Любов під час карантину: Анатолій Анатолич та Юла

Бути разом 24 на 7 – це не вирок, це чудова можливість краще дізнатися один про одного і познайомитися знову. Сьогодні ми відкриваємо новий етап відносин – «любов, перевірений карантином».

Ми поговорили з відомими парами про найважливіше – про їхню сім’ю. Карантин закінчиться, фінансові труднощі забудуться, а кохання, яке переживе карантин, зможе по праву називатися «справжнім». Ми попросили розповісти про життєві цінності, спільний час і як не сваритися, перебуваючи постійно разом.

Анатолій Анатолич (провідний програми «Ранок з Україною» на телеканалі «Україна») та Юла (СЕО ЮЛА Компанія)

— Як часто ви раніше вдавалося проводити час разом?

Анатолій Анатолій: Я дуже відповідально підходжу до питання спільного дозвілля і завжди намагався знаходити час для своєї сім’ї, тому я не скажу, що до карантину у нас був брак спілкування. Хоча зараз, звичайно, ми проводимо разом набагато більше часу.

Юла: Час, який ми проводили разом, справді був цінним для нас обох: це був ранок, вечір та довгоочікувані відпустки. Зараз нам весь час доводиться перебувати разом, і це дуже складно! Виявилося, що ми не були готові навіть після десяти років подружнього життя. Тому ми зараз уже зробили все, що можна було зробити за два дні, вже й романтичний вечір влаштовували, і лаялися, і мирилися… Але на початок другого тижня ми звикли до графіків один одного, і кожен із нас дає своїй половинці простір. Але є ще діти, з якими, наприклад, потрібно робити уроки. Ми зараз займаємось цим по черзі. Головною особливістю наших взаємин у такий період стало те, що ми поважаємо особистий простір один одного і знаходимо час на себе.

Читайте також: ЛЮБОВ ПІД ЧАС КАРАНТИНА: НАДЯ ДОРОФЄЄВА І ВОЛОДИМИР ДАНТЕС

— Побачення під час карантину мають бути? Чи потрібно «збігати від дітей» та проводити час удвох в окремій кімнаті?

Анатолій Анатолій: Зараз відповідаю на ваше запитання, поки ми їдемо машиною до міста взяти на МакДрайв каву та камамбер. Виходить безпечне, ізольоване побачення – ми підходимо до романтики відповідально.

Юла: Скажу більше – не лише від дітей, а й від чоловіка треба іноді втікати, щоби побути однією. У відносинах важливо встигати нудьгувати один за одним. Наприклад, зараз ми спонтанно виїхали разом до McDonalds. Вранці чоловік мав ефір «Ранку з Україною» – його прямі ефіри на телеканалі продовжуються навіть під час карантину, і додому він приїхав удень. А я за цей час встигла скучити за ним.

— Чи вмієте ви залишати робочі справи та завдання за порогом будинку? І бути просто щасливими батьками, незалежно від того, як минув ваш робочий день?

Юла: Ми намагаємося залишати робочі справи та завдання за порогом. Ми працюємо в одній сфері, і іноді буває вкрай складно «розділяти» розмови: робітники у домашньому та домашні у роботі. Ми все одно вчимося цьому і з усіх сил намагаємося не приносити роботу додому.

Анатолій Анатолій: Це дуже складний момент, тому що ми з Юлою працюємо в одній сфері та без обговорень роботи нікуди. Звичайно, ми, хоч і неохоче, зараз удома обговорюємо те, що відбувається у нашій роботі. Але з дітьми, звісно, ​​ми не обговорюємо теми шоу-бізнесу, вони вільні від цього. Можна сказати, що ми залишаємо за порогом роботу принаймні для дітей, але зараз обговорюємо одне з одним найважливіше в роботі. До карантину намагалися всю роботу залишати в офісі.

Читайте також: НІЖ ЗАНЯТИСЯ В КВІТНІ В УМОВАХ КАРАНТИНА

— Хто з вашої пари емоційніший? Хто гостріше переживає форс-мажорні ситуації?

Юла: Більш емоційна однозначно я. Ми взагалі в цьому плані «плюс» та «мінус», тому що Анатолій дуже добрий, дуже гнучкий у плані стосунків. У мене все більш емоційно, різкіше. Я різко приймаю рішення, мені потрібно все зробити дуже швидко – зараз чи ніколи. Це, напевно, професійна деформація: я піарник, а у PR хто не встиг, той запізнився. Тому й у стосунках у мене все дуже емоційно, швидко, але також швидко і відходжу буквально через півгодини. Форс-мажорні ситуації я переживаю складніше на емоційному рівні, але я не переживаю щодо заробітку, тому що в нашій родині фінанси на плечах чоловіка.

Анатолій Анатолій: Зараз такий час, коли в кожній сім’ї має бути людина, яка, коли всі навколо панікуватимуть, усіх заспокоюватиме. Ця роль може навіть змінюватися і передаватися різним членам сім’ї з часом. У нашій сім’ї це, безперечно, я: усіх заспокоюю, говорю, що все буде добре.

— Як ви вважаєте, чому може навчити карантин? Чи зіштовхнуться люди з переглядом своїх цінностей?

Юла: Карантин однозначно навчить радіти тому, що є, тому що ми сумуємо за простими повсякденними ритуалами. Я сьогодні їхала в машині й упіймала себе на думці, що дуже хочу завезти дітей до школи, провести їх і обнятися, зустріти після школи, обговорити, як минув день. А ще карантин, мені здається, навчить нас бути зібранішими і в будь-якій нестандартній ситуації зберігати спокій. 

Анатолій Анатолій: Багато хто з нас зараз зрозумів: щоб бути щасливим, достатньо помічати те, що було. Це відчуваєш, коли втрачаєш прості речі: можливості зустрітися ввечері з друзями, прогулятися вулицею, пограти у футбол. Це банальні речі – не про подорожі до Нью-Йорка, а про прості речі. Але чому точно навчить карантин – так це тому, що в такій ситуації наша планета відреагує набагато швидше і злагодженіше, тому вважатимемо, що це хороше тренування на випадок, якщо буде щось жорсткіше.

Юла: Ми переглянемо цінності, бо зараз усе, що було так близько, стало дуже далеким. Зараз не вистачає банальних речей, які ми перестали цінувати і яким ми переставали радіти.

Читайте також: КИМ КАРДАШ’ЯН ПРО КАРАНТИНУ З ЧОТИМАРЯМ ДІТЬМИ: «ЦЕ ДІЙСНО Важко»

— Кажуть, що у Китаї зараз пік розлучень, свого роду «наслідки проведеного часу разом». Як ви ставитеся до жартів «за цей карантин головне не розлучитися»?

Юла: Я не зображатиму з нас ідеальної пари. Ми притиралися перший тиждень, бо в голові було багато роботи, хотілося вийти і щось робити, важко було перебудуватися на новий режим. Ти не розумієш, що робити: тобі різко потрібно спілкуватися з усією сім’єю, усім посміхатися… Ти ж не повинен давати увазі, що ти переживаєш, і тому намагаєшся триматися осторонь усієї сім’ї, нариваєшся на питання, на які ти не можеш чи не хочеш відповідати.

Анатолій Анатолій: Я нещодавно написав пост про те, що справді складно в чотирьох стінах перебувати разом двадцять чотири години на добу. Ми живемо за містом – ми маємо можливість перебувати у дворі будинку або вийти на пробіжку, не зустрівши жодної людини. До того ж, я маю ефіри «Ранку з Україною», тобто вранці я теж їду. Одним словом, ми все одно маємо можливість бути не разом досить часто, незважаючи на карантин. Нехай ми дуже підтримуємо ідею #залишайся вдома, ми розуміємо, що іноді потрібно обмежувати спілкування один з одним. Не можна перенасичуватися.

Юла: Я вірю, що розлучення в такій ситуації теоретично можливе, тому що коли живеш з людиною кілька років, у вас вже немає цукерково-букетного періоду. У вас уже будинок, робота, турбота. Але у вас жодного разу не було потреби проводити разом двадцять чотири години на добу. А тут ситуація, де інакше ніяк. Коли триває цукерково-букетний період, ти думаєш про людину, намагаючись провести з нею щохвилини. А коли у вас утримався життєвий цикл, ти знаєш, як тобі краще, як балансувати роботу та відпочинок, дуже складно за день все поміняти. Такі стреси і це струс приводять до конфліктів. Ви запальні, і можете наговорити зайвого, про що, звичайно, потім шкодуватимете. Це така перевірка на міцність стосунків, і якщо ми з Анатолічем не розлучимося до двадцять четвертого квітня, значить житимемо ще довго і щасливо.

– Опишіть свої стосунки трьома словами.

Юла: Довірчі, міцні, емоційні.

Анатолій Анатолій: Ми чудова сім’я.

Автор: Катерина Русанова