У 2024 році Нобелівську премію з фізики здобули Джон Гопфілд та Джеффрі Гінтон. Вони нагороджені за роботу з нейронними мережами, які лежать в основі ШІ.
Хоча комп’ютери не можуть мислити, машини тепер можуть імітувати такі функції, як пам’ять і навчання. Зробити це можливим допомогли Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон. Використовуючи фундаментальні концепції та методи квантової та статистичної фізики, вони розробили технології, які використовують структури в нейромережах для обробки інформації. У таких нейромережах використовують вузли, кожен з яких має своє числове значення та взаємодіє з іншими вузлами через зв’язки, які стають сильнішими у процесі навчання мережі.
«Робота лауреатів вже принесла величезну користь. У фізиці ми використовуємо штучні нейронні мережі в широкому спектрі галузей. Наприклад, в розробці нових матеріалів зі специфічними властивостями», — каже Еллен Мунс, голова Нобелівського комітету з фізики.
Джон Гопфілд народився 1933 року в американському штаті Іллінойс, навчався в Корнелльському університеті. У 1982 році він винайшов асоціативну нейронну мережу, відому як «Мережа Гопфілда».
Джеффрі Гінтон народився 1947 року в передмісті Лондона. Він є праправнуком англійського математика і логіка Джорджа Буля. У 1970 році Гінтон закінчив Кембриджський університет, а 1978 року — Единбурзький університет. Спільно з Террі Сейновським винайшов нейронну мережу під назвою «Машина Больцмана».
На цьому Нобелівський тиждень не закінчується: у середу, 9 жовтня, стане відомо, кому присудили нагороду в галузі хімії, 10-го числа — в галузі літератури. У п’ятницю, 11 жовтня, оголосять лауреата премії миру. Останньою буде премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Її вручать 14 жовтня. Церемонії нагородження відбудуться у Стокгольмі та Осло.
Фото: twitter.com/NobelPrize
Читайте також: Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили за відкриття мікроРНК