Купити книгу
Мода
Книжкова полиця: історії жінок зі світу моди, написані ними самими
Поділись:
Fashion-індустрія завжди була досить замкненою спільнотою. Сьогодні модні Будинки, дизайнери та редактори трохи відкривають двері у свої життя за допомогою соціальних мереж, але потаємними секретами та важливими думками, як і раніше, діляться явно неохоче.
Проте є у цьому закритому клубі та винятки. Ми зібрали в одному місці книги, написані в різні часи жінками з fashion-індустрії. У цих виданнях вони не тільки чесно діляться своїми історіями та спостереженнями, а й доводять, що їхнє життя зовсім не одна суцільна вечірка, як може здатися збоку.
Ельза Скіапареллі, «Моє шокуюче життя»
Свою автобіографію дизайнер італійського походження Ельза Скіапареллі опублікувала у 1954 році – якраз у той момент, коли її модний Будинок у Парижі закрився через борги, а споконвічна суперниця Коко Шанель повернулася у справу після 15-річної перерви.
Скіпареллі без прикрас і вишуканою літературною мовою (все-таки вона дочка аристократки та вченого) розповіла історію свого насиченого і часом дуже непростого життя. У книзі знайшлося місце як відвертим описам того, як Ельза з дочкою на руках і без будь-якої підтримки починала в 1920-і роки створювати свій бренд, як захоплювалася спіритизмом, дружила з дадаїстами (у тому числі, Сальвадором Далі) і, звичайно ж, як створила свій культовий “шокуючий рожевий” колір. Це та сама фуксія, без якої сьогодні не обходиться жоден світовий тиждень Моди.
Маггі Руфф, “Філософія елегантності”
Якщо ім’я Ельзи Скіапареллі, через роки, і повернулося в модний контекст, то пам’яті про її сучасникку Маггі Руфф сьогодні майже не залишилося. Хоча француженка Руфф забута зовсім несправедливо – її дизайнерські ідеї у 1920-1930-х роках справді випереджали час.
Вона однією з перших почала експериментувати з асиметричним кроєм, а про її філігранну техніку пошиття в Парижі ходили легенди. Творчий рацвіт Маггі Руфф припав на непростий для Європи час і в 1948 році вона припинила роботу в ательє, передавши його дочці. Сукні авторства Руфф сьогодні можна відшукати лише у музеях та закритих приватних колекціях. Але на віки вона залишила не тільки вишукане вбрання, а й книгу зі своїми роздумами про те, що означає бути справжньою жінкою. Звичайно, деякі тези про поведінку в 2020 році вже здаються дуже спірними, але завіти справжньої елегантності майже через 100 років не дуже змінилися.
Діана фон Фюрстенберг, «Жінка, якою я хотіла стати»
А ось у дизайнера Діани фон Фюрстенберг, яка винайшла культову сукню із поясом-запахом, автобіографія розтягнулася одразу на два томи. У 2008 році вона випустила у світ книгу Diane: A Signature Life, а в 2014-му доповнила її виданням The Woman I Wanted to Be.
Інтерес і широкий резонанс викликала якраз друга книга, адже в ній дизайнер поділилася зі світом значною кількістю інформації про себе. Наприклад, розповіла про те, що у її житті все пішло не за сценарієм звичної казки – принца (швейцарського аристократа Егона фон Фюрстенберга) вона зустріла не у фіналі, а на початку своєї історії. Від цього шлюбу, який тривав лише три роки, у Діани залишилося двоє дітей та гучне прізвище. І виявившись не «при дворі», вона не стала опускати руки, а навпаки відразу ж відкрила свою дизайнерську справу і прославила забутий швабський князівський рід Фюрстенбергерів на весь світ.
Читайте також: 5 ЗАХИБНИХ РОМАНІВ, З ЯКИМИ МОЖНА ВТРАТИТИ РАХУНОК ЧАСУ
Грейс Коддінгтон, “Grace: Автобіографія”
Наразі британці Грейс Коддінгтон 78 років. І 28 із них вона присвятила роботі в журналі Vogue. На позиції fashion-редактора американської версії видання Грейс створювала зйомки за силою візуального впливу, що нагадують картини чи фільми, – у ній дивним чином поєднуються багатозадачність продюсера та тонке естетичне бачення художника.
У своїй автобіографії Коддінгтон розповіла про трагічну аварію в молодому віці, яка мало не коштувала їй життя, про роботу моделлю у Великій Британії, про свою ніжну дружбу з геніями моди, на кшталт Карла Лагерфельда, і, звичайно ж, про взаємини з головним редактором, легендарною Анною Вінтур (з якою не все у них складалося так легко, як могло б здатися). На окрему увагу заслуговують життєві мудрості Коддінгтон, які раз у раз перебивають глянсову розповідь. Наприклад, саме їй належить фраза про те, що якщо у вас недосконале тіло, ви можете зробити досконалою особистість. І з цим точно не посперечаєшся. А ще Грейс чудово малює і книга доповнена її милими авторськими начерками.
Олена Долецька, «Не життя, а казка»
Книга, за якою пару років тому ганялися практично всі наші fashion-інсайдери, і згодом не втрачає своєї актуальності. Легендарний глянсовий головний редактор чесно, подекуди іронічно, а подекуди й сумно, розповіла про свій шлях – починаючи від історій про те, як модничала в інституті, випрямляючи праскою свої неслухняні кучері, і закінчуючи роботою у Vogue з найвпливовішими світовими фотографами та моделями.
“Не життя, а казка” – це рожевий вхідний квиток у закритий світ глянсових видань. Всередині читача чекають на історію і тріумфу, і сліз, і хронічних недосипів, і абсолютного щастя. А після прочитання сценарію два – вам або будь-що захочеться працювати в глянці, або ви порахуєте всіх, хто пов’язує з цим своє життя, просто божевільними.
Читайте також: КРАЩІ ФІЛЬМИ І СЕРІАЛИ ПРО МОД
Олекса Чанг, “IT”
36-річна британка Алекса Чанг – наймолодший автор із нашої книжкової добірки. Але в моді вона вже 20 років і їй є що розповісти світові. Починала вона свій професійний шлях як модель, але через деякий час закинула цю справу – коли зрозуміла, що робота розвиває у ній неабиякі комплекси з приводу зовнішності. Тим не менш, fashion-спільнота не відпустила харизматичну дівчину – вона швидко перейшла у статус музи дизайнерів, бажаної гості на всіх показах та улюблениці фотографів.
Сьогодні Алекса Чанг працює над своєю лінією одягу та продовжує надихати оточуючих. Наприклад, за мотивами її світських виходів створено навіть Instagram-аккаунт @artlexachung, В якому під кожен її образ підбирають відповідну за стилем і кольоровою гамою картину відомого художника. У 2013 році Алекса взялася за перо та фотоапарат і випустила книгу «IT» – це такий собі щоденник із письмовими та фото-замальовками it-girl. У лаконічній формі і з часткою британського гумору, вона розмірковує не тільки про моду, а й про непрості стосунки, Twitter, діджеїнг та інші прикмети свого покоління.
Поділись:
Також читайте
