Українські праліси, культура та краса на Google Arts & Culture
Виставка “Правічні” розповідає мовою культури, памʼяті та краси про праліси – найцінніші ліси України, які потребують особливої охорони.
Виставка розповідає про праліси – найцінніші ліси України, які потребують особливої охорони.
Музей Івана Гончара та Всесвітній фонд природи WWF-Україна представили онлайн-виставку про дерева в українській культурі. Виставка “Правічні” демонструє, як у традиційному українському мистецтві проявляється любов українців до дерев.
Ялиновий праліс, Верховинський НПП
Проєкт поєднує довкілля і людину, традицію і майбутнє та говорить про ліси мовою культури. Мета – показати, що природа – це повноцінна частина ідентичності та життя.
Праліси
В онлайн-експозиції представлені світлини експонатів XVIII-XX століть зі збірки Музею Івана Гончара. Фото доповнюють факти WWF-Україна про значення й цінність старовікових лісів.
Вільха чорна
Виставка розповідає про праліси – найцінніші ліси України, які потребують особливої охорони. Це найстаріші лісові екосистеми України, які формувалися століттями й досі не зазнали людського впливу. Відтворити їх у сучасних умовах неможливо. Раніше праліси вкривали майже всю територію Європи. За оцінкою WWF, у наші дні 100 тисяч гектарів таких лісів знаходяться саме в Україні. Це робить Україну унікальним європейським центром дикої природи та недоторканості.
Cорочка вишита жіноча, ХІХ ст
Онлайн-виставка “Правічні” представлена в межах глобальної ініціативи World Wide Wood, що об’єднує понад 100 партнерів із 36 країн. Це музеї, екологічні організації, наукові установи. Ініціатива розповідає історії про дерева з різних куточків світу та про їхнє значення для екосистем і людської культури.
Килим тканий, середина ХІХ – початок ХХ ст
Народна картина
Виставку можна переглянути на платформі Google Arts & Culture онлайн українською та англійською мовами. Також організатори запрошують пройти опитування про значення лісів для українців.
Кахля. Кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст
Кахля керамічна, початок ХІІІ ст
Дукач з бантом, ХІХ ст
Фото: Богдан Вихор / Всесвітній фонд природи WWF-Україна, Яна Толмачова / Всесвітній фонд природи WWF-Україна, Юрій Іваненко / Всесвітній фонд природи WWF-Україна, Bogomaz Conservation photography / Всесвітній фонд природи WWF-Україна, збірка Музею Івана Гончара