Куди піти: виставка «Сучасне мистецтво Ізраїлю»

Проект об’єднує сім сучасних художників, деякі з яких вже добре відомі у світі: Сігаліт Ландау, Невет Іцхак, Рен Славін, Мішель Платник, а також нові таланти – Раїда Адон, Ціон Абрахам Хазан та Тамар Хіршфельд. 

Виставка є відображенням багатьох соціальних питань, що виникають одночасно перед Україною та Ізраїлем, та демонструє циклічність історії людства. Точним прикладом є робота Мішеля Платника “Мій сімейний портрет”. Платник приміряє на себе образи людей, які брали участь у різних історичних подіях, зображуючи армію, політичних діячів, емігрантів, рабів, військових і приходять до висновку, що ми є частиною системи без можливості і права судити.

Як і в Україні сьогодні, для Ізраїлю земля є великою цінністю, про що йдеться у відеороботах Сігаліт Ландау під назвою «Фінікійський Танець Піску» та «Ашкелон», який був виставлений в ізраїльському павільйоні Венеціанської бієнале у 2011 році.

«Я знімала людей, які грають у гру ножем, – її у нас також називають “країни”. Роботу я назвала Azkelon – “гібрид” двох назв “Gaza” (Aza in Hebrew) і “Ashkelon”. Ці два міста майже поділяють один пляж, але відокремлені кордоном. Сектор Газа є одним із найбільш перенаселених районів таборів біженців у світі. У 1950-х роках Ашкелон був заселений багатьма євреями з арабських країн, які проживали в тимчасових таборах для іммігрантів. Ця територія, як і раніше, є маргінальною частиною Ізраїлю. На мою думку, молодь по обидва боки грає в цю «гру», і там, де є гра, є ще багато життя. Це угода про деякі прості правила. Вони можуть виграти чи програти. Їхня взаємодія не є неможливою», – розповідає Сігаліт Ландау.

Гендерні та расові питання проілюстровані у «чорній» серії коротких роликів Тамар Хіршфельд під назвою Schwartze («Шварце» – так називали євреїв німці під час Другої світової війни). “Шварці” відвідують історично спірні місця в Ізраїлі та Європі: “Шварці на лижах в Австрії”, “Шварці на цвинтарі Трумпельдор”, “Шварці Піаніст”.

У своїх творах Раїда Адон та Рен Славін створюють уявні та символічні світи. Маючи єврейське та арабське походження, Адон досліджує власну ідентичність, поєднуючи у собі витоки двох народів. Рен Славін звертається до естетики урбаністичного пейзажу, одночасно гіпертрофуючи красу та замкнутість оточення.

Роботи Ціона Абрахама Хазана «Саліт» та «Марганіт» дають можливість глядачеві виступити у ролі спостерігача та відчути необхідність постійного контролю над своїми діями. А ось Невет Іцхак до цього питання підходить дещо іронічно, перетворивши візерунки традиційних афганських килимів на картини. 

КОЛИ: 15 – 26 березня, 12:00-19:00
ДЕ: Інститут проблем сучасного мистецтва (вул. Євгена Коновальця, 18д)