Рідкісні стародруки, озвучені Жаданом, Снайдером і Чмутом, покажуть у Києві

На виставці Ukraine WOW у Києві вперше покажуть історичні стародруки про Україну. Частина з них буде передана Національній бібліотеці України.

На виставці вперше покажуть рідкісні стародруки, датовані XVII і XVIII століттями, де розповідається про Україну.

У Києві вперше покажуть шість рідкісних стародруків, датованих XVII і XVIII століттями, які розповідають про Україну тих часів. Унікальні експонати будуть представлені на виставці Ukraine WOW, яка проходитиме на Центральному вокзалі з 26 вересня по 9 листопада.

Спеціально для виставки уривки зі старовинних книг озвучили голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, історик Тімоті Снайдер, письменник та військовий Сергій Жадан, засновник шоу “Леви на джипі” та військовий Андрій Лузан, волонтер Сергій Стерненко, мандрівник Антон Птушкін.

Томи Вольтера, Джозефа Маршалла, книга П’єра Шевальє

Голосами наших сучасників зазвучать тексти інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, філософа-просвітника Вольтера, офіцера й дипломата П’єра Шевальє, мандрівника Джозефа Маршалла, пастора та історика Йоганна Гербінія, математика й картографа Андреаса Целларія.

Консультанткою проєкту стала Валентина Бочковська, директорка Музею книги і друкарства України. Оригінали видань для виставки передали Національна бібліотека України ім. Вернадського та приватні колекціонери. Стародруки, придбані для виставки, будуть потім передані до Національної бібліотеки імені Вернадського.

Свідоцтва історії: що розповідають стародруки

Шість рідкісних стародруків, які будуть представлені на виставці, є безцінним джерелом інформації про Україну XVII–XVIII століть. Кожна з цих книг – унікальне свідчення того, як світ бачив нашу землю та нашу ідентичність.

Гійом Левассер де Боплан (1651)

Генеральна карта де Боплана

Назва “Україна” починає дедалі частіше з’являтися на європейських мапах із середини XVI століття, витісняючи старі – “Русь” чи “Рутенія”. Особливе місце належить картам і книзі французького інженера та архітектора Гійома Левассера де Боплана. Це був своєрідний GPS-навігатор того часу. Роботи Боплана були настільки точними, що військові й мандрівники користувалися ними понад півтора століття як головним джерелом знань про українські землі.

“Саме з Києва пішов той благородний люд, який нині зветься запорозькими козаками. Протягом багатьох літ вони заселяють різні місця по Борисфену і довкола; ще й тепер їх кількість сягає до 120 тис. чоловік, призвичаєних до війни і готових менш як за тиждень до виконання будь-якого наказу, що йде від імені короля”, – пише Боплан у своїй книзі Description d’Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, iusques aux limites de la Transilvanie.

Завдяки Боплану Європа побачила Україну як країну зі своєю географією, культурою та силою. Окремі фрагменти його праці “Опис України” використав Михайло Драгоманов у книзі “Про українських козаків”, надрукованій у 1876 році в Києві.

Вольтер (1731)

Вольтер, книга “Історія Карла XII, короля Швеції” (Histoire de Charles XII roi de Suède, 1731)

Французький філософ Вольтер у книзі “Історія Карла XII, короля Швеції” (Histoire de Charles XII roi de Suède, 1731) описав події Великої Північної війни на українських землях. А саме – союз Мазепи з Карлом XII та Полтавську битву.

“Україна завжди мала натхнення бути вільною”, – писав Вольтер у першому томі видання.

“Україна завжди мала натхнення бути вільною”, – французький філософ Вольтер у книзі “Історія Карла XII, короля Швеції”.

Для Вольтера Україна була окремою політичною силою Європи, чітко відділеною від Московії, яка лише з 1721 року почала називати себе росією.

П’єр Шевальє (1663)

Книга П’єра Шевальє “A Discourse of the Original, Countrey, Manners, Government and Religion of the Cossacks, With another of the Precopian Tartars” (1663)

Книга П’єра Шевальє A Discourse of the Original, Countrey, Manners, Government and Religion of the Cossacks, With another of the Precopian Tartars (1663) свідчить про Україну епохи Богдана Хмельницького. Автор був очевидцем і сучасником подій. Ця книга століттями залишалася головним джерелом для розуміння козацької державності.

П’єр Шевальє, французький офіцер, дипломат і радник королівського монетнoго двору, приїхав на наші землі не як дослідник, а як командир. Існують відомості, що він мав контакти з козаками, яких французький уряд планував завербувати на службу. В часи Хмельниччини Шевальє став секретарем французького посольства у Варшаві.

За десять років Шевальє зібрав унікальні спостереження про побут, віру, устрій і боротьбу козаків. Так народилася праця “Історія війни козаків проти Польщі” (1663), яка складається з кількох частин. Зокрема тут є розділ “Розвідки про землі, звичаї, уряд, походження та релігію козаків”. Шевальє не ототожнює українців із московитами, а розглядає як окремий народ зі своєю землею, мовою, політичними амбіціями.

Джозеф Маршалл (1772)

Книга Джозефа Маршалла

У 1768‒1770 роках англійський мандрівник Джозеф Маршалл здійснив велику подорож (Grand Tour). То була типова для тодішньої британської еліти освітня мандрівка Європою. Він дістався і до України, а після повернення опублікував книгу Travels through … Russia, the Ukraine and Poland (1772).

“Україну застав я як країну неймовірно родючу й дуже добре загосподарену, неподібну до уяви, яку я створив собі про Україну на основі прочитаних книжок”, – розповідав автор.

У 1770 році маршрут автора пролягав через Стародуб, Чернігів, Київ і Очаків. Маршалл не мав заздалегідь сформованої думки про ці місця. Його подорож – це не просто опис маршруту, а глибоке занурення в простір і культуру.

Йоганн Гербіній (1675)

Стародруки на виставці Ukraine WOW

Німецький пастор та історик Йоганн Гербіній у своїй книзі Religiosae Kijoviensis cryptae, sive Kijovia subterranea (“Священні київські печери, або Підземний Київ”, Єна, 1633) описав Києво-Печерську лавру як центр духовності та культури, що вразив його освіченістю ченців і впорядкованістю життя.

Це перевернуло його уявлення про українські землі. Попри те, що він ніколи не відвідував Київ, йому вдалося сконтактувати з ​​архимандритом Києво-Печерської лаври Інокентієм Гізелем, який надіслав йому примірник “Києво-Печерського патерика” (Київ, 1661) з двома планами печер. Це стало основою його майбутньої книги.

Андреас Целларій (1659)

Мапи зі стародруків свідчать про те, що Україна була віддавна

Картограф і математик Андреас Целларій намагався зафіксувати складну політичну географію Речі Посполитої у книзі Regni Poloniæ, Magnique Ducatus Lituaniæ: Omniumque regionum juri Polonico Subjectorum. Novissima Descriptio (“Королівство Польське, Велике князівство Литовське. Усі регіони праву польському підлеглі”, Амстердам, 1659).

Він чітко позначив Україну. Маркування “Ukraina” дозволяє сказати, що Целларій не просто окреслив термін, а оформив його як самостійну одиницю в політичному просторі. На карті схематично зображені Київ, Львів, Кам’янець-Подільський. Крім описів та позначок на карті, в книзі є гравюри цих міст, де позначені фортеці, річки, будинки, собори й навіть люди.

Фото: Ukraine WOW