництві елемент колекції; у ньому за допомогою ручного в’язання гачком, великих люверсів та круглої форми вдалося передати композицію та деталі відомого київського готелю.
Читай також: Ніколь Кідман вперше за довгий час з’явилася на червоній доріжці
Давайте поговоримо про відтінки та тканини. Які матеріали та гама кольорів присутні в колекції, і який посил ви хотіли передати за їх допомогою?
Колірна гама колекції обрана невипадково: для будівель цього періоду часто використовується бетон, тому в колекції є різні відтінки сірого; чорний стає символом химерних тіней, що утворюються завдяки продуманій композиції архітектурних обсягів, і стають невід’ємною частиною будівлі.
Який момент створення колекції був найнапруженішим чи найскладнішим?
У Києві, як і в усій Україні, існує проблема втрати будівель періоду модернізму. Більшість об’єктів перебуває у критичному стані, інші – нещадно знищуються.
Для більшого висвітлення цієї проблеми ми випустили соціальний ролик, у якому хотіли показати як “влада” знищують пам’ятки модернізму і сприймають їх лише як спадщина радянської епохи. Проте з’являються люди, які бачать красу та унікальність цієї архітектури та готові протистояти її руйнуванню.
Створення цього 5-хвилинного ролика коштувало нам великих зусиль — місяць складної підготовки, два знімальні дні з 5 ранку до 8 вечора (плюс три локації за день), і більше місяця монтажу та звукорежисури. Не обійшлося і без проблем — то камера, найвідповідальнішої миті переставала працювати, то дрон застряг на даху Салюта, то якийсь кабель забули — і це їх невелика частина. До того ж, домовитися про зйомки на дахах будівель — ще випробування.
Зі збором команди, організацією та підготовкою до зйомок нам дуже сильно допомогли — тепер уже наші друзі — Гаяне Джагінян, Оля Оборіна та Алла Савицька, вони вклали всю душу і сили в цей проект, без них його точно не вийшло б.
Під яку музику, шум чого ви створювали колекцію?
Я обожнюю шум виробництва. Звук роботи швейної або в’язальної машинки, стукіт спиць при вязанні – доводить мене до мурашок. Ця ритмічна мелодія допомагає мені повністю забути і з головою поринути у творчість.