#bookshelfy: Ofliyan, співачка

“Це однозначне поповнення батарейки, їжа для душі”, – говорить про книги співачка Ofliyan. Свою книжкову полицю вона показала Marie Claire та розповіла про найулюбленіші книги та авторів.

«Я люблю книги, але дедалі частіше вибираю серіали замість книжок. Років до 25-ти читала набагато більше, ніж зараз.

Книжка, яка перевернула життя. Ой, ну, це не одна така книга. Як мінімум, «Сто років самотності» Маркеса, «Сторонній» Камю та Кафка «Перетворення» — я його взагалі не зрозуміла, коли у школі читала. Потім перечитала вдруге і зрозуміла, що це прямий психологічний трилер. Це просто були перші такі книги, які мені попалися, де автори порушували всі межі, експериментували, виходили за рамки жанру, порушували якісь некомфортні питання під новим для мене кутом.

Книга-«старожила» на полиці. З останніх, у які я періодично повертаюся — «Просто Діти» Патті Сміт, я її читала, поки хворіла в минулому березні і коли починався весь цей жах із карантином. Вона мене заспокоювала, і тому я її останній рік тримаю під рукою. Вона занурює в інше життя – Нью-Йорк 69-го року.

Книга «для дорослих», яка була вашою коханою у дитинстві. Я не пам’ятаю як вона точно називалася, але там було з усіма докладними картинками, звідки беруться діти. Я чітко пам’ятаю малюнок, на якому мама їсть яблуко і намальована як шматочки яблука спускаються в живіт і потрапляють до рота дитині. Я її по п’ять разів на день перегортала. А ще бабуся мала величезну книгу про живопис. І там була картина Рєпіна, якої я дуже боялася, але весь час розглядала: «Іван Грозний убиває свого сина».

Найдивніша книга на полиці. Мабуть, «Червона пігулка» Курпатова. Був період, коли мені були необхідні книги-мотивашки, зараз уже трохи сміюся, коли бачу такі книги на полицях магазинів.

Книга, яку ви прочитали вже 10 разів і не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. Я не маю такої однієї книги. Я просто періодично перечитую класику, яка мене зачепила в юності, але, перечитуючи її зараз, я розумію, що це взагалі про інше. Я не могла цього зрозуміти тоді, а зараз бачу і гумор, і складність.

Книга для читача за виклику. (У фільмі «Чита» актриса Міу-Міу грає «читку на виклик». Якби у вас була можливість скористатися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) «Синя борода» Шарля Перро, мою бабусю. Вона ідеально читала казки. Доводилося ховатися за диван від страху (сміється).

Яку книгу ви хотіли б додати на полицю. Чекаю, коли друг дочитає і дасть мені Лінча — «Кімната снів», каже, дуже надихає.

Фото надані Ofliyan

Читайте також: SMALL TALK: ЧОМУ НЕ МОЖНА ПРОПУСТИТИ ФІЛЬМ «НІС» ВІД DIOR