Кожна друга українка має чутливу шкіру, а кожна п’ята страждає від запалень через війну та хронічний стрес
Як стрес впливає на шкіру українок: дослідження розкрило руйнівний вплив хронічного стресу, спричиненого війною.
Як стрес впливає на шкіру українок: результати дослідження
Через стрес, спричинений війною, кожна друга українка (56%) стикається з чутливістю шкіри, а кожна п’ята бореться із запаленнями. Такі дані показало перше в Україні масштабне дослідження шкіри українок на фоні стресу, що охопило 12 259 жінок різних вікових груп. Воно стало першим наочним доказом того, як хронічний стрес, викликаний війною, соціальною нестабільністю та тривалим психоемоційним тиском, впливає не лише на внутрішній стан жінки, а й буквально відображається на її шкірі. Як боротися зі стресом розповідає Наталія Бобок (ех. Деркач), кандидатка медичних наук та засновниця INSTYTUTUM (ІНСТИТУТУМ).
Аналіз шкіри 12 259 українок виявив, що 76% учасниць дослідження мають ознаки проблем зі шкірою обличчя на фоні стресу. Кожна друга жінка має прояви чутливої шкіри (42% чутлива шкіра, 14% підвищена чутливість). Кожна 5 українка має запалення шкіри обличчя
Гіперпігментація та вікові зміни помітні у 16,6% жінок. У 63% учасниць спостерігалося почервоніння, що стало найпоширенішим симптомом проблем зі шкірою у всіх вікових групах.
Дослідження проводилося у листопаді 2024 року компанією Medical Data Management із застосуванням інструменту штучного інтелекту, розробленого швейцарським брендом професійного догляду вдома INSTYTUTUM. Жінки надавали фотографії для автоматизованого аналізу, який допоміг зафіксувати фізіологічні зміни, пов’язані зі стресом.
Стрес визнаний одним з ключових факторів, що негативно впливають на здоров’я всього організму. Він порушує роботу імунної, нервової та ендокринної систем, пришвидшує старіння, знижує здатність тіла до відновлення. Як зазначається в журналі “Український медичний часопис”, де опубліковано результати дослідження, саме стрес значно погіршує стан шкіри – порушує її захисні функції, знижує рівень зволоженості та адаптивність. Додатково, 80% жінок, що мешкають у зонах, прилеглих до бойових дій, відзначили погіршення психоемоційного стану, що також має прямий вплив на шкіру.
Стрес визнаний одним із ключових факторів, які негативно впливають на здоров’я всього організму.
Перш за все давайте визначимось з тим, що таке стрес і яким він може бути. Щоб навчитися керувати стресом, варто спершу зрозуміти, що це за явище. Стрес – це не завжди щось погане. Умовно його поділяють на два види: гострий і хронічний. Гострий стрес – це реакція організму, яка допомагає нам мобілізуватись і адаптуватись в короткий проміжок часу. Це може бути як негативний вплив на організм, що призводять до психологічних порушень і виснаження ресурсів організму (дистрес). Наприклад: дорожньо-транспортні події, надзвичайні ситуації, спричинені погодними умовами, фізичні травми.
Позитивний вплив носять такі короткотривалі стресові фактори як тренування, холодний душ, новий виклик або приємне хвилювання. Такі стани стимулюють внутрішні резерви й покращують адаптаційні механізми. Фактично, еустрес – це позитивний вплив, викликаний радісними подіями, або випадками, які дозволяють мобілізуватись та ефективно працювати, а дистрес – негативний, руйнівний вплив стресу на стан людини.
Ці характеристики співвідносяться як у випадку гострого стресу, так і при довготривалому впливі негативних чинників, тому хронічний стрес – вже зовсім інша історія. Найчастіше, це стан, коли організм тривалий час перебуває в напрузі, не маючи змоги повноцінно відновитись. Такий стрес виснажує: порушує сон, апетит, впливає на настрій, гормональний баланс і навіть пришвидшує процеси старіння. Причиною хронічного стресу можуть бути обставини, на які людина не має впливу – війна, пандемія, затяжна невизначеність.
Коли організм відчуває загрозу – байдуже, реальну чи уявну – запускається каскад біохімічних процесів. Наше тіло починає інтенсивно виробляти кортизол – гормон стресу, концентрація якого може зростати в 10-20 разів порівняно з нормальним рівнем. На молекулярному рівні довготривалий (хронічний) стрес призводить до справжньої біохімічної перебудови, що має руйнівні наслідки для організму в цілому, та для нашого зовнішнього вигляду зокрема. Дослідження, опубліковане у 2024 році, підтверджує, що шкіра, подібно до надниркових залоз, є місцем біоконверсії кортизолу. Шкіра, як і надниркові залози, здатна виробляти кортизол.
Додатковою підтримкою для чутливої шкіри під час стресу стане включення в догляд спеціальних засобів.
З тривалим хронічним стресом та віком локальне перетворення кортизолу зростає, а це призводить до руйнації колагену та позаклітинного матриксу. Як результат ми маємо прояви передчасного старіння, формування зморшок, зменшення еластичності.
Чому руйнування колагену таке небезпечне для нашої молодості та краси? Колаген – це структурний білок, що становить приблизно 70% сухої маси дерми, саме він надає їй пружності й еластичності. Під впливом стресу відбувається прискорений розпад цих дорогоцінних волокон, а синтез нового колагену суттєво сповільнюється. Паралельно активується фермент колагеназа, основна функція якого – руйнування колагену. Як наслідок, шкіра втрачає пружність, з’являються дрібні зморшки, а ті, що вже існували, поглиблюються та стають більш помітними.
Окрім руйнування колагену, стрес порушує захисний бар’єр шкіри – тонкий шар, який складається з епідермальних клітин (корнеоцитів), молекул води та ліпідів, що захищає нас від бактерій, вірусів та інших агресивних факторів зовнішнього середовища. Шкіра стає більш проникною для алергенів та токсинів, більш чутливою до зовнішніх подразників і втрачає свою здатність утримувати вологу. Саме тому у періоди сильного стресу багато людей помічають, що їхня шкіра стає надмірно сухою, лущиться та свербить. Вважається також, що хронічний стрес змінює баланс мікробіому шкіри, сприяючи розмноженню патогенних бактерій, зокрема Propionibacterium acnes – збудника акне. Це частково пояснює, чому в періоди напруженої роботи або особистих проблем шкіра “вибухає” висипаннями, навіть якщо раніше ви не страждали від подібних проблем.
Давайте трохи детальніше розберемося з чинниками, які впливають на нашу шкіру і асоційовані з хронічним чи несподіваним стресом.
Оксидативний стрес – це стан порушення балансу між вільними радикалами – високоактивними молекулами, які атакують клітинні мембрани, пошкоджують ДНК та порушують нормальне функціонування клітин шкіри – та антиоксидантами, які можуть їх нейтралізувати. Якщо ви колись цікавились механізмами впливу вільних радикалів, ви точно асоціюєте їх з перебуванням на сонці та забрудненим міським повітрям. Проте психологічний стрес також запускає каскад біохімічних реакцій, що призводять до зростання їхньої кількості. Під впливом оксидативного стресу відбувається окислення ліпідів клітинних мембран, що призводить до їх руйнування та загибелі клітин. Особливо чутливими до цього процесу є фібробласти – клітини, відповідальні за синтез колагену та еластину.
Щоб протидіяти оксидативному стресу, ми насичуємо організм антиоксидантами: через правильне та різноманітне харчування, прийом БАДів та нанесення косметичних активів. Серед найвідоміших антиоксидантів є вітаміни С, Е, та А , а також потужним антиоксидантом виступає гормон мелатонін (так-так, він не лише вирівнює цикли сну, але й бореться з впливом вільних радикалів). Тому всім, хто дійсно піклується про свою молодість, здоровʼя та красу, я раджу докласти зусиль, щоб нормалізувати сон, а для додаткової підтримки використовувати антистрес- та антиоксидантні сироватки для шкіри.
Щоб протидіяти оксидативному стресу, ми насичуємо організм антиоксидантами.
Хронічний стрес провокує також системне запалення низької інтенсивності – стан, який дерматологи все частіше називають “тихою епідемією” нашого часу. Підвищений рівень кортизолу запускає вивільнення прозапальних цитокінів – особливих сигнальних молекул імунної системи. Цитокіни активують клітини шкіри, спричиняючи їх набряк, почервоніння та підвищену чутливість. Саме тому в періоди інтенсивного стресу навіть фонові алергічні реакції можуть загострюватися, а шкіра стає реактивною навіть до тих косметичних засобів, які раніше не викликали жодних проблем.
Тож якщо ваша шкіра раптом стала чутливою, а звичні засоби почали викликати небажані реакції, варто звернути увагу на стресові фактори. Додатковою підтримкою для чутливої шкіри в цей період стане включення в догляд продуктів з адаптогенами – речовинами природного походження, що підвищують здатність організму протистояти стресам і агресивним впливам зовнішнього середовища, і додатково посприяти відновленню здорового мікробіому, який має природно захищати вас від бактерій, що провокують запалення.
У стані стресу ми підсвідомо тягнемося до солодкого та вуглеводної їжі – це природний механізм самозаспокоєння, адже цукор тимчасово підвищує рівень серотоніну в мозку. Проте для шкіри це обертається процесом глікації – неферментативним з’єднанням цукрів з білками, зокрема колагеном та еластином. У результаті утворюються так звані AGEs (advanced glycation end products) – кінцеві продукти глікації, які роблять шкіру менш еластичною та прискорюють процеси старіння. Якщо додати схильність під час стресу активніше реагувати на алергени та подразники, вирок зрозумілий: від тортика як заспокійливого набагато більше шкоди, ніж користі, і варто замінити його дихальними вправами чи короткою прогулянкою.
Під час нервово-напруженого періоду чи після безсонної ночі варто подбати про достатню кількість води.
Зневоднення – постійний супутник недосипу і нервового напруження. Стрес активує симпатичну нервову систему, що призводить до звуження кровоносних судин шкіри та сповільнення мікроциркуляції. Як наслідок, клітини шкіри отримують менше поживних речовин та кисню, а виведення токсинів погіршується. Крім того, в стані стресу ми часто забуваємо про достатнє споживання води, зловживаємо кофеїновмісними напоями, і все це в комплексі призводить до зневоднення шкіри на клітинному рівні. Недостатня внутрішньоклітинна гідратація шкіри візуально проявляється тьмяністю, втратою еластичності та посиленням дрібних зморшок. Тож під час нервово-напруженого періоду чи після безсонної ночі варто подбати про достатню кількість води і активні зволожувальні засоби у догляді, а каву, навпаки, свідомо скоротити.
Захист від сонця – це альфа і омега вашої рутини. Скільки б ви не планували провести під прямими сонячними променями, SPF 50 – це must. Тим більше, що сучасні захисні засоби – це вже не липкі чи білі субстанції з минулого, які неприємно було відчувати на шкірі. Вони здатні бути приємним компонентом догляду, одночасно ефективно захищаючи нас від гіперпігментації, вільних радикалів та впливу ультрафіолетового випромінювання.
Головна порада для антистрес-догляду – зменшення стресу.
Звісно, головною порадою для антистрес-догляду було б зменшення стресу. Я розумію, як це звучить, проте тут дійсно багато залежить від нас самих. Якщо ви відчуваєте ознаки хронічного стресу, це може стати хорошим приводом сісти і проаналізувати, які з стресових факторів підвладні вам, і що саме ви можете змінити. Нормалізувати режим сну, знайти роботу, на яку вам радісно буде прокидатися зранку, додати в денну рутину дихальні вправи, медитації чи просто піші прогулянки додому замість руху у вечірньому заторі, знайти, нарешті, допомогу з дитиною чи піти до психолога – в кожного з нас є свої способи вплинути на своє життя так, щоб стресу в ньому стало менше, а задоволення – більше. Тож, перемагайте зайві стреси і сяйте – ваша шкіра точно буде вам вдячною.
Фото: Ximena Mora / Pexels, INSTYTUTUM, Kelsey Curtis / Unsplash, Leohoho / Unsplash, Meral Avdanli / Unsplash, Content Pixie / Unsplash