
Від «Зоряних війн» до «Довгої ходи»: чому Марк Гемілл — один із найвизначніших акторів сучасності
Він зміг вийти за межі своєї культової ролі Люка Скайвокера і стати легендою озвучування, а після 70-ти — раптово відкрити себе світу як видатного актора, здатного втілювати персонажів не лише зі Світлої, але й з Темної сторони.
Попри нерозривний зв’язок із однією з найпотужніших франшиз у кіно, Марк Гемілл довів, що його спадщина пов’язана не лише з Люком Скайвокером, – вона набагато більша. До прем’єри його нового фільму — антиутопії «Довга хода» за Стівеном Кінгом, яка стартує в кінотеатрах України 11 вересня, розповідаємо, чому Марк Гемілл — один із найвизначніших акторів сучасності.
Пройшов шлях від невідомого актора до ікони попкультури
1977-го року Марк Гемілл представив світові Люка Скайвокера у фільмі Джорджа Лукаса «Зоряні війни: Епізод 4 – Нова надія». Ця роль стала однією з найулюбленіших і найвпізнаваніших у кінематографі. Марк Гемілл досі пам’ятає, як уперше прочитав сценарій, який визначить його кар’єру.
«Він читався, як мрія, — пригадує актор. — Це була не та суха, серйозна, антисептична наукова фантастика, до якої всі звикли… Це було страшенно смішно!».
Практично за одну ніч Гемілл став суперзіркою, але раптовий злет до слави приніс і свої виклики. Адже його кар’єра тепер була нерозривно пов’язана з одним персонажем. Якийсь час він намагався це ігнорувати.
«У моїй біографії в програмці до однієї вистави я перерахував усі свої театральні роботи, а в кінці написав: «Він також відомий за серією популярних космічних фільмів», — згадує Гемілл про випадок у 1980-х.
Він не писав про «Зоряні війни», тому що хотів зосередитися виключно на театрі, але його колишня колега Керрі Фішер була проти цього.
«Пам’ятаю, як вона каже мені: «У чому справа? … Перестань. Ти — Люк Скайвокер, я — принцеса Лея. Прийми це», — пригадує Гемілл. — І зрештою я ніби зрозумів, що вона мала на увазі».

Його зв’язок зі «Зоряними війнами» з часом еволюціонував. На десятиліття відійшовши від ролі Скайвокера, він повернувся до неї в «Останніх джедаях» (2017) та «Скайвокер. Сходження» (2019). Там він зобразив старшого, більш складного і вже не такого світлого і наївного Люка.
І навіть у пізніших проєктах Всесвіту «Зоряних війн» — таких, як серіали «Мандалорець» та «Книга Боби Фетта», — інструменти ШІ і голос актора допомогли повернути молодого Люка Скайвокера до життя, продовжуючи його вплив на франшизу.
Став легендою озвучування
Замість того, щоб намагатися опиратися непереборній реальності, Гемілл прийняв її. На відміну від багатьох інших акторів, які, ставши заручниками однієї ролі, раз у раз безрезультатно пробували це змінити, Гемілл просто радикально змінив кар’єрний шлях, перейшов до озвучування — і ставши справжньою легендою у цій сфері, подарувавши свій голос безлічі героїв анімації та відеоігор.
А його найкультовіша робота у цій галузі — озвучування Джокера в проєкті «Бетмен: Мультсеріал». А також його численних спін-оффах і комп’ютерних іграх за його мотивами (до речі, Гемілл — актор, який грав Джокера довше, ніж будь-хто інший: понад три десятиліття!)
Загалом його список ролей озвучування налічує понад 100 персонажів. Ось лише деякі анімаційні проєкти актора: «Людина-павук», «Неймовірний Халк», «Фантастична четвірка», «Сімпсони», «Гріффіни», «Робоцип» та десятках й десятки інших.

«Озвучування врятувало моє життя, — зізнається актор. — Коли я почав цим займатися, то подумав, чого ж я не робив цього раніше?! Оскільки тут важливий лише голос, а не зовнішність, ви можете втілити величезний діапазон персонажів, яких інакше не змогли б зіграти просто тому, що не підходите під образ за фізичними даними. До того ж тут не потрібно запам’ятовувати — можна просто читати всі репліки. І всім байдуже, як ти виглядаєш. А спільнота акторів озвучування така привітна! Тебе приймають — і ти одразу стаєш одним з них».
Коли його прийняли в спільноту акторів озвучування, він сказав:
«Мені байдуже, чи буду я коли-небудь знову грати на камеру. Насправді, це може бути на краще, тому що тут не потрібно старіти на камері». Я завжди шокований, коли бачу себе зараз на екрані. Думаю: «Ого, я старий!».
Діє на Світлому боці Сили в реальному житті
На додаток до своєї плідної акторської кар’єри, Гемілл останніми роками активно долучається до гуманітарної діяльності, допомагаючи Україні. Після початку повномасштабного вторгнення він одним із перших серед світових знаменитостей обрав Світлу сторону сили, написавши перший твіт на підтримку України ще 1 березня 2022 року, і відтоді актор лишається нашим великим другом.

У вересні 2022-го на запрошення президента України Володимира Зеленського Марк Гемілл приєднався до команди амбасадорів платформи UNITED24. А згодом — першим з амбасадорів UNITED24 розпочав збір на «Армію дронів».
І також саме голос Марка Гемілла можна почути в англомовній версії застосунку «Повітряна тривога». Актор повідомляє про різні види небезпеки, а при скасуванні тривоги додає культову фразу із «Зоряних війн»: May the Force be with you! — «Хай буде з тобою Сила!».
Перейшов на Темну сторону на екрані
Марк Гемілл зізнається, що 2019-го, коли йому було вже 68, він вирішив, що не хоче більше ніколи грати перед камерою.
«Я думав, що на цьому етапі своєї кар’єри я буду більше часу проводити блукаючи пляжем із металошукачем та граючи з собаками на задньому дворі, — розповідає він. — Я тоді сказав своєму агенту: «Знаєш що? Я більше не мотивований. Думаю, я просто вийду на пенсію і буду займатися тільки озвучуванням». І єдиними людьми, хто був проти цього, були якраз мій агент і моя дружина, бо, знаєте, добре, коли я не вдома».
Тож агент актора замість того, щоб погодитися з його «відставкою», активно взявся до роботи – і за кілька років Марк Гемілл знову повернувся на екрани. Але вже зовсім-зовсім іншим: адже актор, який став знаменитим як втілення чи не найпозитивнішого персонажа в історії кіно, тепер перейшов на екрані на Темну сторону Сили.
Це сталося в мінісеріалі Майка Фленаґана для Netflix «Падіння дому Ашерів» (2023), де Марк Гемілл зіграв Артура Піма, тіньову фігуру, «вирішувача проблем»: соціопатичного, бездушного, злого юриста.
«Я багато озвучував негідників за кадром, але це – перший раз за всю мою кар’єру, коли мене попросили зіграти когось настільки відмінного від мене на камеру», — каже актор.
Знову грає негідника
І ось зараз в «Довгій ході» Гемілл знову грає негідника. Цей фільм знятий режисером Френсісом Лоуренсом (франшиза «Голодні ігри») за однойменним романом Стівена Кінга, який той опублікував ще 1979 року під псевдонімом Річард Бахман. Цей роман вважається першим бестселером у жанрі підліткової антиутопії, що згодом надихнув на створення тих самих «Голодних ігор» тощо.

Події розгортаються в альтернативній історії США, де тоталітарний військовий уряд щороку збирає 100 хлопців-підлітків на жорстоке змагання, яке не має фінішної лінії. Учасники (у фільмі, на відміну від роману, їхню кількість скоротили вполовину) мають просто безперервно йти, не знижуючи швидкість. Той, хто не витримує, отримує до трьох «попереджень», а далі його розстрілюють військові, котрі супроводжують Ходу.
У цій грі на виснаження буде лише один переможець, який має отримати велику суму грошей і приз на власний вибір. Історія розповідається крізь призму двох учасників ходи, Рея Ґарреті (Купер Гоффман, «Локрична піца») та Пітера МакВріса (Девід Джонссон, «Чужий: Ромулус»). А Гемміл грає тут жорстокого і безжального Майора, який наглядає за перебігом Ходи.
У фільмі Гемілл грає загрозливу фігуру – і щиро насолоджується цією нетиповою для себе роллю.
«Я тут просто крутий хлопець, – сказав він із посмішкою на презентації «Довгої ходи» на фестивалі Comic-Con 2025. – І якщо я правильно зробив свою роботу, то після цього фільму всі будуть ненавидіти мене до глибини душі, і це нормально».
Завжди лишається собою
«Я не очікував, що буду зараз таким зайнятим», — зізнається Марк Гемілл, якому 25 вересня виповнюється 74 роки. Він продовжує займатися озвучуванням, повернувся на великий екран, займається гуманітарною діяльністю, активно і щиро спілкується з фанатами, і головне — завжди лишається сам собою (і трішечки — Люком Скайвокером).

«Знаєте, звідки походить гордість за свою роботу? Вона йде не стільки від індустрії… а від дев’ятирічної річної дитини, яка дивиться на тебе як на щось середнє між Суперменом і Санта-Клаусом. І потрібно бути справді, справді загартованим циніком, щоб це не зворушило», — каже цей видатний актор.
І хоча він може легко зіграти загартованого циніка на екрані чи за кадром, але точно таким не є і не буде у реальному житті.
Фото: скріншоти з фільму «Довга хода», Instagram @markhamill
Більше від
- Легендарна Ізабель Юппер у стрічці «Найбагатша жінка світу»
- Багато кохання, Рим та кепі Ruslan Baginskiy: новий трейлер «Емілі в Парижі — 5»
- Виставка Ukraine WOW оновила експозицію: що подивитися до 11 січня
- «Прем’єра, яка не відбудеться» — виставка про пам’ять, біль і спадковість української культури
- «Лісова пісня»: у новорічній постановці легендарного балету вперше пролунає «Щедрик»