Ізабелла Росселліні: 5 розкішних образів на екрані

Ізабелла Росселліні — одна з найвідоміших італійських акторок, чий стиль і талант уособлюють витонченість та елегантність на екрані. За свою кар’єру вона попрацювала з найтитулованішими режисерами та взяла участь у багатьох культових стрічках. В них вона створила образи, що стали незабутніми для кіноманів по всьому світі.

І вже 21 листопада в українських кінотеатрах вийде новий фільм за її участю. Це стрічка «Конклав» оскароносного режисера Едварда Берґера, де Росселліні зіграла роль Сестри Аґнес.

Напередодні цієї прем’єри ми згадуємо п’ять розкішних образів акторки, що стали справжніми перлинами кінематографа.

«Синій оксамит» (Blue Velvet), 1986

Роль Дороті Валленс у культовому фільмі Девіда Лінча принесла Росселліні статус однієї з найзагадковіших і найвиразніших актрис свого часу. Її героїня — співачка у нічному клубі — оповита таємничістю і внутрішньою боротьбою. Образ Дороті в темних, насичених тонах з яскравим макіяжем поєднує в собі сексуальність та вразливість. А сценічні костюми допомагають створити атмосферу містичної привабливості.

«Смерть їй личить» (Death Becomes Her), 1992

У культовій чорній комедії Роберта Земекіса Росселліні зіграла загадкову Ліссль фон Руман. Жінку, що володіє секретом вічної молодості. У свої 71 вона виглядає на 30 завдяки зіллю, яке продає героїням Меріл Стріп та Ґолді Хоун. Попри зіркову конкуренцію та епізодичність ролі, її образ став ідеальним втіленням естетики 1990-х. Завдяки притаманній їй розкоші, сміливим прикрасам та шарму. Ізабелла у цій ролі — уособлення магнетичної сили та містичності.

«Невинний» (The Innocent), 1993

У шпигунському трилері Джона Шлезінгера Ізабелла грає німкеню Марію. Сильна та водночас тендітна жінка, залучена в хитросплетіння міжнародних інтриг. Дія фільму розгортається під час холодної війни у Берліні 1950-х років. Її стиль — стримана елегантність у поєднанні з аурою загадковості. В одній зі сцен Росселліні, як омаж своїй матері, легендарній Інгрід Берґман у «Касабланці», притискає до грудей листівки. Таким чином прощаючись в оповитому туманом аеропорту. Росселліні чудово передає напругу і драму свого персонажа. Цей образ Марії стає одним із найвиразніших у її кар’єрі.

«Безсмертна кохана» (Immortal Beloved), 1994

У фільмі про життя Бетховена Росселліні втілює Анну-Марію Ердоді. Вона — дворянка, яка взяла Бетховена (Гарі Олдмена) до себе після того, як він втратив слух і мав проблеми з диригуванням, страждаючи від приниження з боку глядачів. Її героїня сповнена чарівності, глибоких емоцій і внутрішньої сили. Костюми епохи, витончена гра та проникливий погляд створюють незабутній образ. Зокрема, жінки, яка полонила серце Бетховена, залишаючи відчуття недосяжності. Під час роботи з Олдменом актриса завоювала його серце, і між ними зав’язався трирічний роман, який майже закінчився шлюбом.

 «Найсумніша музика у світі»

(The Saddest Music in the World), 2003

У цьому фільмі канадського режисера Гая Меддіна Ізабелла грає Гелен Порт-Хантлі, власницю пивоварні, яка організовує конкурс на найсумнішу музику у світі. Її героїня — втілення ексцентричності й декадансу, трагічна фігура зі світлим волоссям, меланхолійно закутана у хутро. Костюми у стилі 1930-х, чорно-біле зображення та зухвалий вигляд Гелен підкреслюють її незвичний характер і комічну трагічність. Цей образ став одним із найяскравіших і найекстравагантніших у кар’єрі акторки.

Здатність Ізабелли Росселліні перевтілюватися у героїнь різних епох і жанрів, роблячи кожен образ незабутнім, — заслуга не лише талановитих стилістів і режисерів. А передусім її власного акторського дару. Її унікальний стиль і вміння поєднувати красу з глибиною гри залишаються джерелом натхнення для багатьох поколінь.

Фото: Green Light Films