Про улюблені речі, місця сили та найважливіші уроки у житті.
Другою героїнею рубрики Marie Claire питає стала візіонерка та меценатка, ініціаторка проєкту «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей», засновниця власної Фундації, власниця магазинів одягу Chloe та Bonpoint Христя Храновська.
Про улюблені речі, джерела натхнення та найважливіші уроки у житті Христя розповіла в інтерв’ю нашій редакції.
З пам’яті одразу виринула класика — Ґабрієль Ґарсія Маркес «Сто років самотності». Для мене це еталонна книжка, щоб навчитись розуміти життя. До речі, є знятий серіал — достойна екранізація. Книжки мають особливе місце у нашій родині, точніше не якесь конкретне, а знаходяться буквально по всій хаті. Читаємо різне — бізнес, художню літературу, документалістику, маємо альбоми з історії мистецтва. Мій паперовий компаньйон у подорожах.
Люблю дискутувати з чоловіком про те, що читаємо. Часом, після обговорень книжки, чоловік перемикається на мою, а я — на його. Було б добре встигати дочитувати раніше, ніж купимо свіжі видання. Це, звісно, вічна дилема — книгомани зрозуміють (сміється).
Подобається стилістика Педро Альмодовара. Як вибір тем, так і кольорові рішення. Раджу подивитись «Біль і слава», «Жінки на межі нервового зриву», «Вікі Крістіна Барселона». Буквально окриляють стрічки на кшталт «Повернення». Особливо пильно слідкую за українським кіноринком і дуже радію його розвитку. Отримала невимовне враження від документального фільму «Яремчук: Незрівнянний світ краси».
Фільм чудовий, але вразило мене те, що читалось наскрізь оповіді — це сила українського наративу у період радянського застою. Феномен доробку ансамблю «Смерічка» відбувся з такою потужністю, що система вже не мала на те ради. Це був для мене додатковий поштовх натхнення для роботи над нашими проєктами.
«Я цілуюсь краще, ніж готую» — подарована друзями мем-табличка прикрашає мою кухню. Але я шалена естетка у створенні атмосфери сніданків, обідів та вечерь, а надто, коли це стіл, що очікує на гостей. Має значення посуд, колір свічок, декоративні деталі. Щось тематичне до свята, щось — по сезону, а щось — по настрою. Атмосфера мого затишного дому — це для мене як мистецтво. А приготування їжі я довіряю професіоналам. І так, я гурманка у виборі страв і напоїв.
Хоча я шалена мандрівниця — полюю на враження і нові місця, але моє місце сили таки вдома. Вже 15 років як ми з родиною переїхали за місто, у будинок нашої мрії. Лісовий ландшафт, старі дерева ми не рушили. Тут життя моєї сім’ї, особливі події, зустрічі з друзями. Чи потрібне ще якесь місце сили, коли твій власний дім і відновлює, і стає поштовхом для творчих експериментів та стартом для потрібних справ?
Я вже багато років працюю у сфері моди, тож до одягу ставлюся з особливою увагою. У минулому я щосезону відвідувала Тижні моди та займалася баїнгом зі своєю командою. Мої особливі сентименти — моя весільна сукня від Valentino, а ще — сукня Alexander McQueen з вишитими птахами свободи, придбана для різдвяного балу. Ці дві речі для мене — любов назавжди.
Маю багато речей від українських брендів, а іноді замовляю пошиття ексклюзивного одягу українським дизайнерам. На фото я в сукні від Khrystyna Rachytska.
Найчастіше віддаю перевагу чорному кольору. Його можна нескінченно розкривати новими рішеннями. Тож, чорний для мене король над модними трендами усіх часів.
Складно відповісти отак одразу. Знаєте, попри різноманітність моїх музичних вподобань, я не заповнюю музикою кожну мить, більше часу проводжу в тиші. Наразі, під враженням від фільму про Назарія Яремчука, тож вмикаю «Червона рута» та «Гай, зелений гай».
Нещодавно переглянула свої підписки, багато від кого відписалася. Стежу за тими, хто надихає, створює продукт і вірить у перемогу України. Наприклад, Роберт «МАДЯР», який став символом сили й згуртованості. Також Данієль Салем — яскравий приклад трансформації людини з шоумена у військового. І Ганна Васик «ХАНА» — медикиня медеваку, яка щодня бореться за життя. Всіх їх знаю особисто, вони для мене — приклад сили, мужності та справжніх патріотів своєї країни.
Мій чоловік. Він — друг, партнер і натхненник. Вчуся у нього і надихаюся, щоб рухатися вперед. Навіть якщо маємо розбіжності в поглядах, є велика повага і любов між нами. З Борисом ми заснували благодійну організацію «Фундація Христі Храновської», як продовження багаторічної меценатської діяльності родини. І я вдячна чоловіку за те, що він підтримує мої прагнення зміцнити культурну ідентичність та єдність суспільства, відкриваючи Україні шлях до світового визнання.
Надихає та надає мені сили, хоча частіше забирає їх (сміється), моя родина. Часто думаю, що саме завдяки їм я можу досягати більшого. Вони — моя опора та мотивація.
Колись я зрозуміла, що живить мене ресурсом музика, до того ж жанрово різна. Насолоджуюсь оперою, дивуюся фольку, танцюю під електронні сети, джаз. Обожнюю відвідувати різноманітні музичні події в Україні та за кордоном. Там я розчиняюсь в атмосфері й занурююсь у свої відчуття. Маючи можливість бути будь-ким, там я залишаюсь собою без стилів і статусів. Така собі мить свободи.
Ділюсь секретами — бажаєте розчинитися у розкішному вайбі класики? То гайда на Verbier festival. Закохані в оперу з чудовим перфомансом на воді? Майніть на Bregenzer festpiele. Маєте гарантію якості задоволення від Христі!
Ніколи не дивитися на світ лише у чорно-білих кольорах, залишати місце для другого шансу. В комунікації з людьми покладаюсь на відчуття та інтуїцію. Довіряюсь людям які горять і не бояться експериментів. Може це якоюсь мірою авантюризм, але він часто дивує цікавим результатом співпраці. Я також запальна до ідей і оточую себе такими людьми — усі кайфуємо в роботі.
Фото: надані пресслужбою Фундації Христі Храновської