Мода
Каннський кінофестиваль 2018: повна конкурсна програма
Поділись:
Все про програму кінофестивалю Канна сайту Marie Claire розповідає Марія Алесіна!
Голова журі 71-го кінофестивалю Канна – Кейт Бланшет
Фестивальне кіно нерідко викликає розбіжності між кінокритиками та глядачами, але включення фільму до програми Канського кінофестивалю означає, що він вартий того, щоб скласти на його рахунок власну думку. Які картини обговорюватимемо весь наступний рік — у цьому огляді.
8 травня на Лазурному березі відбулася церемонія відкриття 71-го кінофестивалю Канна, на червоній доріжці якого до 19 травня ми побачимо діячів кіномистецтва з усього світу. Журі цьогорічного фестивалю очолює оскароносна актриса Кейт Бланшет, яку організатори запросили, серед іншого, за її активну соціальну позицію (цього року вона ініціювала голлівудську кампанію Time Up’s за припинення сексуальних домагань на роботі). Саме вона вручить Золоту пальмову гілку картині-переможцю конкурсу. До складу журі також увійшли актриси Леа Сейду, Крістен Стюарт та російський режисер Андрій Звягінцев, який минулого року отримав Приз журі фестивалю за свою картину «Нелюбов».
Які фільми обговорюють найголосніше?
Кадр із фільму «Усі знають»
Традиційно у рамках церемонії відкриття відбувся показ першої стрічки із основної конкурсної програми. Цього року фестиваль розпочався картиною іранського режисера Асгара Фараді. «Всі знають» (Everybody knows), що розповідає непросту сімейну історію в іспанських декораціях. У головних ролях знялися Пенелопа Крус та Хав’єр Бардем, які разом із режисером та іншими акторами з’явилися на червоній доріжці. Для пари це вже четверта спільна робота: окрім «Всі знають» у 2018 році у світовий прокат вийде фільм «Ескобар» про життя колумбійського наркобарона за їх участю.
Жан-Люк Годар – режисер картини «Книга з картинками»
Протягом наступних днів буде показано ще 20 фільмів основної програми, серед яких фільми режисерів зі світовими іменами. Одна з очікуваних картин – нова кінострічка Жан-Люка Годара «Книга з картинками» (Le livre d’image). 87-річний класик французької «нової хвилі» представить фільм, що складається із шести частин: п’ять перших він називає «вступними» до шостої, яка розповість історію вигаданої революції, влаштованої лідером неіснуючого емірату. Годар, ми нудьгували!
Це буде вже дев’ята картина Годара, відібрана для участі у конкурсі фестивалю, хоча свою першу каннську нагороду режисер отримав лише 2014 року – приз журі за стрічку «Прощавай, мову!». На той раз легенда французького кіно відмовилася особисто представляти свою картину на фестивалі, можливо, вже не очікуючи бути нарешті удостоєним почесного призу. Якщо таке довге очікування зачепило режисера за живе, то організатори намагалися це виправити, обравши для афіші 71-го фестивалю Жана-Поля Бельмондо і Ганну Каріну, що цілуються, кадр з фільму Годара «Божевільний П’єро», знятого в 1965 році. Можливо, саме цьому рішенню ми зобов’язані тому, що цього року режисер все ж таки особисто представить свою нову картину і дасть офіційну прес-конференцію – подію, якої важко не чекати, особливо з огляду на те, що француз завжди має на всю свою непередбачувану думку.
Кадр із фільму Джафара Панахі «Три особи»
Стрічка другого іранського режисера Джафара Панахі «Три особи» (Three faces) розповідає історію іранської дівчини, сім’я якої заборонила їй навчатися у Тегеранській театральній консерваторії. У фільмі режисер разом з акторкою Беназ Джафарі вирушають у гірське село на півночі Ірану та відкривають завісу таємниці над місцевими традиціями та переконаннями. Азербайджанець за національністю, громадянин Ірану Панахи добре знайомий кіноманам, адже він був номінований на нагороди Канського, Венеціанського, Локарнського та Берлінського кінофестивалів. Крім того, у 2012 році він став лауреатом премії імені Сахарова, що сталося вже після його арешту іранським урядом та засудження на шестирічний висновок за акції протесту проти офіційних результатів виборів в Ірані.
Незважаючи на домашній арешт та заборону проводити режисерську діяльність протягом 20 років, Панахі продовжував знімати кіно (на своїй дачі, як фільм «Закрита завіса») та отримувати призи головних світових кінофестивалів (представлена у Каннах у 2011 році стрічка «Це не фільм», наприклад, була вивезена з Ірану на флешці, захованій у тістечку). Режисер не може виїжджати за кордон, тому його особиста присутність на кіноогляді у Каннах залишається малоймовірною.
Кадр із фільму «Літо»
У подібній ситуації перебуває і російський режисер Кирило Серебренников, стрічка якого теж була відібрана для участі в основній програмі. Мова про картину «Літо», що розповідає про ленінградську молодість Віктора Цоя, якого зіграв корейський актор Тео Ю. Засновані на біографії рок-музиканта дії фільму розгортаються у 1981, коли 19-річний Цой знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Наталею та записує перший альбом гурту «Кіно».
Під час зйомок фільму Серебренников був заарештований російською владою за звинуваченням у розкраданні державних коштів та був перевезений для суду до Москви, де й змонтував стрічку під домашнім арештом. Організатори фестивалю запросили Серебренникова та заявляли про свою надію, що він зможе особисто представити свою нову картину. Проте його домашній арешт все ще триває, тому показ картини пройде, найімовірніше, без участі режисера. У 2016 році російський режисер вже представляв свою драму «(М)Учень» у програмі Канського кінофестивалю «Особливий погляд» і був удостоєний Призу незалежної французької преси імені Франсуа Шале.
Кадр із фільму «Холодна війна»
Ще одна стрічка зі Східної Європи від поляка Павла Павліковського “Холодна війна” (Cold War) розповідає палку любовну історію між двома несумісними людьми. Сюжет розгортається в Європі на тлі холодної війни, що загострюється, між Заходом і Сходом. Фільм «Вибач, ангел» (Sorry Angel) привносить у програму французьку легкість. Автор кількох книг про молодь 90-х режисер Крістоф Оноре зняв ліричну комедію про роман між двома французами в Парижі 1990 року.
Кадр із фільму «Попіл — найчистіший білий»
Ще одну історію кохання, але вже в більш похмурих декораціях, розповідає картина. китайського режисера Цзя Чжанке «Попіл — найчистіший білий» (Ash is Purest White): танцівниця потрапляє у в’язницю, захищаючи в колотнечі місцевого гангстера – свого коханого, але через п’ять років виходить на волю і вирушає на пошуки свого втраченого кохання. Про нелегальний бік життя оповідає і заснований на реальних подіях фільм «Чорний ляльково-клановець» (BlacKkKlansman) американця Спайка Лі: афро-американський поліцейський у Колорадо примудряється впровадитися в місцеве угруповання ку-клукс-клану і згодом очолити його.
Кадр із фільму «Людина, яка вбила Дон Кіхота»
Закриє кінофестиваль фільм із Адамом Драйвером у головній ролі — стрічка британця Террі Гілліама «Людина, яка вбила Дон Кіхота» (The Man Who Killed Don Quixote). Після 20 років підготовки та семи невдалих спроб розпочати зйомки, режисер нарешті завершив картину про рекламного агента, який стає героєм роману Сервантеса. Разом із Адамом Драйвером у фільмі зіграла також французька актриса українського походження Ольга Куриленко. «Людина, яка вбила Дон Кіхота» буде показана на фестивалі поза конкурсом.
Ще одна довгоочікувана прем’єра, яка відбудеться на фестивалі поза конкурсною програмою — фільм Ларса фон Трієра «Будинок, який збудував Джек» (House That Jack Built), що розповідає про життя серійного маніяка. У головних ролях – Метт Діллон та Ума Турман. У 2000 році режисер отримав головну нагороду фестивалю за легендарну «Танцюючу у темряві» за участю Бьорк, але в 2011 організатори оголосили фон Трієра персоною нон грата за його скандальний нацистський жарт під час прес-конференції після фільму «Меланхолія». Через сім років дирекція фестивалю зняла з датського режисера статус вигнанця.
Кадр із фільму «Донбас»
Крім основного конкурсу та позаконкурсних прем’єр, ще 18 повнометражних фільмів братимуть участь у кіноогляді у рамках програми «Особливий погляд», яка нагороджуватиме за зображення реалій сучасного світу. Цього року програму відкриває фільм українського режисера Сергія Лозниці «Донбас» — антивоєнна художня стрічка про життя людей під час війни на сході України. Сергій Лозниця добре знайомий канським кіноекспертам: його стрічки «Щастя моє» (2010), «Майдан» (2014) та «Коротка» (2017) вже були представлені в офіційній програмі кінофестивалю. Чи переможе наш режисер у конкурсі, дізнаємось 18 травня під час церемонії закриття програми. Картина-переможець «Особливого погляду» отримує як нагороду підтримку у французькому прокаті. На цей раз місце голови журі посів американо-іспанський актор Бенісіо дель Торо, який і очолить вибір номінанта.
Крім того, однією з традиційних програм фестивалю в Каннах є добірка класичних кінострічок, серед яких цього року покажуть фільми Кубрика «2001: Космічна Одіссея», Сергія Бондарчука «Війна та мир. Фільм 1. Андрій Болконський» та Інгмара Бергмана «Сьомий друк».
Джерело фото: gettyimages.com, kinopoisk.ru
Поділись:
Також читайте
