Чоловік говорить: Дмитро Зезюлін, лідер гурту «Latexfauna»

Музику Latexfauna характеризують як “дивна”, “наркоманська”, “найкраща для сексу”. Тоді як критики порівнюють гурт за звучанням із музичними легендами Pompeya та The Cure. Дмитро Зезюлін, фронтмен гурту сприймає всі коментарі як компліменти. Він погодився відповісти на запитання рубрики Marie Claire.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

В першу чергу, справжній чоловік не має бути надто маскулінним. Не переварюю дядь, які вічно намагаються показати, які вони самці. Якщо вони при цьому ще й гомофоби і запопадливі віряни, то все: я склав для себе діагноз про людину. І намагатимусь її уникати. Справжній чоловік мусить уникати дешевих понтів і бути скромним. Тобто він може і має понтуватися, бо це природа людини, але робити це дуже красиво, ненароком, непомітно, немов аудиторія сама відкрила для себе заздрісний факт про нашого справжнього чоловіка.
Справжній чоловік не запізнюється, адже цінує як свій час, так і час своїх візаві. Також він повинен мати почуття гумору. Це свідчить про його гострий розум Одіссея. І це може бути найпотужнішою зброєю для очарування жінки. Не банки, не шмотки, а жарти. Але якщо ти не вмієш заробляти, то жартуй – не жартуй, до побачення. У чоловіка мають бути гроші.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Найголовніше, що вони дали мені прекрасну освіту. Дві іноземні мови і розуміння, що інтелект зможе все. Мамі я вдячний за мови, а татові за те, що замість дитячих казок читав мені міфи Древньої Греції. А після прочитання малював мені ілюстрацію до міфа простим олівцем. Тато в дитинстві ходив у художню і школу, тому його малюнки були дуже вражаючими та драматичними, приміром “Орел клює печінку Прометеєві”. Деякі малюнки навіть висіли у мене в шкільному класі. Тож саме ці вечірні читання з малюванням, скоріш за все, посіяли в мені тягу до творчості та сторітелінгу.

У вас був поворотний момент, після якого можна поділити життя на «до» і «після»?

Так, це була моя перша проба псилоцибінових грибів. Зауважу, що я нікого не закликаю до такого досвіду. Але мені цей тріп суттєво допоміг позбутися давно накопиченого неврозу, який не давав мені спокійно діяти і вільно мислити. З моменту переїзду до Києва в 17 років зі мною сталися безліч стресів, які так чи інакше відбивалися на психіці, засмічували свідомість, створювали блоки й комплекси, нав’язували страхи і тривоги. Уявіть що ви м’яз, який останні 10 років перебуває у спазмі. Оце було зі мною. Та щойно я увійшов у дивовижний тріп, як цей м’яз розслабився і відчув, що навколо все гаразд. І з тобою все гаразд. І все не так страшно. Це антидепресантний ефект був відчутний потім ще протягом місяця і дозволив мені різко змінити життя. Я потрапив у рекламну індустрію, як креатор і зробив там кілька подвигів. Відтоді я також помітив, що реальність може підлаштовуватися під тебе, головне аби бажаний сценарій не був омріяним, а сприймався, як неуникний факт. До речі, деякі вчені-дослідники квантової механіки теж такої думки.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Відсутність алкоголю. Пробіжки вранці. Класна музика. Активні подорожі без турагенцій, хоча і з турагенціями теж ок. Усе це заряджає і дуже гармонізує. Мене також драйвлять активні або творчі і по-справжньому талановиті люди. У мене є дуже життєрадісний друг і продюсер наших кліпів Іван Крутоус. Після зустрічі з ним я завжди щасливо почуваюся.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Мені здається, я себе знайшов ще у 5-6 років і зі свого шляху не відступав, як би мене не переконували. У тому віці я почув музику The Offspring і настільки закайфував, що вирішив: “Я хочу бути цим. Буду отим дядьою в динаміках”. І коли я вчився грати на гітарі і при цьому щось наспівувати, мама постійно мені казала, що у мене немає слуху, і краще це діло припинити. Потім в інституті, я постійно ходив на репетиції зі студентським гуртом, а батько кричав, шо я займаюсь дурнею і краще б писав конспекта. Після навчання вони обоє благали мене припинити ходити на репетиції після роботи, а натомість здобувати стипендію у Fulbright, як мій старший брат, але згодом група Latexfauna вистрілила.

Читайте також: #BOOKSHELFY: ГАННА НЕЛУП, ФРОНТВУМЕН АНДЕГРАУНД-ІНОДІ-ПОП ГУРТУ GANNABABY

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Не переглядами в YouTube і не медійністю, не кількістю підписників. Для мене критерієм успіху є цінність кожного окремого твору. На скільки він збагачує культурне надбання твого простору. Чи зумів автор зобразити щось нове, або поглянути на старе по-новому. Чи зміг знайти інший відтінок у сто разів описаних речах. Чи буде жити творчість після тебе. З появою інтернету дуже часто абсолютно невартісні речі стають популярними, бо їх споживають школярі й трударі, яких чимало. А деякі вартісні речі часто-густо пульсують у вузьких і витончених колах. І в принципі, в цьому немає нічого аж поганого.

Як виглядає ваш стандартний день?

Інколи бігаю. Гуляю з собакою. Вигадую кілька реклам. Бринькаю на гітарі. Готую щось смачне. Дивлюся пізнавальні телешоу. Їду на репетицію. Лягаю спати.

Які якості партнера для вас важливі?

Бути найкращим другом. Уміти зрозуміти іншого. Не осудити одразу, а спробувати зрозуміти, чому саме так вчинив інший, які обставини обумовили його вчинок.
Уміти говорити і проговорювати, що не влаштовує й шукати спільне рішення.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Категорична. Нездатна на переоцінку цінностей.

Від чого б вам найскладніше відмовитися?

Від малосольного оселедця з маринованою цибулькою на бородинському хлібі.

Фото надані прес-службою

Читайте також: ДОБІРКА НОВОЇ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ: ЯКИМ МИ ЗАПАМ’ЯТАЛИ 2020-ИЙ РІК