Мода

Міцно пов’язані: як працює теорія шести рукостискань

Marie Claire

11 Грудня, 2017

Від будь-якої людини на Землі нас відокремлює лише шість рукостискань – життєздатність цієї теорії вивчав Роман Щербаков.

Фото: Thinkstock

Ппам’ятайте, як у романі «Хрещений батько» дон Віто Корлеоне повчає бідолашного Джонні Фонтейна: «Друзі понад усе. Дружба важливіша за талант. Головніше за будь-який уряд. Вона майже те саме, що сім’я, не забувай цього. Якби ти зумів побудувати довкола себе міцну стіну дружби, тобі не довелося б вдаватися до моєї допомоги». І справді – маючи необхідні зв’язки, легше влаштуватися на хорошу роботу, та й у решті всіх сфер життя зайвих знайомств не буває.

Саме про це говорить знаменита теорія шести рукостискань. Ще в 1929 році угорський фантаст Фрідьєш Карінті фактично сформулював її в оповіданні «Ланки ланцюга», де головний герой вихвалявся, що може налагодити контакт із будь-якою людиною на Землі за допомогою п’яти спільних знайомих.

Читайте також: 15 КЛАСИЧНИХ КНИГ І ЧОМУ ЇХ ВАРТО ПРОЧЕСТИ

ВАМ ЛИСТ

Через 40 років за справу взявся американський психолог Стенлі Мілгрем. Експеримент, який він назвав “Світ тісней”, полягав у наступному: 300 випадково обраних людей у маленькому містечку на східному узбережжі США отримали конверти – їх слід було переслати через всю країну адресату в Бостоні, з яким вони ніколи не зустрічалися. Надсилати конверти можна було лише через своїх знайомих. У результаті мети досягли всього 60 конвертів, але Мілгрем проаналізував дані і зробив висновок, що кожен конверт пройшов у середньому через руки п’яти людей.

Експеримент був досить «брудним», так що правило шести рукостискань зазнало жорсткої критики з боку наукової спільноти, але в народі воно набуло широкого поширення як незаперечний науковий факт.

Ймовірно, якомусь промасленому роботягу на заводі Форда стало легше жити, коли він думав, що від знайомства з самим президентом США його відокремлюють не багатоступінчасті кастові сходи, а шість простих рукостискань.

Читайте також: КНИГИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ СИЛЬНІ ЕМОЦІЇ

З погляду арифметики все більш-менш сходиться: соціологи кажуть, що кожна людина з середніми комунікаційними навичками близько 300 знайомих. У них також приблизно 300 приятелів, що розширює коло спілкування до 90 тисяч людей. На третьому рівні це вже 27 мільйонів, а четвертому – 8 мільярдів. Але тут важливо розуміти, що якась частина із 300 знайомих вашого знайомого співпадає зі списком ваших контактів, і враховувати її нема рації.

Не варто забувати і про те, що у світі досі існує безліч ізольованих громад і навіть ціла сотня народів (наприклад, сентинельці, що проживають на одному з Андаманських островів), які вороже припиняють будь-які спроби цивілізованого людства налагодити з ними контакт – підійти до аборигенів вдається лише з відстань випущеної стріли. І якщо дикі племена можна списати на математичну похибку, то у світі освічених людей, як і раніше, існує інша проблема – соціальні касти, які часто стають непереборним бар’єром, адже люди схильні спілкуватися в основному з собі рівними.

ГЛОБАЛЬНА СІЛА

Хоч би скільки послідовники Мілгрема намагалися підтвердити його теорію на практиці, у них нічого не виходило. Експеримент провалювався щоразу, коли випадкові адресати з різних причин відмовлялися пересилати листи далі. Теорія шести рукостискань так і залишилася гарною легендою, якби не розвиток Інтернету, а особливо соцмереж, де зв’язки між людьми очевидні.

Ідея Мілгрема природно трансформувалася в теорію шести кліків.

Нещодавно вчені Міланського університету спільно з фахівцями Facebook проаналізували зв’язки між 721 мільйоном користувачів – їх виявилося 69 мільярдів! Згідно з дослідженням, середня довжина ланцюжка між двома незнайомими людьми в соцмережі становить лише 4,74 «рукостискання». А якщо брати лише мешканців однієї країни, то ця цифра буде ще меншою. Нові дані підтвердили думку про те, що Facebook остаточно перетворив світ на глобальне село, а експеримент «Світ тісней» тепер може провести кожен.

Для тих, кому ліньки самостійно вишукувати шлях до цікавого незнайомця, навіть придумали додаток Theory of 6 Handshakes, який автоматично вираховує ланцюжок зв’язків до будь-якої заданої людини вКонтакті.

Читайте також: Як почати займатися у спортзалі

НА СЛАБО

Розумний підхід до теорії шести рукостискань здатний кардинально змінити життя. Ви можете знайти не тільки роботу мрії, але й, наприклад, того симпатичного хлопця, якого одного разу бачили в кафе, та так і не наважилися заговорити з ним. Алекс Рутерфорд з Масдарського інституту науки і технологій встановив: маючи мінімальну інформацію, можна вийти на будь-яку людину в соцмережах через спільних знайомих всього за 12 годин активного пошуку. Якщо це не вдасться, то лише тому, що люди не до кінця усвідомлюють можливості свого кола спілкування.

Поясню: зазвичай ми розраховуємо лише на допомогу друзів та родичів – соціологи відносять їх до так званих «сильних зв’язків». Але близькі люди, як правило, постачають нас однотипною інформацією, що і добре, і погано: наявність сильних зв’язків забезпечує людині почуття комфорту та стабільності, але у справі відкриття нових життєвих горизонтів воно навряд чи допоможе.

Інша справа – слабкі зв’язки (сусіди, знайомі з спортзалу, випадкові попутники у далеких поїздках тощо). Саме вони відіграють головну роль у пошуку контакту з новою людиною. Перші докази сили слабких зв’язків було отримано ще 1970-х роках гарвардським соціологом Марком Грановеттером. Вчений вивів прямий зв’язок між багатством людини та кількістю її слабких соціальних зв’язків. А ще він визначив, що лише 30% безробітних у Бостоні влаштувалися працювати завдяки наведенням друзів і родичів. Інші знайшли собі місце, дізнавшись про нього від випадкових знайомих.

Це тим, що малознайомі люди обертаються у різних соціальних колах і мають різні джерела інформації, що значно розширює діапазон пошуку. Тому для ефективного використання слабких зв’язків важливо ніколи не забувати про людей, з якими ви випадково познайомилися, наприклад, вигулюючи собаку в парку або відвідуючи курси іноземної мови – рано чи пізно ті, чиє ім’я ви навіть не відразу згадаєте, можуть відіграти ключову роль у новому. витку вашого життя.

Щоб у потрібний момент слабкі зв’язки «вистрілили», їх варто регулярно підживлювати.

Цікавтеся, чим живуть ваші знайомі – на крайній край, не забувайте просто привітати їх раз на рік з днем народження. Це дрібниця, але вона дасть вам мінімальну підставу при необхідності звернутися до людини за допомогою. Ще дуже важливо, щоб у вашому колі спілкування були так звані «люди-шлюзи», що поєднують різні соціальні верстви – чим більше їх буде, тим менша ймовірність, що ви зайдете в глухий кут на шляху до своєї мети.

Вивчаючи теорію Стенлі Мілгрема, я згадав давню мрію – знятися у фільмі режисера Джима Джармуша – і вирішив скласти план послідовних рукостискань, які б допомогли мені потрапити до метра на кастинг. Виявилося, це найпростіше! Кілька років тому мені за півціни вирвав зуб тоді ще студент медінституту Борис Горгієв, який одного разу випивав із дніпропетровським майстром гри на терменвоксі Артемом Зайцем, який особисто знає автора роману «Гопник» Володимира Козлова. У нього в друзях на Facebook є російський кінокритик Антон Долін, який минулого року взяв інтерв’ю у Джима Джармуша з нагоди виходу його останнього фільму «Виживуть лише коханці».

Виходить, до заповітної мрії всього п’ять рукостискань… Вирішено: звільняюся, купую книгу Станіславського «Робота актора над собою» і якнайшвидше лечу до Голлівуду – до зустрічі на великому екрані!