Fashion-директор Marie Claire Пітер Кардона поспілкувався з fashion-ілюстратором Іреном Джіллані про те, чим натхненний її стиль, і що вона найбільше любить зображати.
Ірене, не могли ви розповісти трохи більше про себе?
Я народилася у невеликому містечку на півночі Італії – у Пармі. Змалку я дуже багато малювала. Серед усього іншого я любила розглядати модні журнали, і перемальовувати моделей в їх красивих сукнях.
Я вісім років жила у Мілані. Працювала ілюстратором та сценографом.
Це дві роботи, які я люблю і які я знаходжу взаємодоповнюючими. Мені часто вдавалося комбінувати свої навички, створюючи ілюстрація для інсталяцій та івентів, які майже завжди стосуються сфери моди.
Як ілюстратор, я майже всьому навчилася сама. Починалося все з паперу, а потім повільно я перекладала все діджитал, навчаючись використовувати різні програми. В даний час IPad повністю замінив ручну роботу. Немає нічого комфортніше, ніж працювати лежачи на дивані зі своїм котом в оточенні моїх маленьких, створених у домашніх умовах, джунглів.
Чим натхненний стиль ваших ілюстрацій?
У мене лише три теми: жінки, руки та природа.
Жіночі портрети зазвичай зображення мого настрою. Зазвичай я роблю це практично бездумно: мої маленькі жінки виглядають як я, і пояснюють, що відбувається всередині мене. Я неймовірно прив’язана до концептів фемінності та жіночої сили: ми всі особливі!
Читай також: Ромео Бекхем дебютує на обкладинці глянсового журналу
Я великий аматор квітів і рослин. Природа завжди захоплювала мене. Коли малюю квіти, то розслабляюся. Для мене вони представляють досконалість, баланс та абсолютну красу нашого світу. Звичайно, як і у випадку з музикою, у мене бувають моменти, коли я наповнюю свої роботи фірмовими фішками – від фіксації на одному кольорі до повторення певних об’єктів. У такі періоди, які для кожного будуть дуже особистими та дивними, я почуваюся магічно. Наприклад, я не можу не зобразити на ілюстрації місяць чи зірки. До всіх цих елементів я додаю правильну дозу кольору та іронії.
Який ваш улюблений тип комерційного продукту і чому?
Мені завдає неймовірного задоволення працювати над проектом, який якось отримує фізичну реалізацію. Торкаючись упаковки з моїми зображеннями або книги з ілюстраціями, я відчуваю неймовірну подяку. Але зазвичай у мене немає жодних переваг. Мені подобається переводити думки у зображення настільки сильно, що для мене не має значення, яким саме типом роботи я займаюся.
Чи є інша форма творчості, яка вам подобається?
Мені подобається займатися безліччю справ одночасно. Мені б хотілося дізнатися, як працювати з керамікою, пройти курс каліграфії, навчитися вишивати. Через рік я хочу, щоб мої ілюстрації можна використовувати для різних цілей.
Хто ваша аудиторія?
Виразно це жінки, тому що саме з темами цікавими ним я працюю, з привабливими для них відтінками та стилем. Мені подобається розповідати про жінок і розмовляти з ними.
Як ваші батьки відреагували на вибір кар’єри? Тому що нам усім добре відомо, що не всі бачать мистецтво метою життя.
Мої батьки завжди заохочували мої мрії та бажання. Вони навчили мене, що терпіння та повна віддача допоможуть досягти втілення мрій. Можу сказати, що мені дуже пощастило, адже вони завжди вірили в мене та мої здібності.
Якби вони поводилися по-іншому, то я змусила б їх мислити інакше будь-якими способами. Дуже важливо займатися тим, що робить нас щасливими.
Ви задоволені вашим робочим оточенням?
Мені вона дуже подобається. Воно надихаюче – повно креативних людей із добрими ідеями. До цього моменту мені завжди дуже щастило, адже я зустрічала людей, з якими можна було проводити конструктивні та стимулюючі діалоги.
Хто ваші улюблені ілюстратори і чому?
Дуже складне питання, бо мені подобається багато різних ілюстраторів. Якщо брати найкласичніших, то це Лоренцо Маттотті, а якщо сучасних – Міранда Макарофф, Емма Аллегретті, Еліза Сітзінгер, Агата Сінгер, Еміліано Понзі і … я думаю, що треба зупинитися, тому що можу перераховувати годинами. Вони мені подобаються всі з різних причин. Одні змушують мене посміхатися. Інші подобаються тому, що користуються всією гамою відтінків, а деякі тому, що просто змушують мене захоплюватися. Навіть не можу пояснити чому саме. Я думаю, що питання пов’язане з дуже особистим сприйняттям зображення.
Як вам здається, ілюстратор потрібен стиль? Ви маєте підказки, які допоможуть розвинути стиль?
Обов’язково! Дуже важливо для ілюстратора знайти свій стиль, який його презентує. Бути пізнаваним важливо, тому що нас, художників, існує дуже багато.
Я думаю, що це дуже довгий процес, який, мабуть, ніколи не закінчується. Спочатку я експериментувала з різними техніками, і лише через рік я визначила для себе ключові деталі – чорні лінії, плоский фон. З цих елементів я почала вибудовувати свій стиль. Думаю, що я постійно розвиваюсь.
Назвіть, будь ласка, трьох ілюстраторів чи художників, яких ми обов’язково маємо зачекінити.
Еліза Зайцінгер, Бріанда Фітц James Стюарт, Yoko Honda.