Ґран-прі Канн і номінація на «Оскар»: головна драма сезону «Сентиментальна цінність»

Норвезький режисер Йоакім Трієр розповів про свою нову роботу “Сентиментальна цінність” (Sentimental Value), яка стала однією з головних кінематографічних подій сезону.

Стрічка “Сентиментальна цінність” висунута на премію “Оскар” у номінації “Найкращий міжнародний фільм”.

Нова стрічка режисера Йоакіма Трієра “Сентиментальна цінність” стала сенсацією світового кіносезону. Ця робота була відзначена Ґран-прі Каннського кінофестивалю. А також висунута Норвегією на премію “Оскар” у номінації “Найкращий міжнародний фільм”.

“Сентиментальна цінність”: сюжет і дім як метафора

Стрічка продовжує емоційну лінію, знайому глядачам за минулою роботою Трієра “Найгірша людина у світі”. Але цього разу режисер виходить на новий рівень глибини та ніжності. Він знову досліджує теми пам’яті, втрат і примирення через історію родини, в якій смерть матері стає поштовхом до неочікуваного возз’єднання.

Через сестер Нору та Агнес режисер хотів дослідити, як важко іноді висловити себе у близьких стосунках.

Дві дорослі доньки з’ясовують, що будинок, сповнений спогадів, досі належить батькові – режисеру, який колись залишив їх. Повернення батька, його бажання зняти фільм у родинному домі та спроби налагодити зв’язок із дітьми перетворюють побутову ситуацію на метафору творчості й емоційного очищення.

Ставши батьком, Йоакім Трієр замислився над філософським питанням: “Що саме одне покоління передає наступному””. Під час написання сценарію сімейний дім родини режисера саме виставили на продаж. Це наштовхнуло Трієра і його співавтора Ескіла Воґта на роздуми про поняття дому.

“Я думав про те, через що пройшли мої батьки та дідусі з бабусями. А потім почав дивитися на це очима дитини: як вона сприймає дім, у якому виросла. Дім – це дуже суб’єктивне поняття. І саме цей будинок став відправною точкою для більш складної дорослої історії про життя та очікування. У цій історії є мотив успадкованого болю. І ми використали дім як рамку для роздумів про час, прощення та емоційну спадщину”, – розповів режисер.

Акторський склад і “кіно близькості”

У головних ролях – Стеллан Скашгорд, Ель Феннінґ, Ренате Рейнсве.

У центрі фільму – три сильні акторські постаті:

• Ренате Рейнсве, зірка “Найгіршої людини у світі”, втілює старшу доньку – акторку, що бореться зі спокусою перетворити своє минуле на мистецтво.
• Її екранний партнер Стеллан Скашгорд, відомий за “Чорнобилем” і “Дюною”, створює образ складного, але людяного батька.
• Ель Феннінґ додає історії молодої енергії, граючи американську акторку, яка випадково втручається у сімейну драму.

Через сестер Нору та Агнес режисер хотів дослідити, як важко іноді висловити себе у близьких стосунках.

“Це тема, до якої ми не раз поверталися у своїх фільмах, – пошук слів, яких бракує, аби бути почутими, і спроба відчути, що тебе бачать. Мені цікаве “кіно близькості” – коли камера наближається до людського обличчя і чесно показує досвід буття. Через хаос, який уособлює Нора, і мовчання, притаманне Агнес, обидва світи по-своєму розкривають людське”, – пояснив режисер.

Трієр також прагнув показати, як рідні сестри, які мають спільне походження, можуть з часом стати настільки різними:

“Упродовж фільму ми поступово розуміємо їхню динаміку та те, як вона змінюється. Це гарний спосіб дослідити парадокси відповідальності та наших ролей у родині”.

Відгуки критиків і дата прем’єри

Критики високо оцінили стрічку “Сентиментальна цінність”. Після прем’єри в Каннах зал аплодував стоячи понад п’ятнадцять хвилин. Це рекорд навіть для Каннського кінофестивалю.

Український дистриб’ютор “Артхаус Трафік” представить фільм у національному прокаті наприкінці року. Українська прем’єра стрічки відбулася 16 жовтня на Київському тижні критики. У прокат “Сентиментальна цінність” вийде 4 грудня.

Фото: “Артхаус Трафік” / “Сентиментальна цінність”