Як я готуюся до кастингів: особисті ритуали, валіза та трохи правди

Дар’я Черненко — міжнародна фотомодель родом з України, з досвідом роботи у Лондоні, Мілані, Дубаї та Тайланді. У своїй експертній статті для Marie Claire Дар’я ділиться особистими ритуалами підготовки до кастингів — без міфів, пафосу та нереалістичних очікувань.

За моїми плечима сотні кастингів, десятки зйомок, і кожне нове “запрошення” – як перша зустріч. За багато років роботи в модній індустрії я зрозуміла що все вирішують перші секунди. Тому я відношусь до кастингів як до міні-виступу, до якого треба бути готовою на всі сто. Не ідеально — а чесно, впевнено, з повагою до себе та тих, хто навпроти.

За день до кастингу — ніякого алкоголю. Так, навіть келих вина «для розслаблення» — це набряки, важкість в тілі та голові. Краще просто лягти спати о 10 вечора. Без винятків. Не вийде — хоча б вимкнути світло і телефон. Це вже крок. Коли виспалася — обличчя свіже, очі не «тьмяні», і в цілому ти вже не дратуєш сама себе зранку. Щоб посилити ефект, я обов’язково вмиваюсь холодною водою або протираю обличчя кубиком льоду. Іноді навіть занурюю обличчя в миску з крижаною водою — жорстко, але ефективно. Шкіра одразу стає свіжішою, погляд — чистішим. Це мій обов’язковий ранковий ритуал перед кастингом.

Вранці прокидаюся о 7-8. Якщо прокинутись пізніше — день ніби пливе. Організм включається із запізненням, а разом з ним — і настрій. Відразу вмиваюсь, вмикаю музику. Іноді — щось дуже спокійне, іноді — ритмічне, щоб прокинутися тілом. Головне — бути в гарному, але рівному настрої. Без «очікувань» і без паніки. Кастинг — це не фінал, це просто етап. Я знаю: 70–80% — це відмови. Це нормально. Це не про зовнішність і не про талант. Просто не підійшла. Або підійшла — але не цього разу. Йдемо далі.

Збори — мій ритуал. Я завжди беру з собою невелику валізу, в якій лежить все, що може знадобитися. І вам раджу: один раз зібрати базовий «кастинг-набір» і тримати його під рукою — це дуже спрощує життя. Тілесна, чорна та біла білизна. Купальник. Тілесні, чорні та білі туфлі. Проста майка, чорні легінси або джинси. Нюдова косметика. Щітка для волосся. Все максимально базове. На кастингу тебе хочуть бачити «порожнім полотном». Ніяких яскравих акцентів, макіяжу «вечірка», укладок, декоративних стрілок. Тільки свіжий чистий вигляд, трохи тону, легкий рум’янець, акуратні брови і, якщо потрібно, вії. Ти не повинна бути ефектною — ти повинна бути справжньою. Щоб клієнт побачив у тобі потенціал під свою ідею. Ти маєш показувати форму. Настрій. Потенціал.

Волосся — чисте, живе. Без лаку, без перевантаження. Просто помите та розчесане. Іноді трішки олії на кінчики — і цього достатньо. Воно повинно рухатися і бути природнім. Тому що іноді просять зняти «природний тест», і тоді важливо, щоб нічого не заважало.

Дуже важливим моментом є час. Я намагаюся бути на місці за 15 хвилин до початку. Не за годину — щоб не перегоріти, і не впритик — щоб не напружуватися. Поки чекаю — можу просто подихати, випити води, переглянути заявку або поспостерігати за іншими. Це допомагає зібратися і трохи «заземлитися».

Іноді дівчата починають нервувати прямо перед входом: «А раптом я не сподобаюсь?», «А раптом даремно приїхала?». Я так більше не думаю. Це просто момент. Ти прийшла — це вже круто. А далі — як складеться. Але як би не склалося, ти зробила все, що могла. Значить, все ок.

Було багато кастингів, на які я йшла з думкою: «Мене точно не візьмуть». І саме вони все змінювали. Тому що я була розслаблена. Без очікувань. Просто собою. А це, повірте, видно відразу. Парадокс у тому, що на кастингу перемагає не та, хто намагається бути ідеальною, а та, хто залишається собою. І це — сильніше будь-якого хайлайтера.