Від «Воно» до «Джона Віка 4»: топ-7 найкращих ролей нового «Ворона» Білла Скаршґорда
05 августа 2024, 15:15
Хороший, красивий, містичний – якби треба було описати Білла Скаршґорда трьома словами, ці, певно, підійшли б найкраще. Надзвичайний талант, помножений на незвичну зовнішність відкрили для нього усі акторські двері – від телесеріалів до блокбастерів. Вже скоро, 22 серпня, в український прокат вийде «Ворон» – перезапуск легендарної містичної франшизи 90-х, де Скаршґорд зіграє головну роль. До цієї прем’єри ми підготували добірку найкращих ролей Білла.
Білл Скаршґорд – наймолодший серед популярних членів акторської родини Скаршґордів (хоча й не наймолодший серед восьми дітей Стеллана Скаршґорда загалом). Він – певна загадка: неймовірно привабливий – але й водночас лячний, навіть якщо не вдягнений як злий клоун. Молодий актор зробив фантастичну кар’єру, в якій жанрово домінують жахи та драми.
Білл зізнається, що з дитинства хотів стати актором, утім у підлітковому віці замислився, чи це справді його власне бажання, чи він просто прагне йти стопами батька. Та згодом сумніви розвіялися, хлопець визначився з кар’єрним напрямком, утім хотів досягти всього сам – без протекції батька чи старших братів, Александра («Тарзан», серіал «Велика маленька брехня») та Густафа (серіал «Вікінги»).
«Швеція – це маленька країна, і, ну, наша сім’я там досить відома, так. Але мені зовсім не подобалася думка бути просто «четвертим актором Скаршґордом». І я завжди відчував дуже сильну потребу зробити все самостійно, – зізнається Білл. – Асоціація з моїми братами та батьком вже настільки велика, що я не хотів, щоб вони мали якийсь стосунок до того, що я роблю. Мені було потрібно, щоб вони відчули, що я повністю відповідаю за свої дії». Сказано – зроблено. Білл починав у незалежному шведському кіно, досяг певних успіхів, а далі в його кар’єрі трапилася перша роль з нашої добірки – і, як то кажуть, понеслось…
«Хемлок Ґроув» / Hemlock Grove (2013 – 2015)
Містичний серіал Netflix, також відомий в українському перекладі як «Гемлокова штольня», був створений шоуранером і автором однойменної книжки Браяном МакГріві, а спросдюсований справжнім гуру жахів Єлаєю Роттом («Хостел»). У цьому проєкті Білл грає Романа Ґодфрі – розбещеного спадкоємця заможної родини, котра фактично править маленьким містечком Хемлок Ґроув десь у глушині Пенсильванії. І ось якось у трейлері на околиці міста, котрий належав померлому дяді Романа, оселяється сім’я ромів. З одним із них, Пітером Руманчеком, у Ґодфрі складається своєрідне партнерство, привід для якого – розслідування загадкових вбивств, які раптом стали траплятися у тихому містечку.
«Хемлок Ґроув» важко назвати найкращим серіалом Netflix: критики часто дорікали йому за нерівний тон і надмірну жорстокість. Утім до Скарсґорда у ролі багатого поганця (утім, не такого вже й поганого) ніколи не було жодних питань – настільки він був органічний у цій ролі. Можливо, таке попадання в образ вдалося ще й тому, що у рідній країні Білл – фактично «принц крові». Адже на батьківщині акторська сім’я Скаршґордів за популярністю та авторитетом є чи не більш «королівською», ніж безпосередньо королівська родина держави.
«Воно» і «Воно 2» / It; It Chapter Two (2017; 2019)
Зараз у це важко повірити, але Білл Скаршґорд цілком міг не отримати ролі клоуна Пеннівайза, котра піднесла його до статусу мегазірки. Річ у тім, що спочатку чергову екранізацію культового роману Стівена Кінга мав режисувати Кері Фукунаґа (серіал «Справжній детектив»), який вибрав на роль уособлення первісного зла актора Вілла Поултера («Сонцестояння»). Кілька років Фукунаґа розробляв проєкт, але згодом пішов через творчі розбіжності. Його замінив режисер Енді Мускетті, котрий, власне, нічого не мав проти кандидатури Поултера, проте виявилося, що тепер вже сам актор після стількох років очікування втратив інтерес до персонажа. Тож, довелося терміново шукати нового Пеннівайза – і ідеальним кандидатом виявився саме Білл Скаршґорд.
До речі, хоча Білл вже переграв стількох по-різному моторошних героїв, в реальності він взагалі не фанат фільмів жахів як жанру. «Я ніколи не розумів привабливості сильного страху. Хоча знаю, що багатьом людям це здається дуже захоплюючим, – зізнається актор. – Для мене фільм першою чергою має бути вартісним з художньої точки зору, щоб я його дивився, відчуваючи дискомфорт». Тож і фільми для роботи Скаршґорд вочевидь підбирає за цим самим принципом.
«Диявол назавжди» / The Devil All the Time (2020)
Ще один проєкт Netflix, але цього разу – не серіал, а фільм: психологічний трилер, заснований на однойменному романі Дональда Рея Поллока. У фільму режисера Антоніо Кампоса (серіали «Грішниця», «Сходи») та продюсера Джейка Джілленхола потужний зірковий склад: у головній ролі – Том Голланд, а компанію йому зокрема склали Кайлі Ріо, Роберт Паттінсон, Міа Васіковська та, звісно, Білл Скаршґорд.
Останній грає Вілларда Рассела, молодшого брата головного героя. Під час Другої світової морпіх Віллард бачить настільки жахливі речі, що втрачає віру в Бога, котра раніше у нього – хлопця з релігійної родини – була надзвичайно сильною. Повернувшись додому, він намагається подолати ПТСР і налагодити власне життя, проте демони минулого його не полишають… Окрім Вілларда у стрічці, події котрої розгортаються протягом двох десятиліть – від 1940-х до 1960-х – є ще дуже багато по-різному травмованих героїв, котрі шукають свій шлях у житті і часто звертають не туди. Фільм не назвати легким, проте він однозначно затягує, а Білл Скаршґорд створює настільки складний, переконливий і тривожний образ каяття та відчаю, що від нього просто не відвести очей, хоча іноді й боляче дивитися.
«Варвар» / Barbarian (2022)
Цей психологічний горор молодого режисера Зака Креггера оповідає про молоду жінку на ім’я Тесс (Джорджина Кемпбелл), яка пізно вночі приїжджає до Детройта у будинок на околиці, котрий вона винайняла на Airbnb, але виявляється, що відбулося подвійне бронювання – і в будинку вже живе милий хлопець на ім’я Кіт (Білл Скаршґорд). Та й сам будинок, як невдовзі з’ясується, приховує багато неприємних сюрпризів…
Роль у цьому фільмі з одного боку є класичною для Білла – його персонаж водночас і приємний, і такий, у якому щось невловимо відштовхує. Але із «Варваром» не все так просто, як здається: фільм чудово використовує популярність Скарсґарда як ікони горору, щоб приховати сюжет твіст, який вас точно здивує.
«Кларк» / Clark (2022)
Ви точно чули вираз «стокгольмський синдром» – коли жертви починають співчувати агресорам, – утім навряд чи знаєте, через кого він з’явився. Цю людину звати Кларк Улоффсон, зараз йому 77 років. Від 2018-го він на волі – після чисельних «відсидок», що склали ледь не половину його біографії. Саме з чергової в’язниці у серпні 1973 року Улоффсона на вимогу його колишнього співкамерника Яна-Еріка Олссона доставили у стокгольмський Kreditbanken: Ян-Ерік намагався пограбувати банк, але щось пішло не так, і він захопив заручників. Коли Кларк з’явився у банку, то відразу зумів налагодити контакт із заручниками, розважав їх жартами та іграми і за п’ять днів став їм чи не найліпшим другом. Коли зрештою відбувся штурм, заручників звільнили, а Кларка і Яна-Еріка заарештували, то, за деякими даними, колишні заручники навіть оплатили їм адвокатів. Саме на основі цієї історії психіатр Нільс Бейерут, що консультував поліцію, і придумав назву для дивної поведінки заручників — Норрмальмсторгський синдром (банк був розташований на площі Норрмальмсторг). Та оскільки окрім шведів ніхто це не міг вимовити, назва трансформувалася у «стокгольмський синдром».
І саме Кларка Улоффсона – цю справжню кримінальну «рок-зірку» Швеції – і зіграв Білл Скаршґорд у мінісеріал «Кларк», прем’єра якого відбулася на Netflix. В нас серіал, заснований на автобіографії Улоффсона, пройшов майже непоміченим – тож саме час це виправити. До того ж рейтинги в нього – ну дуже непогані: 85% на Rotten Tomatoes і 7,3 на IMDb.
«Джон Вік 4» / John Wick: Chapter 4 (2023)
Сюжет четвертого «Джона Віка» обертається навколо спроб Джона (Кіану Рівз) втекти від Правління Кланів і його численних вбивць, яких послав маркіз Венсан де Грамон, високопоставлений член Правління, котрому доручено вбити Віка у будь-який спосіб.
Скаршґорд, який блискуче виконує роль маркіза – неймовірно стильного лиходія – однозначно став однією з головних причин шаленого успіху «Джона Віка 4». Він тут – не «віківський», а «боднівський» лиходій: розумний, витончений, безжальний, харизматичний і, знову ж таки, дуже-дуже стильний. І такий образ антагоніста по-перше дуже круто грає у тандемі з похмурою брутальністю Кіану Рівза, а по-друге виводить франшизу на якісно новий рівень.
До речі, якщо дивитися кіно в оригіналі, тут є ще один «шарман»-бонус – густий французький акцент героя Скаршґорда.
«Ворон» / The Crow (2024)
Цього року ми вже бачили Білла в кіно у футуристичному бойовику «Пацан проти всіх». Ще – побачимо у другому «Дедпулі», де Скаршґорду дісталося невеличке, але яскраве камео. Але головний його цьогорічний проєкт – це, беззаперечно, «Ворон». Актору випала складна і відповідальна задача – зіграти «прокляту» роль, котра назавжди асоціюється із сином Брюса Лі Брендоном, який загинув через нещасний випадок під час знімань оригінального «Ворона» (1994).
Відтоді історію «Ворона» неодноразово намагалися продовжувати в кіно і на ТБ, утім жодна зі спроб не була справді вдалою. І новий фільм, дистрибутором якого в Україні є компанія Adastra Cinema, – це фактично перезапуск франшизи, де «темна романтика» 90-х поєднається із динамікою та вайбом «покоління Джона Віка».
За сюжетом Шеллі Вебстер (FKA Twigs), наречену головного героя, музиканта Еріка Дрейвена (Білл Скаршґорд), вбивають злочинці. І вони ж відправляють слідом за нею самого Еріка. Але кохання Еріка і його бажання помсти виявляються сильнішими за смерть: із містичним провідником у вигляді ворона Дрейвен у плоті повертається з потойбіччя, аби помститися вбивцям.
«В дитинстві я був величезним шанувальником оригінального фільму, і роль Еріка Дрейвена для мене велика честь, – каже Білл Скаршґорд. – Але насправді мене привабило те, що режисер Руперт Сандерс хотів зробити з цією історією: переосмислити її та персонажа, адаптувати їх до сучасної аудиторії. Цей персонаж, якого багато хто шанує і відчуває з ним сильний зв’язок, – він не схожий на будь-кого іншого, якого я грав раніше. Я відчував відповідальність за історію Еріка і не можу дочекатися, коли світ побачить цей фільм». Що ж, Білле, ми теж. Але тішить, що чекати вже лишилося недовго – 22 серпня «Ворон» у кіно.
Статьи по теме
