Втекти від зими: 5 фільмів про палкі курортні романи та їхні наслідки

Сонце, подорожі та фатальні помилки: найкращі фільми про курортні романи, що зігріють у зимові морози. Любовний трилер “Острови”, який вийшов в український прокат 1 січня, та інші стрічки, що переносять глядача на залиті сонцем узбережжя, де кохання легко сплутати з ілюзією, а відпустка може обернутися випробуванням.

Що подивитися замість відпустки в січні

Коли за вікном зима й вечори стають довшими та холоднішими, особливо хочеться опинитися там, де сонце сідає не за хмари, а за океан. Саме такі історії про курортні романи, народжені в теплих країнах і зазвичай не призначені для щасливих фіналів, найкраще дивитися взимку. 

“Острови”, режисер Ян-Оле Ґерстер

Канарські острови у фільмі Яна-Оле Ґерстера лише на перший погляд мають вигляд листівкового раю, а радше – простору зупиненого часу. Том, колишня зірка професійного тенісу, який давно програв не матч, а власне життя, працює в готелі, мешкає серед туристів і днів, які не відрізняються один від одного. Апатія стала його формою існування, допоки в цьому вакуумі не з’являється Анна.

Вона приїздить на відпочинок із чоловіком і дитиною, але між нею і Томом майже одразу виникає дивний, тривожний зв’язок, ніби їх поєднує спільна пам’ять або неозвучене минуле. Цей курортний роман про самотність і бажання бути побаченим. Коли чоловік Анни зникає, атмосфера фільму остаточно згущується: Том стає головним підозрюваним, а романтична напруга перетворюється на психологічну пастку.

“Назви мене своїм ім’ям”, режисер Лука Ґуаданьїно

Літо в Італії може тривати вічно – принаймні в пам’яті. Саме таке відчуття залишає фільм Луки Ґуаданьїно, який перетворив класичну історію курортного роману на інтимний досвід дорослішання. Сімнадцятирічний Еліо проводить ліниве літо на батьківській віллі, читає, слухає музику, фліртує з подругою і не підозрює, що ось-ось його світ зміниться.

Приїзд Олівера, американського асистента його батька, запускає ланцюг почуттів, з якими Еліо ще не вміє поводитися. Цей роман зітканий водночас з бажання й зі страху, сорому, невпевненості та першої справжньої втрати. Фільм, що отримав “Оскар” за сценарій, зробив Тімоті Шаламе та Армі Гаммера світовими зірками й довів, що курортний роман може бути не швидкоплинною пригодою, а досвідом, який формує людину на все життя.

“Вікі Крістіна Барселона”, режисер Вуді Аллен

Барселона у Вуді Аллена – місто спокуси, де навіть найчіткіші життєві плани швидко розмиваються. Вікі та Крістіна приїздять сюди з Америки з різними очікуваннями: одна мріє про стабільність і шлюб, інша – про свободу й досвід. Обидві несподівано опиняються втягнутими в романтичний клубок із харизматичним художником Хуаном і його вибуховою колишньою дружиною Марією Еленою.

Це історія про бажання, ревнощі й нездатність визначитися як в коханні, так й у житті загалом. Аллен іронічно досліджує, як курортна легкість оголює справжні суперечності характерів. Пенелопа Крус, яка отримала за цю роль “Оскар”, перетворює кожну сцену на стихійне лихо, а місто Барселона стає повноцінним учасником цієї любовної геометрії.

“До сходу сонця”, режисер Річард Лінклейтер

Один із найчистіших і найчесніших курортних романів в історії кіно – без моря, але з відчуттям подорожі. Джессі та Селін знайомляться в поїзді й вирішують провести разом одну ніч у Відні, знаючи, що вранці їм доведеться розійтися.

Це перша частина кінотрилогії “Before…”, яка побудована на розмовах, випадкових прогулянках і бажанні встигнути пізнати одне одного за кілька годин. Тут немає інтриг чи трилеру, але є те, що рідко трапляється в курортних романах, – щирість. “Перед світанком” нагадує: іноді найкоротші зустрічі залишають найглибший слід.

“Мектуб, моя любов”, режисер Абделатіф Кешиш

Амін повертається до рідного південного містечка, де життя пульсує між пляжем, ресторанами, танцями й поглядами. Сюжету тут мінімум, зате максимум тілесності, спеки, випадкових закоханостей і спостережень.

Кешиш навмисно розтягує час, дозволяючи глядачеві зануритися в повільний гіпноз південного літа. “Мектуб, моя любов” наче курортний роман без кульмінації, без чіткого висловлювання, але з моментами майже нестерпної краси. Фільм для тих, хто готовий не шукати сенс, а просто бути всередині відчуття й згадати свої юні закоханості.

Фото: Артхаус Трафік