Картини Малевича, Рєпіна та інші унікальні музейні предмети внесені до Держреєстру національного культурного надбання

Держреєстр національного культурного надбання має поповнення. До нього внесли 11 унікальних музейних предметів. 

Картина Казимира Малевича “Суперматизм-65”

Держреєстр національного культурного надбання має поповнення. Експертно-фондова комісія МКСК внесла до реєстру 11 унікальних музейних предметів зі збірок чотирьох вітчизняних музеїв.

Серед них – твори видатних українських художників Казимира Малевича та Іллі Рєпіна. Картина Казимира Малевича “Суперматизм-65” з колекції Харківського художнього музею є яскравим прикладом художнього стилю супрематизму. Цей стиль Казимир Малевич започаткував у 1915 році.

“Художнє бачення світу та формування супрематичної творчості митця сформувало українське село, де пройшли його дитинство і юність. Казимир Малевич народився в Києві, його батько – поляк, а мати – українка, уродженка Полтави. Він вважається першим художником, хто відобразив Голодомор в Україні (малюнок “Де серп і молот, там смерть і голод”). Під час арешту в графі “національність” Казимир Малевич власноруч написав “українець”. Відтепер провідні музеї світу ідентифікують його як українського митця”, – розповідають у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.

Картина Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”

Картина Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” – також з колекції Харківського художнього музею. Наразі вона внесена до Держреєстру. Рєпін майже 20 років працював над двома варіантами картин, присвячених запорожцям. Художник здійснював експедиції містами поселення вихідців із Січі, відшукував нащадків творців української слави.

“Захопившись історією Запорозької Січі митець писав: “Ніхто в усьому світі не відчував такої свободи, рівності й братерства, як запорожці”. Всесвітньо відомий майстер живопису Ілля Рєпін народився в Україні. Перші професійні навички з написання ікон отримав й реалізовував у церквах Слобідської України. Свою батьківщину він любив всім серцем і був її патріотом. За власним бажанням Рєпіна було поховано на його власній садибі, поруч із  невеликим пагорбом – “Чугуївській горі” – як його пам’ять про рідне місто в Україні”, – зазначають у МКСК.

Серед артефактів, які занесли до Держреєстру, – Євангеліє Апракос 1707 року (друк Києво-Печерської Лаври) зі збірки Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова. Євангеліє – унікальний поліграфічний шедевр. Це – примірник-оригінал рідкісного ілюстрованого українського кириличного стародруку великого формату та один з найвидатніших проєктів в історії українського книговидання до ХІХ ст.

Фото: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України