Житомир — адміністративний і промисловий центр, що завдяки цікавим місцям і пам’яткам стрімко нарощує туристичний потенціал.
В Житомирі утворився гурт «Друга ріка». Його фронтмен Валерій Харчишин прожив тут 10 років та став неформальним провідником тисячолітнім містом у шоу «Амбасадори».
Де у Житомирі послухати «космічну» музику, повеслувати на драгонботі, побачити найбільший об’єкт вуличного мистецтва — разом із Валерієм досліджувала команда Ukraїner.
У будинку, де народився вчений, з 1970 року працює його меморіальний музей. В експозиції — зразки космічної техніки та спорядження, зокрема такої, що побувала в космосі.
«Я вперше потрапив до музею 1991 року і там прогулював пари. Щоб мене ніхто не бачив, я сідав і слухав музику»,
— згадує Валерій.
Частиною експозиції музею є крісла з навушниками, де можна послухати «космічну» музику.
Це історична та воєнно-стратегічна будівля Житомира, споруджена 1898 року в стилі модерн. Під час Другої світової війни вежу використовували як пункт спостереження протиповітряної оборони. Наприкінці 1950-х років башта перестала виконувати свої основні функції. 1983 року вона була реконструйована під кафе «Ювілейне», але за кілька років вежу знову повернули комунальникам.
У травні 2017 року учасники Школи урбаністики CANactions вподобали водонапірну вежу у Житомирі як навчальний об’єкт. Вони провели всеукраїнський архітектурний конкурс та влітку 2018 обрали команду-переможця, яка буде осучаснювати вежу. Зараз вежа — один із неофіційних символів міста, який часто зображують на магнітах та листівках.
У жовтні 2018 року на стіні однієї з житомирських п’ятиповерхівок з’явився мурал «Трисвіт». У роботі площею 180 м2 зображено старослов’янську систему світобачення «Яв-Прав-Нав», де кожна істота, предмет чи явище мають своє місце і взаємодіють між собою. Ідею малюнка команда художників виношувала впродовж року, а коли завершили, ця картина стала найбільшим об’єктом вуличного мистецтва у місті.
Художник Дмитро Краб зазначає, що основа ідея цього малюнку присвячена нашим меншим друзям.
«Кожна істота має право на існування — це основний посил»,
— додає митець.
Житомирський осередок драгонботу — один із найбільших в Україні. Це командний вид спорту, де учасники веслують на човнах завдовжки понад 12 метрів. Такі каное мають вигляд дракона та можуть вмістити до двадцяти веслувальників.
В Україні драгонбот з’явився 2004 року завдяки професійним спортсменам, які раніше займались олімпійськими видами спорту. З 2015 року в Житомирі працює Федерація з веслування на човнах «Дракон». Її президент Дмитро Мороз зазначає, що у драгонботі головне — злагодженість та наполегливість команди.
«Тут кожен охочий може відразу навчитись. І тут це набагато простіше, ніж в інших веслувальних видах спорту»,
— додає тренер.
У селі Дениші, неподалік Житомира, збереглися руїни побудованого наприкінці ХІХ століття палацу родини Терещенків — українських землевласників і промисловців. А попід берегом річки Тетерів простяглись гранітні скелі, що мають однакову із селищем назву.
Це гранітні виступи Українського кристалічного щита, яким до 1 млрд років. Висота скель сягає 20-25 метрів, їхня протяжність — понад 150 метрів. Тут тренуються і змагаються в пішохідному і гірському туризмі. Скеледром у Денишах має декілька секторів з десятками облаштованих маршрутів різної складності.
АВТОР — UKRAЇNER
ФОТО — Анастасія Некипіла