
Особистий букліст: 5 книжок, які радить Світлана Павелецька
Трилер, біографія, історичний роман та інші.
У кожного з нас є книжки, що в певний момент життя ставали орієнтиром: налаштовували на зміни, заспокоювали, допомагали побачити себе по-новому. Читання сьогодні — це не просто тренд, а спосіб бути чеснішими з собою, знаходити час на відновлення та доторкатися до чужого досвіду, який інколи резонує сильніше за власний.
Саме тому ми започаткували нову рубрику — простір довірливих рекомендацій, де відомі українці діляться своїми улюбленими книжками: тими, які радять друзям, колегам і всім, хто шукає справді вартісні історії.
І сьогодні своєю особистою добіркою ділиться Світлана Павелецька — бізнес-вумен і співзасновниця видавництва #книголав. Бо зараз особливий час, коли вони відгукуються найбільше.
«Вибір», Едіт Еґер
Війна змінила не тільки наше існування, а й свідомість. Цей «важкий період» триває вже понад десять років, і після перемоги не стане одразу легше. Важливо розуміти свої емоції і впливати на власне мислення, бо тільки так можна хоч якось контролювати свій стан і життя зараз. Ця книжка — настільний посібник, як боротися з тривогою, прожити горе, знайти проблиски радості навіть у нелегкому повсякденні.
Едіт Еґер в шістнадцять років потрапила в Аушвіц. Там вона втратила батьків, але їй і сестрі вдалося вибратися. Цей досвід травмував її: з’явився синдром вцілілого, горе і почуття провини. Але Едіт змогла зцілитися, емігрувала в Америку, зайнялася психотерапевтичною практикою й допомагає людям, які також проходять важкий етап життя. У книзі — дванадцять уроків і вправ, як покращити свій моральний стан, прийняти себе і свій біль та налагодити життя.

«Чорна рада. Хроніка 1663 року», Пантелеймон Куліш
Це перший український історичний роман і перша книжка українського автора в нашій «Золотій полиці». Для мене це символічно. І хоча Куліш написав її двісті років тому, вона болісно актуальна саме зараз — у часи, коли ми знову боремося за незалежність від московського впливу. Читаєш і впізнаєш сьогодення. Книжка нагадує: ми вже проходили це. І маємо нарешті засвоїти урок.
Наші землі були розділені на Правобережжя й Лівобережжя, де були свої гетьмани. Нація теж розділялась на тих, хто був за одного, і тих, хто — за іншого, водночас прагнучи незалежності. Тільки от всі верстви мали різне бачення цієї незалежності. Разом із тим не всі кандидати планують її досягати: деякі пропонують хіба що популістські ідеї, московську пропаганду та ще більший розкол і руїну. Боротьба за владу жорстока, бо обіцяє велику вигоду без відповідальності.

«Пеґґі» Ребекка Ґодфрі, Леслі Джеймісон
На обкладинці нашого видання — фото із серії авторства Мана Рея, і у книжці є чудова сцена цієї фотосесії. Пеґґі відмовлялася позувати нерухомо, як світські пані біля ваз із квітами, і наполягала, що портрет має бути бунтівним, як вона сама. У цьому одному епізоді — вся Пеґґі.
Це біографія найепатажнішої постаті в мистецтві минулого століття, яка йшла проти канонів. Пеґґі Ґуґґенгайм точно вважали дивачкою. Вона повинна була успадкувати величезні статки, походила з поважної родини, мала статус і безпечне передбачуване майбутнє. Та статус родини не означав повагу до самої Пеґґі, бо вона — жінка на початку ХХ століття, яка хоче свободи, самореалізації, авантюризму.
Зараз ми знаємо її як колекціонерку мистецтва, артдилерку, меценатку, покровительку паризької богеми. Щоб цього досягти, вона була змушена йти проти правил, очікувань, наказів сім’ї. Її спосіб життя й бажання були екстравагантними за тогочасними мірками, бо Пеґґі — жінка, яка має амбіції, мету й власне бачення. Вона просувала експресіонізм, сюрреалізм, модернізм, фінансувала галереї і виставки, митців і мисткинь, рятувала картини від нацистів під час Другої світової війни. Але для багатьох вона залишалася розбалуваною дівчинкою, якій дозволили забагато. Бо суспільство прагне контролювати те, що не в стані зрозуміти. Книжка за дуже короткий час стала бестселером видавництва, що не дивно.

«Сонджу», Вондра Чан
Вондра Чан спеціально переписала кілька абзаців — там згадувалися росіяни, і авторка вирішила це змінити заради нас, зазначивши, що також жила в окупації і дуже розуміє українців. Мене це чесно зворушило.
У книжці тільки закінчилася тридцятип’ятирічна окупація Південної Кореї Японією. Але це ще не означає волю, бо досі дуже відчувається іноземний вплив. Сонджу вже виросла, отримала гарну освіту, але це ще не означає свободу, адже дівчина все ще не контролює своє життя — вона жінка в патріархальному суспільстві.
Сонджу видали заміж за чоловіка, якого вона ніколи не бачила. Вона не має права вибору, лише скована традиціями, яких треба дотримуватися. Трагедія відбувається на фоні суспільства, яке пройшло війну, але не відійшло від неї. Дівчина теж веде боротьбу. Ця боротьба особиста, тиха, непомітна, але все ще важлива. Бо ведеться за власне щастя і право вибору, які в тебе хочуть відібрати.

«Випробування», Джо Спейн
Це наша новинка на полиці трилерів, і я дуже рада, що нарешті можу порадити цю книжку українською. Я обожнюю трилери, і Джо Спейн не розчаровує.
Дія відбувається у престижному ірландському університеті, але за красивим фасадом ховаються скелети в шафах. Головна героїня Дені повертається туди через десять років уже викладачкою, і кожна дрібниця нагадує про минуле: її хлопець Тео, студент медичного факультету, колись зник за дивних обставин.
А через два тижні дівчина дізнається, що в її мами діагностували хворобу Альцгеймера. Згодом виявиться, що Школа медичних досліджень розробляє препарат, який сповільнює прогресування цієї хвороби. Але яким чином? Компанія має зв’язки з університетом, а також приховує правду про розробку: є велика ймовірність летальних випадків. Проте кому вирішувати, чи такий ризик того вартий, коли ціна — життя близької людини?

Фото: особистий архів
Більше від
- Жест вдячності й пам’яті: Катерина Кухар представила проєкт, присвячений Тетяні Таякіній
- «Золотий глобус» 2026: хто завоював головні нагороди в Голлівуді
- Особистий букліст: 5 книжок, які радить Олена Лавренюк
- Хто стане десятим фіналістом Нацвідбору на Євробачення 2026
- Фільм Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США
