Мода
«Кураж» спільно з Suka_Zhizn займуться допомогою безпритульних українців
Поділись:
Київська благодійна барахолка «Кураж» у 2020 році сконцентрується на допомозі безпритульних. Для цього команда «Куражу» об’єднує зусилля з проектом Suka_Zhizn і займеться дестигматизацією безпритульних людей в Україні, а також реінтеграцією їх у суспільство.
Олена Гудкова
«Кураж» візьметься за фінансування та інформаційну підтримку проекту, який покликаний донести до суспільства, що людина, яка живе на вулиці, — це найчастіше не вибір, а обставина життя.
На жаль, дуже часто безхатченки — це чиїсь мами, дідусі чи діти, які просто не можуть повернутися назад у сім’ю з багатьох причин. Один із наших основних посилів — донести, що в більшості випадків люди не обирають таке життя,
— каже засновниця «Куражу» Олена Гудкова.
«Кураж» спільно з Suka_Zhizn займуться формуванням статистичної бази про кількість бездомних у Києві та створенням для них інфоцентрів, де можна буде зареєструвати людину у спеціальній crm-системі, надати їй першу медичну та психологічну допомогу, надати перекушування, можливість помитися, змінити одяг, прийняти рішення про повернення соціум.
Наш спільний проект – це перші усвідомлені кроки до системного вирішення проблем бездомності у Києві. Він насамперед важливий для тисяч безпритульних людей, які вже сьогодні потребують допомоги. Ми хочемо бути тими, хто дасть бездомним людям, які хочуть повернутися до соціуму, можливість це зробити,
– Наголошує засновник Suka_Zhizn.
Проект Suka_Zhizn стартував 3 роки тому зі створення Instagram-акаунту, в якому публікувалися історії та фото безпритульних. Сьогодні це повноцінний проект, в рамках якого можна пожертвувати кошти на підтримку бездомного або допомогти з відновленням документів та пошуком роботи.
Ми вибрали дві неймовірні історії з життя безхатченків, на майбутнє яких вплинув проект Suka_Zhizn:
Запорізький Вуді Харрельсон
Вова – вилитий актор Вуді Харрельсон, лише його п’ятирічний досвід життя на вулиці слабо нагадує життя голлівудської зірки. Хіба що драматургією.
Після розбрату із родичами Вова вирішив виїхати з рідного міста на заробітки. Працював у різних куточках країни, а коли переїхав до Києва — мешкав на вокзалі, підробляючи на будівництві. Бездомним Вова став після того, як його документи та гроші вкрали на вокзалі. До того ж, незабаром він втратив будь-яку можливість роботи і став на милиці: чоловік порвав зв’язки в коліні, коли спускався в люк, щоб переночувати на теплотрасі.
З цього й почалася довга історія людини, яка, здавалося б, зневірилася у всьому. У Instagram-акаунті Suka_Zhizn розміщувалися фото Вови та новини про нього. Проект допомагав базовими речами та медикаментами, тримав зв’язок, доки Вова був у лікарні; пропонував купити нові милиці та зайнятися відновленням документів — лише через стиснення чоловік відмовлявся від допомоги.
Через старі непридатні милиці сталася ще одна травма — перелом шийки стегна, і, як наслідок, три місяці реабілітації в притулку, який вдалося знайти Suka_Zhizn. Незабаром усі родичі Вови знайдуться завдяки сторизам у Instagram, виявиться, що чоловіка шукали всі роки. Буде хепі-енд — за зібрані проектом кошти, Вові зроблять операцію на меніску та відновлять документи. Він буде оточений турботою та любов’ю сім’ї. Все точнісінько як в американському кіно з Харрельсоном, тільки по-справжньому.
Знову побачити світ навколо себе
Коля частково втратив зір після армії. Коли переїхав до Києва із Кіровоградської області, влаштувався працювати водієм. Якось він приїхав на склад за продуктами, відволікся на хвилину, а його барсетку з документами, телефоном та грошима для замовлення продуктів вкрали.
Водити тепер не дозволяло здоров’я, і чоловік перейшов на охорону та допомогу Лук’янівського ринку. Зір падало, платили за нову роботу менше, гроші на оренду житла закінчилися, і Коля оселився прямо на ринку: «Перед Великоднем, я як завжди допоміг зібрати дві точки і пішов перепочити. Прокинувшись через годину, я розплющив очі і нічого не побачив. Начебто повністю затягли чорною плівкою. З того моменту я пожив, скільки міг на ринку, потім застудився і мене відвезли до лікарні».
Далі було по-різному: відновлення документів (дружина Колі, щоб отримати його пай землі, вже давно подала в розшук і оскільки його не знайшли, він був визнаний зниклим безвісти. Отже, щоб відновити документи, спочатку треба було довести, що Коля живий через суд), п’ять місяців боротьби за доступну ціну операції, задовільні для дозволу на операцію аналізи, десятки походів до поліклініки, на обстеження, дообстеження.
Сьогодні Коля працює охоронцем у гаражному кооперативі, де є приміщення для сну, душ та маленька кухня. Коля каже, що у 46 років його життя почалося заново, і тепер він знову може бачити всіх навколо.
Поділись:
Також читайте
