
Українська спадщина поповнилася: у Національному переліку – обряди, пряники та свято на Луганщині
МКСК розширило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини
Нематеріальна культурна спадщина України розширюється: до Національного переліку додані весільні обряди, різдвяні традиції та храмові свята.

У Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини України – нові елементи.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Ними стали весільний обряд заплітання долі; традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині; традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області.
Місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКСК про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини.
Весільний обряд заплітання долі

Весільний обряд заплітання долі
Обряд заплітання долі також відомий як “завивання віночка”. Він відбувається у передвесільні дні, зазвичай у четвер чи п’ятницю. Обряд супроводжується спеціальними текстами, піснями та атрибутикою. Мета – передати родинні цінності, побажати молодятам щасливої долі та виявити повагу до батьків. Вважається, що віночок і доля мають бути зшиті суцільною ниткою без вузликів. Це символізує спокійне і безконфліктне подружнє життя. “Заплітання долі” зберіглося здебільшого у Стрийському районі Львівської області.
Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників

Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині
Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників побутує в громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей. Обрядову випічку готують лише раз на рік – у період різдвяних свят. Це сімейна традиція: вона проходить у родинному колі або разом із сусідами й друзями. Пряники називають “панянками”, “баринями”, “баришнями”, “кониками”, “вершниками”, “пташками”. Воні мають символічне значення – їх дарують з побажаннями добробуту.
Традиції храмового свята на Трійцю

Традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області
Традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області беруть початок з 18 століття. Перші згадки про них датуються 1781 роком, коли було завершено будівництво церкви Святої Трійці, відкриття якої припало на Трійцю. Відтоді в селі щороку відзначають Храмове свято, хоча стара церква не збереглася. Напередодні свята мешканці косили запашні трави біля річок, заготовляли очерет, осоку, тростину й рогіз. Цими травами прикрашали домівки, робили букети з лісових та польових рослин і прямували до церкви. Після літургії збиралися на спільну трапезу і цілий день проводили біля церкви.
Фото: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Більше від
- Справжні зірки сяють попри всі блекаути: чому Threads досі обговорює київський концерт Макса Барських
- Для сніжного настрою: 6 фільмів з ідеальною зимою
- У тілі звіра: вийшов трейлер нового мультфільму Pixar “Стрибунці”
- Унікальний світ наїву: в Українському Домі відкрилася виставка “Земля Івана”
- Українські фільми «2000 метрів до Андріївки» та «Я померла в Ірпені» — у шортлісті «Оскара — 2026»