«Моє оточення цінує мене за те, яка я людина та спеціаліст, а не за те, кого я кохаю» — кліпмейкер Юра Двіжон про камінг-аут та ЛГБТ

«Я стараюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я», — розповідає герой нашого інтерв'ю. 

Кліпмейкер Юрій Двіжон відомий не лише роботою з відомими українськими артистами — Іриною Білик, Світланою Тарабаровою, Ріаnобоєм, Jerry Heil. Окрім шоу-бізнесу в його житті є місце для активізму, зйомки соціальних роликів та фільмів. У 2019 році він був відмічений нагородою Top 30 under 30 від KyivPost за ЛГБТ-активізм, а в інтерв’ю та соцмережах відкрито розповідає про своє життя та орієнтацію.

Marie Claire поговорили з Юрою про камінг-аут, український шоу-бізнес та важливість відкритих представників ЛГБТ в Україні. 

Читайте також: Культурный код певца KHAYAT

— Ти народився і виріс у Тернополі, яким було твоє дитинство? 

— Своє дитинство я згадую з неймовірною теплотою і дуже часто хочу хоч на день в нього повернутись. Зі мною з перших годин життя був мій найкращий друг та брат-близнюк Павло. Нам ніколи не було сумно. Ми були дуже артистичними дітьми. В дитячому садку грали найяскравіші ролі: чорта, переодягнену наречену, осла з мультика «Бременські музиканти».

У три роки ми з братом заслуховавали пластинки групи  «Modern Talking» та Володимира Висоцького, в п’ять мені купили мою першу касету, це був альбом «Подснежник» Наталії Могилевської. 

— Як відбувався процес усвідомлення, що ти — гей? 

Пам’ятаю як в дитинстві мені подарували ляльки Кена та Барбі, а брату червоний трактор. Я любив дружити з дівчатами, з хлопцями в мене не дуже складалась дружба. Це продовжувалось аж до мого переїзду в Київ. Десь у п’ять чи шість років я побачив в бабусиній газеті напівоголеного чоловіка та зрозумів якийсь незрозумілий потяг до нього. 

— Звідки ти взагалі дізнався про ЛГБТ+, що (чи хто) було твоїм провідником у цей світ?

— Першим провідником у світ ЛГБТ для мене був Борис Апрєль. Тоді я чітко розумів його відмінність від інших медійних людей в українському суспільстві. Тексти його пісень самі за себе про це говорили, а музика допомагала тримати мій секрет при собі та розуміти, що зі мною все в порядку і скоро я стану вільним. Зараз ми товаришуємо з Зіанджею, вона дуже цікава людина з глибоким та цікавим внутрішнім світом, яка продовжує мотивувати ЛГБТ спільноту бути собою. 

Читайте також: N̶oNewName: репер Паліндром про сольну кар’єру та стереотипи

— Розкажи про камінг-аут перед близькими та родиною.

— Першим з рідних, хто дізнався про мою сексуальну орієнтацію, був мій брат-близнюк, і сталося це в 18 років. Його відношення не змінилось абсолютно. Він сказав, що і так здогадувався про це весь час. Мій масштабний камінг-аут для всіх родичів та батьків стався за підтримки Ірини Білик.

У 2018 році ми планували зйомки відео на її пісню «Не ховай очей». В ній я почув слова підтримки до ЛГБТ-спільноти не ховати своїх очей, не соромитись своєї сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Моя ідея швидко була підтримана командою співачки, ми знайшли дев’ять ЛГБТ людей, які знялись у відео та зробили свій публічний камінг-аут на всю країну. Десятим учасником відео став я сам. 

— Коли ти зробив камінг-аут, в робочому просторі щось змінилося? В яку сторону? 

— Не змінилося абсолютно нічого. На щастя, моє оточення цінує мене за те, яка я людина та спеціаліст, а не за те, яку стать я кохаю. Мені дуже шкода людей, які працюють в менш творчих та openmind колективах і змушені приховувати свою сексуальну орієнтацію. Психологічно це дуже гнітить. 

Я стараюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я.

— Ти — кліпмейкер і в якийсь момент сам став частиною шоу-бізнесу. А з чого все починалося? 

— У старших класах мої батьки заставляли мене вчити математичні науки, мені це не дуже подобалось. По дорозі до репетиторів я любив слухати музику в плеєрі, дивитись на небо та візуалізувати пісні по-своєму. 

У 17 років ми з братом переїхали навчатись в Київ. У вільний час знімались в різних рекламах, кліпах та ТВ-шоу. Цей процес мені дуже подобався і я вирішив швидко змінити свою незрозумілу спеціальність менеджера шоу-бізнесу на режисуру кіно та телебачення. 

З 18 років я почав працювати на телебаченні. Починав з асистента режисера на проекті про відомих людей «Моя правда», на той час це було дуже круто. За два роки познайомився з одним відомим українським кліпмейкером і на рік став його асистентом. Згодом я зняв свій перший кліп. 

Читайте також: 9 знаменитостей, которые поддерживают права ЛГБТ-сообществ

Людство любить Фредді Мерк’юрі в першу чергу за його творчість, а не за сексуальну орієнтацію.

— Які професійні плани на майбутнє, чому плануєш присвятити свій час? 

— На осінь я планую прем’єри нових відео для топових, а також молодих талановитих артистів. Надіюся, зовсім скоро я відкрию їхні імена. 

Якщо не буде нової хвилі коронавірусу, ми з бойфрендом плануємо поїздку в жовтні у США. Крім роботи стараюсь приділяти час своїй родині в Тернополі, вдосконалювати свою англійську.  

В нашому шоу-бізнесі є такі представники, яким до повного образу не вистачає тільки веселкового прапору в руках.

— Нещодавно ти розповідав нашим читачам головні міфи про ЛГБТ+. А в реальному житті часто доводилось спростовувати комусь з оточення міфи та які? 

— Я стараюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я. Це стосується будь-яких тем, включаючи ЛГБТ. Думаю, що весь мій активізм в основному для молодих людей, які не мислять стереотипами та хочуть повноцінно насолоджуватись своїм життям. 

Читайте також: 6 міфів про ЛГБТ+, у які не варто вірити

— Чому в українському шоу-бізнесі так мало відкритих представників ЛГБТ+? Парадокс: усі знають, що вони є, навіть поіменно, але відкрито про це ніхто не говорить. 

— Я думаю, що вони всі чекають сигналу від суспільства. Як тільки воно буде готовим повноцінно прийняти їх, вони зразу ж зроблять свої камінг-аути. Не уявляю, який тиск та внутрішнє приниження кожного дня вони переживають на собі. Ти не можеш відкрито знайомитись з партнерами та партнерками, співаючи на сцені пісню про неї, ти емоційно думаєш про нього.

Людство любить Фредді Мерк’юрі в першу чергу за його творчість, а не за сексуальну орієнтацію. В Україні є декілька виконавців, чию музику я люблю і впевнений, що після їхніх зізнань люди не перестануть захоплюватись ними. 

— А взагалі публічні камінг-аути відомих людей важливі? 

— У нашому шоу-бізнесі є такі представники, яким до повного образу не вистачає тільки веселкового прапору в руках, але вони або не коментують цю тему, або вигадують романтичні історії з дівчатами, які розходяться з ними прямо перед весіллям. Видимість представників ЛГБТ-спільноти в публічному просторі є важливим та основним каталізатором розвитку нашого суспільства, це зменшує агресію та випадки насильства, тривожних розладів та суїциду, з якими зіштовхуються безліч ЛГБТ людей. 

— Не знаю, чи прочитають це інтерв’ю люди, які хотіли б зробити камінг-аут, але все-таки поділись порадою, як зробити це безболісно для всіх сторін?

— Цікавим проектом на цю тему є серія документальних фільмів від Apple TV+ Visible: Out on Television, в якому представники різних сфер американського шоу-бізнесу розповідають про шлях США до прийняття та толерантності. Дуже раджу до перегляду, особливо нашим ЛГБТ-зіркам та їхнім продюсерам. 

— Ти уявляєш, що міг би не бути відкритим геєм, це б змінило твоє життя? 

Це б точно вплинуло на мої стосунки з батьками не в кращу сторону. Зараз я сміливо можу спілкуватись з мамою на будь-які особисті теми. Нещодавно я вперше познайомив її зі своїм бойфрендом. Такі моменти важливі для кожної людини, яка цінує себе. 

Для мене важливим є соціальний аспект моєї творчості, те, як вона впливає на наше суспільство. Історії людей, які після перегляду моїх відео або інтерв’ю зробили камінг-аути, мотивують мене та дають зрозуміти, що я недаремно проживаю це життя.

— За останні роки в поп-культурі представники ЛГБТ+ стали з’являтися набагато більше. Навіть у серіалах, літературі. У тебе є улюблені книги, фільми чи серіали на цю тему? Поділись своїм ТОПом.  

— Улюблена книга на тему ЛГБТ, яка буде цікава людям, які хочуть зрозуміти, як це — бути трішки не таким як більшість, — «Саймон та програма Homo sapiens».

Хто полінується читати книжку, може переглянути фільм, знятий за її мотивами. 

Моїм улюбленим серіалом на цю тему є «Поза». Він показує важке минуле представників ЛГБТ наприкінці 80-х років в США, які боролись з епідемією ВІЛ та стигмою, що це хвороба геїв. 

Ще одним цікавим документальним фільмом є «Таємне кохання» (A secret love) Це історія двох лесбійок, які разом прожили 65 років. Під час перегляду вона розчулила мене до сліз.