Інтерв’ю з дизайнерами Lake Studio

Минулий рік став переломним для бренду Lake Studio: зміна у дизайнерському складі, переїзд до іншого шоуруму, вдалі експерименти з вишивкою. Але залишилося і постійне – бажання створювати красу.

Змін у вас дійсно багато,этому давайте почнемо з ключової – приходу в бренд Анастасії як дизайнер. Ви давно знали одне одного, і це сталося закономірно?

Олеся: Так, Настя була однією з перших наших клієнток. Нам подобався її стиль і протягом 6-7 років ми створювали для неї образи. Причому це був взаємний процес – Настя ділилася з нами своїми ідеями, ми їх доопрацьовували та створювали для неї саме те, що їй було потрібно. Вона навіть записана у нас була “улюблений клієнт”. Тому, коли постало питання про нового дизайнера, ми і вирішили запропонувати спробувати себе в цій справі Насті. До речі, незадовго до цього вона вирушила на курси конструювання одягу, і ми вже відчували, що це все недарма і приведе нас усіх до чогось нового.

Настя давала тоді поради лише щодо своїх нарядів чи підказувала щось із приводу подіумних колекцій?

Анастасія: Ні-ні, я була тоді лише клієнткою. Але, крім того, що я купувала готові речі, багато нарядів я робила на замовлення. І ось тут виявлялася та креативна складова, про яку говорить Олеся.

Яким був перший день у озеро Studio у новій якості?

А.: Я навіть не знаю, коли цей перший день стався. Напевно, це було ще тоді, коли ми разом створили мені перше плаття. То був 2008 рік. Мені дуже сподобалася неопренова сукня з подіумної колекції. Але воно було не дуже застосовним до мого ритму життя. Я побачила його на фото, закохалася, розшукала дівчаток і прийшла до них із фразою «Я хочу таке саме, гірчичного кольору». Але нюанс був у тому, що я була в цікавому становищі. Тому я підібрала іншу тканину і трохи ускладнила крій. І це вийшла зовсім інша річ, яка досі зберігається у моєму гардеробі та нагадує про те, з чого все починалося.

Не можна не відзначити, що бренд зараз став жіночнішим. З чим це пов’язано? Особисті зміни, орієнтація на комерційний успіх?

В: Я гадаю, тут просто все співпало і склалося в одну формулу.

А: Прихід нової людини завжди тягне за собою якісь зміни. ДНК залишили незмінним: архітектурний крій, необроблені краю, складні форми. Але ми хотіли зіграти на контрасті і наголосити, що жіночність і маскулінність можуть виступати в парі. Зараз у моді андрогінність, об’ємні, розтягнуті речі. Нам це теж дуже подобається, ми самі носимо такі вбрання, але розуміємо, що внутрішньо завжди хочемо залишатися жінками. Такими, якими нас створила природа. Все-таки жіночність – завжди всім личить і завжди в моді.

А як постійні клієнтки реагують на ці зміни?

В: Мені здається, дуже добре. Тим більше, ми завжди створювали одяг для жінок, розбавляючи його маскулінними доповненнями. Можливо, зараз жіночного початку в наших вбраннях просто побільшало. Всі дівчата хочуть змін і рано чи пізно ти втомлюєшся від чогось одного.

Ви почали працювати ще над чоловічою лінією. Як прийшла ця думка?

А: Одного разу нам потрібно було зробити подарунок чоловікові і ми подумали: «Що ми вміємо робити найкраще?».

Хором: Шити одяг.

А: І ми вирішили для нього пошити незвичайний піджак з нашою фірмовою вишивкою у вигляді квітки артишоку, яку можна було б носити і з класичними брюками, і з джинсами. Його власник – людина публічна, стала всюди в ньому з’являтися і так до нас потягнулися клієнти-чоловіки.

Як колектив сприйняв цю новину?

А: Для чоловічої лінії ми почали працювати з окремим конструктором, тому для них все пройшло спокійно та безболісно (сміються).

Ви заговорили про артишок, тому хочу запитати, чому саме його ви так часто використовуєте зараз?

В: Він з’явився в колекції минулого сезону (осінь-зима 2016-2017 – ред.) і ми почали розвивати цю ідею. У тарілках, свічках, різдвяних капсулах.

А: Колекція називалася Metamorphosis, і ми взяли за основу всі стадії цвітіння артишоку. Хотіли показати перехід того, що нас оточує, в одяг, і як наочний предмет вибрали артишок з усією палітрою кольорів (коричневий, приглушений зелений). Усім дуже сподобався цей принт та сама ідея. Ми зробили дуже багато повторів із вишивкою артишоків, тому перед Новим роком вирішили зробити капсулу ще й із предметами інтер’єрного дизайну. Ми хотіли допомогти нашим клієнтам у передноворічній метушні визначитися з гарними подарунками. Зробили тарілки, свічки та подушки з артишоками, і у нас усе розібрали, нічого не лишилося. Була ціла черга на ці тарілки.

Я уявляю, наскільки енерговитратною є така ваша активність. Як ви встигаєте?

А: Так, останній рік був у нас дуже насиченим. Мало того, що ми переїхали до нового шоуруму. У нас вийшло три капсули – Botanica, Japan та новорічна колекція. Плюс дві основні колекції, показ у Національному музеї, перенесений графік показів.

В: Отже ми вже увійшли в темп! (сміється)

У скільки починаєте робочий день і коли закінчуєте?

А: Намагаємося починати о 10-й. Щопонеділка стартуємо з планерки, де всім колективом 2-3 години обговорюємо нагальні питання, а далі все біжимо їх втілювати в життя.

В: Ну а закінчуємо вже як виходить.

Ви ж усі творчі люди, як взаємодієте між собою? Невже обходиться без сутичок?

А: Ой, сутички є завжди, щодня.

В: Але в суперечках народжується істина. І, до того ж, до бійки у нас поки що не доходить (сміється).

Натхнення шукаєте разом чи збираєте ідеї кожна окремо, а потім влаштовуєте обмін ними?

А: Все це витає у повітрі і приходить до нас якось одночасно. Ми навіть помічали, що думаємо про те саме.

В: І говоримо в унісон.

У різдвяному лукбуку вбрання приміряли дочки Анастасії, і, варто зазначити, що вони виглядають дуже органічно. Чи не означає це, що незабаром нам варто чекати ще й дитячого вбрання від озеро?

А Дякую. Ми хочемо це поступово розвивати. Тим більше, клієнтки часто запитують нас про дитячий одяг, причому для хлопчиків теж. Ми завжди прислухаємось до знаків, тому все попереду.

А: У мене навіть є ці дитячі сукні, до речі. І так, це складна, трудомістка робота, але водночас дуже емоційна.

В: Так, з дітьми працювати – суцільне задоволення. Зйомка різдвяної капсули стала моєю улюбленою.

Дочки Насті часті гості у вашому шоурумі? Чи приміряють сукні, чи дають якісь поради?

В: Ой, Маша (молодша дочка Анастасії – ред.) приходила до нас буквально позавчора, у сукні, яку їй пошила Настя.

А: Поради вони, звичайно, дають, але через вік їхня головна рекомендація зараз – одягати все рожеве.

Чимало брендів сьогодні відкрито позначають своїм пріоритетом іноземні ринки. Яка у вас стратегія щодо цього?

А: Звичайно, ми теж рухаємось у цьому напрямку. За бізнес-планом, ми хотіли взяти рік для того, щоб стати на ноги, запустити капсули, а потім лише починати освоювати міжнародні ринки. Але увага з боку міжнародної преси та баєрів була настільки високою, що нам просто довелося виходити і на цей рівень. Тож у найближчих планах – шоуруми у Мілані та Парижі.

Як вам працюється у новому шоурумі?

А: Ми хотіли створити тут відчуття затишку та передати естетику бренду в дизайні інтер’єру. Так вийшло, що все тут – українського виробництва. Оскільки я архітектор, то й простір це оформляла сама. Мої друзі надали мені свої меблі, картини. Девіз нашого шоуруму тепер: «Приходь за сукнею – йди з диваном». Ми вже продали кілька картин, представлених тут. Приходять і власники готельних бізнесів, які цікавляться меблями. Ось, наприклад, картина, біля якої ми зараз із вами розмовляємо, – це робота Дмитра Молдованова «Джерело». У колаборації з ним ми створили весняно-літню колекцію. За основу було взято його останню виставку «Світла трава» – якесь повернення в Едем, де хижаки живуть у гармонії з усіма іншими тваринами. Ідея і саме ця картина досить символічні – в колекції ми хотіли підкреслити, що навіть зі зміною в дизайнерському складі ДНК залишається незмінним. Тобто ми все одно повертаємось до витоків.  

Фото: Віра Бірюкова, Ukrainian Fashion Week