На це питання відповідає Тася Осадча, лікарка-психологиня, психотерапевтка, консультантка з питань сексуальності.
– Жінка у сексі зазвичай грає роль того, хто готовий пожертвувати своїм задоволенням заради задоволення чоловіка. Чому ця “жертовність” є нормою для більшості жінок навіть у прогресивному 2020 році?
– На те є кілька причин. Одна більш культуральна: це про патріархальний склад нашого західного суспільства (ми все ж таки відносимося більш до культури західної, ніж східної), в якому ідея жіночого задоволення та взагалі того, що жінка під час сексу може отримувати задоволення, відносно нова.
Анекдот, що пристойна леді під час сексу немає рухатися не на рівному місці з’явився. Тобто був чоловік з його потребою, а жінка нібито слугувала тому, щоб цю потребу задовольнити.
Тоді на це були соціокультуральні особливості, але враховуючи скільки століть ми прожили в такій парадигмі, не варто сподіватися, що такі речі зміняться швидко, протягом одного покоління.
В принципі, я, як фахівець у сфері сексології та психотерапії, не вірю в поняття революції, я вірю в еволюцію. Еволюція більш тривала, але фундаментальна в плані подальших змін і їх закріплення. Тому на все потрібен час і доволі тривалий час.
Ідею, що жінка має жертвувати своїм задоволенням, наразі продовжує підтримувати більшість людей, тому що все ж таки традиційна, патріархальна модель, є більш розповсюдженою статистично. Це те, що неодмінно має змінюватися, тому що ідея жертовності не несе нічого хорошого.
Друга складова – тонша. В сексуальних стосунках завжди є хтось, хто домінує, і хтось, хто підкоряється. Я зараз кажу не про концепцію БДСМ, я кажу про звичні форми сексуального контакту, без специфічних вподобань. Фізіологічно є в нас той, хто чинить проникнення – чоловік – і той, хто дає можливість це проникнення здійснити – в гетеросексуальних стосунках це жінка. І ось тут може відбуватися такий момент: на підсвідомому чи частково підусвідомленому рівні стається легесенький зсув, що ніби то підкорення десь підміняється поняття пригнічення. І пригнічення саме власних потреб, у тому числі й потреб в отриманні задоволення. При чому не завжди цю модель диктує чоловік, часто сама жінка є носієм ідеї, що десь треба змовчати й т.д.
Те, що з клієнтської практики можу сказати: дуже часто зустрічаються міфи, які лякають жінок, і вони через страх приходять до урізання власних проявів. Які це міфі? Наприклад: “Я не хочу бути жінкою, про яку кажуть, що вона не дає”, або “Я не хочу, щоб він вважав мене занадто примхливою”. Там змовчала, тут змовчала, і це є нормою.
Читайте також: ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО СЕКС, КІБЕРБЕЗПЕКУ ТА ВТІЛИТИ СЕКСУАЛЬНУ ОСВІТУ В УКРАЇНІ?
– Що робити, якщо ти вже привчила чоловіка до того, що його задоволення на першому місці? Як зламати цю традицію?
– По-перше, мені дуже суперечить ідея щось ламати. Ламати нічого не треба, тому що зламати легко, а побудувати щось нове – це вже важче. Повторюся, що я за еволюцію, а не революцію. Тому ніжно, поступово, в той момент, коли усвідомили, що щось не те відбувається, без звинувачень, при спокійних обставинах: 1) поза сексуальним контактом обговорити те, що “знаєш, мені б отак хотілося б”, 2) під час сексуального контакту можна десь направити, наприклад, перекласти руку партнера.
Я завжди за відкритий діалог, при чому відкритий діалог це і про “направити руку”. Не думати, що він зрозуміє, здогадається – ні, він цього не має робити, тим більше, якщо до того у вас була сформована якась інша модель. Він не зобов’язаний здогадуватись що щось не так. Той, хто усвідомив дискомфорт, має почати діяти. Але не з позиції звинувачення, а з позиції “говоріння” про себе.
– Як правильно вибудувати розмову з чоловіком, щоб вона була конструктивною, а не перетворилася на звичайний побутовий скандал?
– У діалозі беруть участь двоє, і щоб це не перетворилося у сварку, варто розуміти, що за це відповідальність на кожному з учасників – по 50%.
Є така метафора про комунікацію, що у нас є 10 кроків – у кожного по 5 – щоби досягти мети, яка знаходиться посередині. Я можу зробити свої п’ять, але якщо той, хто по інший бік, зробить чотири з половиною, правильної комунікації не складеться.
Не варто тішити себе ілюзіями про те, що я владна на все впливати. Ми у комунікації знаходимося з другою людиною, і у неї можуть бути інші плани. Варто розуміти, що вірогідність того, що розмова переросте у сварку, однозначно існує. І це не тільки залежить від того, як я, жінка, побудую цю комунікацію. Чоловік може бути не в дусі, для нього взагалі ця тема може бути проблемною, або соромно на неї говорити, або будь-які розмови на цю тему він сприймає як шантаж або загрозу його чоловічим якостям. Тому перш за все не ставити на меті зробити з цього скандал.
Читайте також: ИНТЕРЕСНЫЕ ПОДКАСТЫ ПРО СЕКС И ОТНОШЕНИЯ
Як же це зробити? Не використовувати тему сексу у якості болючих аргументів під час сварок. Тобто взагалі ніколи цього не робити. Чому? Тому що якщо ви так будете робити, буде дуже складно говорити на тему сексу в мирних обставинах – завжди існуватиме настороженість. Говорити на такі проблемні теми краще, коли ви вдвох гуляєте у парку, або збираєте гриби у лісі, хоча там є ножі. Це жарт (сміється). І використовуйте “я”-висловлювання, про них вже, мабуть, всі знають, але я повторюся. Говорити про себе: що мені хотілося б, як мені хотілося б. І обов’язково наголошувати на сильних та класних сторонах, на тому, що подобається, що приносить задоволення: “О, мені подобається як ти це робиш, можна було б це робити частіше”.
Дуже добре, до речі, з сексом поєднується гумор. Не сарказм, не іронія, а саме гумор. Гумор – це там, де смішно обом, і ніхто не ображений.
– Як самій зруйнувати бар’єри у голові, якщо з дитинства нам втовкмачували, що “за чоловіком, як за кам’яною стіною”, адже ми всі певною мірою продукт виховання?
– Знову ж таки, мені ідея руйнування не близька, тому я про поступову, обережну зміну. Власне, хто сказав, що ось це “за чоловіком, як за кам’яною стіною” – погана концепція? Якщо вона працює, і вона добре працює для конкретно цієї жінки та конкретно цього чоловіка, то хай собі існує. Все, що підходить обом людям у парі, й не важливо, про що йде мова: про сексуальні відносини, про побутові, чи якісь інші, все, що підходить обом і не шкодить третім особам – все є добре конкретно для цієї пари.
Є багато сімей, які живуть у так званій патріархальній моделі, там де чітко йде розподіл по гендерних ролях, і це влаштовує учасників! Чому б і ні? Це не добре і не погано. Якщо ж десь я розумію, що мої уявлення мені муляють, можливо раніше вони мені були ок, але зараз не дуже, по-перше, точно не ламати.
Уявіть собі стіл на чотирьох ніжках, вам перестала подобатися одна або дві, що буде коли ви ту ніжку приберете? Стіл звалиться. Спочатку треба знайти, чим цю ніжку замінити, а потім вже прибрати стару.
Приблизно так працює психотерапія. Спочатку ми дивимося, що не так працює, потім ми шукаємо якіснішу альтернативу, яка більш підходить. Можемо перебрати декілька варіантів. Людина приміряє їх, як одяг, і вже потім, коли знаходить те, що їй підходить (краще, якщо вона це апробовує якийсь період), виводить стару модель на другий план. Ось це, що я називаю не революція, а еволюція.
– Як не впадати у крайнощі й не стати занадто егоїстичною у ліжку?
– Почнемо з того, що егоїзм – це не є погано. Егоїзм – це тоді, коли я думаю про себе, про свої комфорт і задоволення. Кому ще про це думати, як не мені самій? Я в себе одна, і я перша людина, яка зацікавлена в тому, щоб мені було добре.
Якщо мова йде про те, що маємо бачити в парі й свого партнера, а не лише себе, то тут, мені здається, помічним може бути розуміння того, що задоволення в сексі – це процес обопільний. І неможливо досягти задоволення тоді, коли твоєму партнерові не добре. Вірніше, можливо, але чи надовго цього вистачить і чи дійсно це буде задоволення? Давайте по-чесному, для того, щоб отримати фізіологічну розрядку, можна використати різні засоби: фалоімітатори, мастурбацію за допомогою власних пальців, але якщо ми в контакті з живою людиною, то це про контакт, про обмін, про взаємодію.
І якщо говорити про здоровий егоїзм, то ми, як ніхто інший, зацікавлені в тому, щоб і нашому партнеру з нами у ліжку, та й не тільки у ліжку, було добре.