Спеціально для Marie Claire: інтерв’ю з гуртом Black Eyed Peas

Вчора американські суперзірки Black Eyed Peas виступили на музичному фестивалі Atlas Weekend у Києві. Олена Заєць поговорила з учасниками групи про те, що їх об’єднує крім музики, про їхні улюблені місця США та ідеали.

— Гурт Black Eyed Peas існує вже майже 30 років. Назвіть найважливіші події, які трапилися за ці три декади та кардинально змінили ваше життя?

TABOO: Стрімінг, соцмережі та YouTube стали дуже важливою частиною музичної індустрії загалом. Особливо соцмережі, які перетворилися на новий альтернативний канал, де молодих артистів можуть побачити та почути. Тепер у нас є платформи типу Soundcloud, куди ти можеш завантажити свою музику безкоштовно і завоювати велику аудиторію. Зараз музиканти можуть досягати успіху та їздити світом з турами без розкрутки на радіо.

APL.DE.AP: Коли ми розпочинали, ми прямо на концертах збирали адреси та відправляли людям флаєри на наше наступне шоу. Було багато морок (і поштових марок), перш ніж ми змогли збільшити аудиторію. Нам доводилося ростити її поступово, від 10 чоловік до кількох тисяч.

TABOO: Ми уклали контракт з лейблом у 1997 р. і досі у грі, тому ми пройшли всю еволюцію, відчувши на собі, яким саме чином артисти можуть досягати успіху в музичній індустрії.

WILL.I.AM: Мобільні телефони, а точніше, смартфони та iPhone змінили назавжди те, як фанати слухають музику, купують її, знаходять щось нове (через Amuse, Soundcloud), поводяться під час концертів (знімаючи все на смартфон), дивляться музичні відео у будь-якому місці, де б вони не були. Через це процес створення наших кліпів, і постановка наших шоу також змінилися.

APL.DE.AP: Ера смартфонів змусила нас переглянути те, як ми видаємо музику. Якщо ви слухали наш альбом Masters Of The Sun, то знаєте, що ми створили графічну новелу, розробили додаток доповненої реальності до неї та нашого живого шоу – вигадали цілий віртуальний світ, який би відповідав нашій музиці.

— Які п’ять речей, на вашу думку, треба змінити в сучасній Америці якнайшвидше?

TABOO: Лідерство, расизм, сексизм та інші питання, які мають бути вирішені негайно.


WILL.I.AM: Потрібно значно збільшити дотації на громадську освіту, щоб ми витрачали на людський інтелект стільки ж, скільки на розробку штучного. Припинити дискримінацію людей за кольором шкіри або релігійними переконаннями – на жаль, у цьому питанні трохи змінилося за останні 50 років. Вибрати політиків, які ставитимуть інтереси народу на перше місце. Розірвати хибне коло джанк-фуда, що веде до ожиріння, високого тиску, діабету, а вони, у свою чергу, сприяють зростанню продажів медикаментів.

APL.DE.AP: Фанатизм. Невігластво. Злидні. Сексизм. Ненависть.

— Коли ви творите музику, відчуваєте необхідність звертатися до молодої аудиторії? Адже ядро ​​вашого фан-клубу – це люди, яким зараз за 30, а то й 40.

TABOO: Ми не орієнтуємось на певні вікові рамки та спеціально не прагнемо, щоб нашу музику почула молодь. Ми творимо те, що подобається, близько нам і під що можуть танцювати люди різного віку. Наш меседж є універсальним.

WILL.I.AM: Ми пишемо музику, важливу для нас, на актуальні для нас теми, а також запальні пісні, які стануть гімном вечірок для всіх незалежно від віку. Наші фанати належать до різних поколінь – батьки приводять своїх дітей на концерти Black Eyed Peas, і це чудово.

— Що є для вас джерелом самовдосконалення? 

TABOO: Для мене – це час, який я проводжу з дітьми, тренуюсь, займаюся з дружиною та дітьми хайкінгом, вигадую сюжети для нової анімаційної історії. Всі ці речі надають сенсу життя і допомагають сконцентруватися. Анімація та сторітлінг з недавніх пір стали для мене новим творчим імпульсом. 


WILL.I.AM: Моє самовдосконалення включає рослинну дієту і регулярні заняття спортом. Я схуд, знизив свій тиск і зараз перебуваю в кращій фізичній формі, ніж будь-коли. Мій старший брат допомагає мені не втрачати концентрації і бути чесним! Ще я «поптрополог» – коли подорожую світом, вивчаю, чим займається, що використовує та носить молодь.

APL.DE.AP: Тренування. Нещодавно я відкрив для себе хайкінг, він допомагає подивитися на світ під іншим кутом. Дозволяє порефлексувати у процесі. Я також часто їжджу додому на Філіппіни, що дозволяє мені пам’ятати, звідки я родом і ніколи не забувати, хто я такий.

— А є щось, що вас пов’язує крім музики? 

TABOO: Ми затяті колекціонери фігурок супергероїв, обожнюємо відвідувати Comic Con і все, що пов’язано з культурою коміксів. Ми втрьох також великі шанувальники боксу та баскетболу.


WILL.I.AM: Любимо спорт, ходимо разом на матчі, а також у кіно. Любимо дивитися фільми!


APL.DE.AP: А ще танці! Ми починали як брейк-дансери, і те, що ми вже не можемо так вільно рухатися як 30 років тому, не означає, що нам не подобається збиратися разом і практикуватися.

— Можете згадати якусь цікаву історію з життя в турах?

TABOO: Не пригадаю нічого смішного, але можу розповісти щось класне, що ми вигадали для Masters Of The Sun минулого року. У кожне місто, де ми давали концерт, приїжджала спеціальна вантажівка – пересувний поп-ап магазин наших фірмових товарів. Ми вигадали, що він має виглядати, як величезний бумбокс, який їздив би з нами на концерти, а упаковка для речей теж виглядала б, як бумбокси. Це було нашою мрією, і було неможливо спостерігати за вантажівкою на місці кожної нашої зупинки. Ми влаштовували у ньому інтерв’ю, роздавали безплатно мерч. Класний досвід!

— Назвіть ваше улюблене місце в Америці, яке, можливо, не надто популярне у туристів, але його варто відвідати. 

TABOO: Місто Портленд, штат Орегон – моє улюблене. Дуже органічне та красиве. Ти можеш гуляти в місті або в кампусі Nike, а наступної хвилини опинитися перед водоспадом. Народившись у мегаполісі, ви не очікуєте побачити на вулицях подібний краєвид. Чудовий мікс міських ландшафтів, природи та культури.

WILL.I.AM: Бентонвілл, Арканзас. Це зовсім особливий зразок провінційної Америки, в якому приголомшливий Музей американського мистецтва, заснований і курований моєю подругою Еліс Уолтон. Міська площа – центр місцевого життя, особливо під час Бентонвіллського кінофестивалю, який спеціалізується на темах різноманітності та інклюзивності.

APL.DE.AP: Малібу Крик. Це місце неподалік Лос-Анджелеса, але ти потрапляєш в абсолютно інший світ. Є щось безтурботне у цих покритих зеленню горах поруч із Тихим океаном.

— Хто ваш герой усіх часів та народів? 

TABOO: Хоча він уже не з нами, але особисто для мене Нельсон Мандела – герой нашого часу. Якось мені випав шанс із ним душевно поспілкуватися. Він зробив багато не лише для своєї країни, а й для світу загалом. Він – зразок для наслідування для людей усієї планети. Мандела був людиною, яка подолала обставини, пройшла через суди та біди. Але він ніколи не використовував насильства або негативу, щоб донести свою точку зору. Вважав, що не можна дозволяти ненависті чи расизму послаблювати твій дух… Саме тому він став президентом та лідером своєї країни. Люди повірили в те, що якщо ви стоїте на своєму, не має значення, який негатив на вас виливають або через що змушують пройти – любов і позитив завжди будуть говорити на вашу користь.

WILL.I.AM: Для мене це генерал Колін Пауелл, уславлений ветеран, який своєю військовою службою надихав людей. Якось у мене з ним відбулася розмова, і я запитав його поради, як мені розширити свою благодійну діяльність. Він порадив «почати зі свого локального ком’юніті». Я так і зробив – започаткував першу післяшкільну менторську програму i.am College Track (у рамках мого благодійного фонду i.am.angel) у східному Лос-Анджелесі, моєму рідному районі Бойл-Хайтс. З того часу ми змінили життя сотень студентів, вступ яких до вищих навчальних закладів був під питанням, але їх прийняли до коледжу чи університету.

APL.DE.AP: Для мене це Стен Лі (батько Marvel Comics – MC). Мені пощастило попрацювати з ним над нашою графічною новелою. Він був наймилішим з людей. Я б не здивувався, якби така людина, враховуючи її внесок у сучасну культуру, виявилася зарозумілою, але вона була абсолютно далека від цього. Він навіть сходив разом із нами на баскетбольний матч «Лос-Анджелес Лейкерс» та з’явився на презентації у книгарні, хоча це не було заплановано. Лі підтримав вихід нашої графічної новели до альбому “Masters of the Sun” – він не повинен був цього робити. Він не дозволив славі та грошам змінити себе як особистість і залишався таким до кінця життя. Якби ми всі могли бути настільки справжніми, світ став би кращим.

Фото: Ілля Колотій, Atlas Weekend

Повʼязані теми:

музичний фестивальфестивальAtlas WeekendЧорноокий горох

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: