Жінки у політиці — запитання відкритої лінії спільноти Marie Claire Business до Юлії Свириденко

“Якими професійними якостями потрібно володіти, щоб обійняти керівну посаду в політиці, і як підготувати себе до такої кар’єри?” – це питання від учасниці спільноти Marie Claire Business на медіалінію до Юлії Свириденко відкрило для нашої команди скриньку Пандори. Наскільки ефективно діють гендерні квоти в Україні? А у світі? Які найкращі практики дозволять посилити політичне представництво жінок? Як сьогодні виглядає політичний істеблішмент країни? Запитань було значно більше, ніж простору стандартної колонки, тому ми вирішили розділити цю велику та складну тему на кілька дописів серії “Жінки у політиці” і почати діалог з великого ексклюзивного інтерв’ю з персоною, до якої, власне, і було поставлене запитання. Ми доповнили інтерв’ю експертизою та світовою статистикою від Сабін Фрезер Гюнеш, Представниці ООН Жінки в Україні і інформацією про 20+ вже наявних освітніх проєктів для жінок, які планують будувати кар’єру в політиці від проєкту “Звісно, зможеш!

За яким внутрішнім станом можна визначити, що для вирішення певних завдань потрібна активна участь і залученість у політичний процес і від проектів у бізнесі варто переходити до побудови кар’єри у політиці? Чи це не пов’язані речі?

Юлія Свириденко: З персональної перспективи — і бізнес, і політика є успішними, якщо вони є покликанням. З суспільної перспективи — і бізнес, і політика є успішними, якщо вони про людей і для людей. Все, що ви робите як підприємець, малий чи великий,  прямо впливає на життя держави. І зараз серед бізнесу все чіткішим є усвідомлення, що успіх можливий лише, якщо успішною є спільнота, для якої бізнес працює.

До того ж, як і в бізнесі, так і в політиці, демократія — це чесна конкуренція ідей і рішень для суспільства. Якісна конкуренція у бізнесі впливає на державну політику. Якісна конкуренція у політиці впливає на якість рішень, що стосуються бізнесу. Щобільше, всі без винятку публічні норми впливають на підприємців — від норм в освіті до регулювання в екологічній сфері.

Тому важливо бути активними у публічних дискусіях, які впливають на державну політику: підтримувати інститути громадянського суспільства, брати участь у публічних обговореннях, бізнес-радах і навіть безпосередньо попрацювати у міністерствах.

Для людей, які роблять карʼєру у великих корпораціях досить часто питання переходу на публічну посаду може бути навіть частиною глобального плану розвитку карʼєри. Особливо це актуально у часи криз, коли публічна сфера дає більше можливостей втілювати свої ідеї і впливати не лише на розвиток свого бізнесу, а загалом на країну. . Можливість вийти за рамки, глобалізувати як свої підходи і рішення, так і їхній ефект.

У кожного з нас власний шлях до усвідомлення своєї ролі у суспільстві. Від Сократівської парадигми про те, що виховання має підготувати кожного громадянина до урядування (це влучно описано у лекціях Мішеля Фуко “Управління собою та іншими”) до підходу орієнтованого на професійне зростання, яке описує Макс Вебер у лекції “Політика як покликання”.

Для мене публічна служба завжди була частиною життя. Мої батьки працювали у цій сфері. Я з дитинства бачила як вони віддавалися служінню громаді, наскільки рідне місто і його покращення були їхньою центральною цінністю. Вони горіли цим. Тому така модель пошуку себе була для мене дуже знайомою. І навіть робота у приватному секторі стала своєрідною школою болів підприємців, щоб з цією базою знань вже у публічному секторі допомагати бізнесу ці болі тамувати.

Які м’які навички (так звані soft skills) Ви вважаєте найважливішими для жінки, яка прагне зайняти топпосаду у політиці? Чому саме ці навички?

Юлія Свириденко: Напевно найбільший привілей моєї роботи — можливість спілкуватися із неймовірно талановитими жінками, які творять нашу історію: військовими, власницями і керівницями бізнесів, талановитими дизайнерками, артистками, митчинями.

Завжди дуже цікаво спостерігати як вони ведуть перемовини, презентують свої ідеї, транслюють себе світові. У всіх них є схожі риси: відкритість до нових ідей, свіжість поглядів, амбітність, впевненість у собі та своїй команді. Вони готові давати шанси проєктам, ідеям, людям, які поділяють їхні цінності.

У них завжди є власна думка, яка грунтується на вивченні, глибокому аналізі. Вони системні та вміють наводити лад у процесах, документах, думках. Бо навіть найбільший талант слабне без системності.

Вони завжди доводять справи до кінця, бо їхнє золоте правило — на 99% реалізований проєкт — це все ще нереалізований проєкт.

А ще всі вони неймовірно працелюбні, проактивні та наполегливі. Часто їхній графік виходить далеко за межі восьмигодинного, а інколи дванадцятигодинного робочого дня. Від підйому о 5 ранку, перших зустрічей  о 8:00 до останніх зумів о 22:00. І це не гіпотетичний приклад, а дуже реальні історії для кожної із нас.

До прикладу, нещодавно ми були у відрядженні у Латинській Америці. Режим у відрядженнях — це підйом о 5 ранку, потім зустрічі до щонайменше 20:00, опісля приблизно до півночі, а то й довше, триває підготовка до наступного дня — тези, презентації, промови. Через різницю у часі, приблизно о 3:00 прокидається Київ і відтоді телефон не змовкає.  У такому режимі — тиждень. І після відрядження, уже на наступний день, о 9:00 ти знову на роботі. Тому інколи графік буває шаленим і треба навчитися адаптуватися й бути продуктивною у таких умовах. Я думаю, багато жінок у політиці та бізнесі впізнають у таких історіях себе.

Жінки лідерки, яких я знаю, дисципліновані і інколи навіть суворі до себе. Бо добре знають, що, коли у найважчі миті ти ламаєшся психологічно, включається характер, який допомагає дійти до кінця, зціпивши зуби і не жаліючи себе. І я пишаюся кожною такою жінкою у своєму оточенні. Вони приклад і натхнення.

Які технічні або професійні компетенції (так звані hard skills) є критично необхідними на таких посадах на Ваш погляд?

Юлія Свириденко: Процедури, процедури і ще раз процедури. В уряді це питання номер один. Якщо ти хочеш, щоб твоя ініціатива була реалізована, тоді треба досконало знати свої повноваження, процедурні особливості (як оформити ініціативу у постанову Кабміну чи проєкт закону), знати як прискорити погодження, пройти всі потрібні комітети, знайти фінансування на втілення ідеї і довести, що спрямування коштів саме на цей проєкт, матиме позитивний вплив. Це ті речі, які не можна стовідсотково делегувати чи оминути. Звісно, у вас має бути команда заступників, юристів, держслужбовців, які допомагатимуть із процедурними процесами, але якщо ви не володієте цими знаннями, то буде складно будувати свою стратегію роботи. Я бачила десятки прикладів, коли дуже амбітні колеги не змогли реалізувати свої ідеї, бо думали, що заяв і доручень підлеглим достатньо. Також було багато прикладів, коли противники потрібних ініціатив успішно “топили” проєкти в бюрократії.

Друге і що часто, на жаль, є проблемою — знання мов. Нині без цього ніяк.

Третє — добре розуміння політичного бекграунду, як власної країни, так і країн-партнерів.

Звісно, є ще багато напрямків, де варто покращувати свої знання — від основ менеджменту до глибинного розуміння хоча б однієї сфери, наприклад, економіки. Тому варто зробити концепт life long learning своїм способом життя.

⁠Чи доводилося Вам зустрічатися з гендерними стереотипами під час кар’єри? Як Ви подолали ці бар’єри і чи подолали?

Юлія Свириденко: На жаль, стереотипи й досі залишаються у нашому суспільстві. Я теж на різних етапах життя із ними стикалася. Наприклад, із менсплейнінгом, коли тобі пояснюють якісь базові істини із впевненістю, що ти точно цього не знаєш.

Інколи ці стереотипи сидять десь дуже глибоко і тебе можуть знецінювати, навіть не маючи аргументів. Я думаю кожна із нас стикалася із ситуаціями, коли наші успіхи намагаються пов’язати із якимось чоловіком. У чиємусь випадку батьком, чиємусь — чоловіком, чи якимось наставником. Але ми з вами знаємо скільки реально роботи, зусиль і часу стоїть за тим чи іншим досягненням.

У юності також бували випадки, коли мені і колезі-чоловікові на тій же посаді платили різні зарплати. Це називається гендерний розрив в оплаті праці. За останніми даними 2021 року в  Україні він на рівні 18,6%. Якщо перевести це у дуже прикладні цифри, то це означає, що жінки в середньому 6,5 років працюють безплатно, щоб у фіналі отримати стільки ж, що і чоловіки.

Ми, як Міністерство економіки, впроваджуємо Стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці.  Це і гранти для створення бізнесу, і навчання для жінок, і зміни до законодавства. Наприклад, унормовуємо питання гнучкого режиму робочого часу, надомної або дистанційної роботи. Оновлене законодавство передбачатиме обов’язковість рівної оплати праці жінок та чоловіків за аналогічну працю або працю рівної цінності.

І останнє, але не менш важливе — впроваджуємо інформаційну кампанію із головним гаслом: “Звісно, зможеш!”.

Ми часто бачимо, що жінки, які подаються на наші гранти, самі ж просять менші суми, аніж чоловіки, які подають аналогічні заявки. Часто це виникає через стереотипи у суспільстві, нав’язану “скляну стелю”. Ми ж хочемо, аби кожна з нас пам’ятала — “Звісно, зможеш. Ти варта більшого”.

Які основні виклики Ви бачите для жінок, які прагнуть зробити кар’єру в політиці? Як Ви радите їм підготуватися до цих викликів?

Юлія Свириденко: Війна суттєво вплинула на ситуацію. Якщо ми подивимось на ринок праці, то побачимо тенденцію, коли жінки все частіше обирають професії, де раніше статистично переважали чоловіки, як-от професії далекобійників, водіїв будівельних кранів та інші. Навіть ми у міністерстві, спільно із партнерами, запустили програми навчання для жінок-водійок будівельної техніки і вона мала значний успіх.

Знаю, що в багатьох корпораціях зараз заохочують жінок отримувати новий фах у так званих male-dominated industries.

Я б дуже хотіла, щоб жінки усвідомлювали, що зараз не повинно бути жодних пересторог чи упереджень. Ми можемо працювати всюди, де хочемо чи потрібні суспільству.  Завдання держави — створити умови для реалізації таких бажань.

Тому моя порада тим дівчатам і жінкам, які хочуть йти в політику, чи у будь-яку іншу сферу, — важливо чітко відповісти собі на питання: “Чого я справді хочу?”, “Які мої цінності і на що я заради цих цінностей готова?”, “Яка моя глобальна мета?”.

Відповівши на ці питання, станьте для себе головним орієнтиром. У Стуса є дуже сильні рядки: “І сам собі постань законом, і не вагайся, не блажи”. Ви, ваші відчуття, бажання, цілі мають бути вище будь-яких упереджень чи стереотипів.

Санна Марін, екс-Прем’єр-міністерка Фінляндії, та Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України.

Чи є приклади успішних жінок у політиці, за кар’єрою яких Ви уважно слідуєте? (Посміхаючись) За Камалою Харріс уважно слідкує весь світ. 
А хто ще є важливою рольовою моделлю?

Юлія Свириденко: Так, нині у США є чимало прикладів жіночого лідерства. Я загалом завдяки  цій роботі  зустрічаю чимало жінок-лідерок, із якими підтримую гарні відносини. Наприклад, Джина Раймондо — Міністерка торгівлі США чи Діана Мондіно — Міністерка Закордонних Справ Аргентини, або Санна Марін — колишня Прем’єр-міністерка Фінляндії. Це жінки, з якими ми активно контактуємо, ділимося досвідом, які надихають мене і, в яких багато чому вчуся.

Джина Раймондо – Міністерка торгівлі США, Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України.

Надихаюся шляхом, який стрімко пройшла Роберта Мецола — наймолодша очільниця Європарламенту в історії. Захоплююся тим, як стійко відстоює свої цінності Кая Калас — колишня Премʼєр-міністерка Естонії. Її часто називають “новою Залізною леді”, а в рідній Естонії — “принцесою війни”, бо безкомпромісно ставиться до росії і підтримує Україну. Її родина постраждала від радянської репресивної машини — мати була депортована у Сибір. Тому вона гучно заявляє світові: “росія має бути зупинена”.

Мені імпонує Урсула фон дер Ляєн і її вміння будувати широкі коаліції та водночас відстоювати свої політичні пріоритети.

Подобається, як будувала підходи до дипломатії Мадлен Олбрайт — перша жінка Держсек США. Навіть своїми прикрасами вона вміла подавати сигнали опонентам. Наприклад, під час переговорів із росіянами щодо ядерної зброї вона одягла брошку у формі ракети. І коли її запитали: «Це одна з ваших ракет-перехоплювачів?», вона відповіла: «Так, і, як ви бачите, ми знаємо, як зробити їх дуже маленькими. Тому вам краще бути готовим до переговорів».

До речі, саме їй належить фраза: «Для жінок, які не підтримують одна одну, є спеціальне місце в пеклі». Вона прагнула бути для інших жінок у політиці прихистком, а не ворогом.

Після неї на цій посаді була ще одна жінка варта поваги — Кондоліза Райс. Вона теж неодноразово активно відстоювала підтримку для України і говорила, що війна розпочата  росією — це також війна США, а не лише України.

Як Ви готуєтеся до прийняття складних рішень? Які підходи допомагають Вам залишатися впевненою у своїх діях?

Юлія Свириденко: Насамперед це критичне переосмислення своїх дій, консультації з колегами, вивчення різних поглядів на певні ситуації, додаткова перевірка, чи все зроблено коректно, консультації із бізнесом, зустрічі із підприємцями у регіонах. Працюючи в системі, де поєднуються особисті і колегіальні рішення, це єдиний спосіб тримати впевнений ґрунт під ногами й приймати навіть найскладніші рішення.

На полях конференції відновлення України у Берліні, учасники говорили про необхідність підвищення присутності жінок у політичному процесі – як Ви сьогодні оцінюєте ефективність гендерних квот?

Юлія Свириденко: Будь-які інструменти заохочення участі жінок в публічному житті — потрібні. Та квоти мають бути не єдиним інструментом. Важливо ще на рівні школи розвивати культуру залучення жінок до демократичних процесів в суспільстві — через шкільне урядування, молодіжні ради. Ми, до речі, теж у міністерстві впровадили таку раду. Мені б дуже хотілося, щоб більше дівчат подавалися на подібні програми.

Нам важливо ще у підлітковому віці показувати молоді, що їхня думка важлива, що їхні пропозиції цінні і здатні змінювати країну. Так виховується лідерство, так можна отримати перший досвід менторства і почати свій шлях у політичній сфері із середовища, де тебе підтримують і допомагають.

“Участь жінок у політиці має вирішальне значення для забезпечення демократичного та сталого суспільства. Ви не можете керувати країною демократично, якщо жінки не беруть рівноправної участі у прийнятті рішень.

Наразі лише 27 країн очолюються жінками, а у 107 країнах жінки ніколи не були головами держави. У 2024 році в усьому світі жінки займали лише 27% місць у національних парламентах і 35,5 % місць у місцевих органах влади. В усьому світі участі жінок у політичному житті перешкоджають згубні норми, гендерне насильство, обмежений доступ до мереж фінансування та політичного патронажу, а також опір політичних партій включенню жінок як кандидаток.

В Україні на останніх місцевих виборах було застосовано квоти, і представництво жінок у міських радах зросло до 31% і до 21% в обласних. Але лише 22% сьогоднішніх членів парламенту та 5 членів Кабінету міністрів – жінки. Це ставить Україну нижче за середній світовий показник за рівнем участі жінок у вищих ешелонах прийняття рішень. Українські жінки продемонстрували надзвичайне лідерство, особливо після початку повномасштабної агресії Росії. Вони проводять свої громади через численні випробування, воюють в лавах армії, роблять внесок в економіку через підприємництво та стають до роботи, яку раніше виконували чоловіки.
Вкрай важливо перевести цей багатий досвід у силу прийняття політичних рішень.

Жінки мають відчувати повну впевненість у тому, що вони також можуть брати участь у прийнятті рішень та сприяти процесам відновлення.”

Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні

Що ви порадили б жінкам, які хочуть зробити політичну кар’єру? Як подолати страхи і сумніви?

Юлія Свириденко: Для початку треба прийняти, що боятися — нормально. Ми всі боїмося. Але важливо при цьому давати собі шанс спробувати. Прийняти, що будь-яке завершення цієї спроби — це добре завершення. Адже часто сам шлях має навіть більше цінності, аніж результат, яким би він не був.

Друге, треба чітко визначити, що формує ваші принципи та цінності. Є гарна фраза — “Світ дає переконаним взяти своє”. Якщо ви віритимете у свої переконання, будете готові за них боротися, то точно досягнете своїх цілей.

Почніть з маленьких кроків — визначте, де ви можете бути лідеркою, знайдіть у цій сфері приклад, який вас надихатиме, зробіть перші маленькі кроки у цю сферу, знайдіть ментора, якому довірятимете і який буде вас супроводжувати на цьому шляху, дозвольте собі інколи програвати і прийміть те, що помилятися — нормально.
Але попри страх і сумніви, продовжуйте рух! Навіть коли здається, що посада “на виріст”, навіть коли всі говорять, що “не вдасться”, просто дайте собі шанс спробувати

Матеріал підготовлений у межах ініціативи відкритої лінії запитань від спільноти платформи розвитку жіночого економічного лідерства Marie Claire Business Першій віцепрем’єр-міністрерці — Міністерці економіки України Юлії Свіриденко. Задати питання на відкриту лінію можна тут.

Для всіх, хто бажає покращити свої знання з питань залученості у політичний процес та публічну роботу, додаємо посилання на освітні можливості — 20+ відкритих онлайн-курсів:

ООН Жінки у співпраці з Міністерством економіки України та за підтримки Офісу першої леді та уряду Швеції розпочинає національну інформаційну кампанію під назвою «Звісно, зможеш!». Кампанія має на меті подолати гендерні стереотипи щодо професійного розвитку жінок і сприяти рівному представництву та професійній реалізації жінок в усіх сферах.

Якщо ви зацікавлені в розвитку кар’єри в політиці, разом з командою проєкту “Звісно, зможеш!” ми підібрали наступні відкриті освітні можливості (перелік буде поповнюватись):

• Громадська та політична участь: базовий курс на Prometeus;
• Комплексні програми з громадянської освіти та взаємодії між громадськістю та владою від ВУМ online (Відкритий Університет Майдану) “Громадський контроль за владою”, “Вступ до проєктів соціальних інновацій – від ідеї до сталого рішення”, “Школа ефективного мислення”, “Управління спільною власністю” та інші корисні курси.
  Зверніть увагу: комплексна програма є набором окремих курсів, їх потрібно проходити поступово, для отримання сертифікатів і після проходження низки курсів – виконати роботу для отримання атестації по програмі. Для навігації та за допомогою можна звернутись на пошту та вивчити  деталі розділі “Як це працює”;

• Освітні серіали “Державна політика і як її формувати” та “Міжнародне гуманітарне право” на Diia.Освіта;
• Освітні серіали та симулятори присвяченібезбар’єрностіна Diia.Освіта;
• Освітні серіали “Цифровізація державного сектору”, “Зірки Е-демократії” та освітні проєкти про “Регіональну цифрову трансформацію”на Diia.Освіта;
• Курси “Жіноче лідерство та політична участь жінок”, “Порядок денний «Жінки, мир, безпека»”
  від українського освітнього проекту EdEra;
• Курс “Democracy: from theory to practice”, який доступний для студентів вищих навчальних закладів (назви закладів у переліку на сайті) від IFES;
• Підпишіться на відкриття набору студентів 2025 року в Українську школу політичних студій;
• Освітній марафон “Тиждень демократії” від Вищої Школи публічного управління.

*Жодна з програм не створена за участі стейкхолдерів кампанії “Звісно, зможеш!”. Цей перелік має виключно довідковий характер. Автори не несуть відповідальності за зміст освітніх програм і оцінка їх ефективності залишається на розсуд учасників.

**Думки, висловлені в цій публікації, належать авторам і не обов’язково відображають позицію редакції Marie Claire в Україні. Редакція не несе відповідальності за особисті погляди авторів і залишає за собою право на власну оцінку та трактування поданих матеріалів.

Матеріал:Юлія Броско, за сприяння прес-офісу Першої віцепрем’єр-міністерки – Міністерки економіки України Юлії Свириденко, прес-офісу ООН Жінки Україні.

Фото:Григорій Веприк, Олег Терещенко, надано прес-офісом Першої віцепрем’єр-міністерки – Міністерки економіки України Юлії Свириденко, ООН Жінки Україна.