Каннський кінофестиваль 2025: Джафар Панахі отримав “Золоту пальмову гілку”

Головна нагорода 78-го Каннського кінофестивалю “Золота пальмова гілка” дісталася стрічці “Це була лише випадковість”: герой церемонії – іранський режисер Джафар Панахі.

“Золота пальмова гілка”: Джафар Панахі отримав нагороду у 2025 році.

У суботу, 24 травня, відбулася церемонія закриття 78-го Каннського кінофестивалю. Головний приз кінофестивалю “Золоту пальмову гілку” отримав фільм іранського режисера Джафара Панахі “Це була лише випадковість” (“Un simple accident”).

Джафар Панахі – не новичок у Каннах: у 2018 році він отримав нагороду за найкращий сценарій до стрічки “Три обличчя” (“Se Rokh”). У 2025-му режисер повернувся до основної конкурсної програми з фільмом “Це була лише випадковість” (“Un simple accident”) – історією, яка, як і багато його попередніх робіт, розповідає про значення свободи в Ірані.

“Численні арешти, тюремні строки, домашні арешти, заборони на виїзд із країни, а навіть заборона знімати – усе це супроводжує Панахі з того моменту, як він почав працювати з камерою. Проте жодні перепони не зламали його вперту волю. Він не припиняв знімати, іноді таємно, долаючи будь-які перешкоди, використовуючи мінімальні засоби, аби продовжувати фільмувати та утверджувати свою свободу як людини”, – так представили режисера на Каннському кінофестивалі.

Роботи Панахі – мінімалістичні, але глибоко політичні, часто виконані у напівдокументальному стилі. Його кіно стирає межу між вигадкою та реальністю, досліджує крихкість особистих свобод і складність соціальних зв’язків у суспільстві, яким править цензура і замовчування.

Про фільм “Це була лише випадковість” (“Un simple accident”)

“Це була лише випадковість”

Сюжет стрічки “Це була лише випадковість” (“Un simple accident”) описують так: “Після невеликої пригоди події набирають обертів”.

“З фільмом, де громадяни нишком протистоять державним чиновникам, Джафар Панахі повертається до художнього кіно, не зраджуючи темам, що визначають його творчість. І передусім, цей фільм ще раз нагадує: він — проникливий і точний спостерігач за своєю батьківщиною”, – йдеться в описі до стрічки.

Режисер вважає формою спротиву сам акт зйомки. Він зображує іранський народ у боротьбі за свободу та демонструє відкрито силу опору чоловіків і жінок у стиснутому суспільстві.

Фото: Instagram / Chopard, Instagram / Les Films Pelléas