Модна наука: Як учені створили 3 тканини, що носить весь світ

Раді анонсувати відкриття «Музею науки» у столичному ВДНГ, що відбудеться вже 24 вересня. 

Антон Дяковський

В рамках співпраці з проєктом Marie Claire розпочинає серію матеріалів, що дозволяють зазирнути глибше у зміст простих речей і побачити науку навколо себе.
Ми часто звертаємо увагу на те, з чого пошитий наш одяг, але рідко цікавимось, як саме створюються ці тканини і яку вони мають історію. Давайте розберемося, що стояло на шляху трьох найпопулярніших у світі синтетичних тканин: нейлону, акрилу і поліестеру.

Рекламний проспект корпорації «DuPont» з перевагами нейлону як матеріалу для виробництва панчіх

Нейлон

Розробка цього матеріалу коштувала 6 млн доларів, 15 років досліджень і життя його творця — американського хіміка Уоллеса Карозерса. Останній відкрив нейлон у 1935 році, отримавши речовину, з якої можна робити досить міцне, еластичне і водостійке волокно. Це смола, що утворюється після того, як кілька синтетичних речовин нагрівають у вакуумі.

Рекламний проспект корпорації «DuPont» з перевагами нейлону як матеріалу для виробництва панчіх Новий матеріал отримав назву «nylon», бо розроблявся одночасно в Нью-Йорку і Лондоні — з перших літер цих міст. Масове виробництво нейлонового одягу почалося вже після Другої світової війни та стало надзвичайно затребуваним.

Читай также: Эмми-2020: Лучшие образы звезд 72-й церемонии награждения

Творець нейлону Карозерс так і не дочекався цієї миті, покінчивши життя самогубством ще у 1937 році, бо вважав, що не реалізувався як вчений. Дітище американського хіміка виявилося досить вдалим: нейлон дешевий, стійкий до пошкоджень і деформацій, невибагливий у побуті. А ще він дуже легко фарбується, тому з нейлону можна створювати речі будь-якого кольору та дизайну.

Нейлонові панчохи стали справжнім проривом, проте на початку виробництва вони були вдвічі дорожчі за шовкові, тому жінки часто «малювали» нейлон на своїх ногах.

Акрилові светри не виходять з моди вже більше 60 років

Акрил

Кажучи умовно, цю тканину виготовляють з повітря, а науково — з природного газу, з якого отримують синильну кислоту і ацетилен для подальшої хімічної реакції. У 1940-х роках американська корпорація «DuPont» почала роботу над новою тканиною, що нагадує вовну, проте легко фарбується, не вбирає вологу і не втрачає колір з роками. І в 1952 році вийшло!

Науковці застосували нову технологію, що дозволяє фарбувати тканину ще у процесі виробництва. Саме тому речі з акрилу майже не втрачають свої барви з віком і не вигоряють на сонці. Також на відміну від натуральної вовни, акрил не колеться і не «кусається», не викликає алергію і практично не мнеться.

Так виглядали модники 1960-х у сорочках з поліестеру

Поліестер

Згадаймо хіміка Карозерса, що так рано пішов з життя, проте не забрав з собою наукові секрети. Його напрацювання продовжив дует британських учених Вінфріда і Діксона, що в 1950-х синтезував новий матеріал. Спочатку поліестер використовували у виробництві мішків і контейнерів, але вже у 1960-х почався бум речей з нової тканини: її можна було побачити як на подіумі, так і в повсякденному житті.

Читай также: Ходят слухи: Дэниелу Крейгу в качестве шпиона Бонда нашли неожиданную замену

Сьогодні поліестер можна зустріти в безлічі елементів гардеробу, хоч і не в чистому вигляді, адже його часто змішують з іншими синтетичними або натуральними тканинами. Його хімічні та фізичні властивості роблять речі стійкими до води, високих температур, зношування і розтягнення. Поліестер — це тканина, що чи не найбільше спрощує наше життя. 

БОНУС: Шовк

Так, цей матеріал не є синтетичним, проте про нього варто розповісти. Уявляєте, що шовку вже більше 5000 років? Науковці стверджують, що
«матір’ю» шовкопрядства була Лей Цзу — дружина одного з китайських імператорів. Вона навчила людей розводити шовковичних черв’яків,
розплутувати кокони і таким чином власноруч забезпечувати себе волокном для одягу.

За тисячоліття свого життя шовк поширився усім світом і став однією з найдорожчих тканин. Також вироби з нього вельми капризні: не люблять воду і прасування, а от міль їх дуже любить. Проте, що може зрівнятися з ніжністю, грацією і вишуканістю цієї тканини? До речі, дізнатися більше про шовк та інші матеріали, що змінили світ, можна вже з 24 вересня у київському Музеї науки, що відкриється на ВДНГ.

Щоб дізнатись більше про те, як влаштований світ, приходьте до першого державного «Музею науки» в Києві. Графік роботи: з 10:00 до 20:00, понеділок — вихідний. Придбати квитки можна лише на сайті музею https://sciencemuseum.com.ua за вартістю: 

• 100 грн — стандартний квиток; при оплаті карткою Visa знижка 15%;

• 50 грн за особу — груповий квиток для школярів (від 10 осіб);
• безкоштовний вхід для дітей до 3 років, людей з інвалідністю 1 та 2 груп, дітей-сиріт та дітей, чиї матір/батько загинули під час воєнних дій на сході України.

На період карантину в просторі передбачені посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків онлайн із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів та інших поверхонь.