Володимир Ярославський – шеф-кухар, суддя проектів «МастерШеф» та «МастерШеф. Професіонали» на СТБ, керуючий і співвласник ресторану Lucky, бренд-шеф магазину Good Wine – розповів нам про те, що його драйвить у роботі та про своє велике кохання.
– Що для вас означає поняття “нова маскулінність”? Яким має бути «справжній чоловік»?
— Я не знаю, що таке «нова маскулінність» і не чув такого поняття (Посміхається). У моєму розумінні чоловік повинен бути сильним, цілеспрямованим, допомагати іншим. Особа, яка турбується про благополуччя своєї сім’ї. Кожен має своє розуміння.
Можу сказати, яким би я хотів бути. Як чоловік, я повинен дбати про свою сім’ю та свій бізнес, оскільки у мене 65 людей у підпорядкуванні. Дбаю про них, як про своїх дітей, я відповідальний за цих людей. Мені потрібно виводити бізнес уперед, щоб у нас усіх покращувалися фінансові умови.
Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: СЕРГІЙ БАБКІН
Чоловік повинен дбати про те, як він виглядає і як пахне. Це не повинно бути надто. Ми просто вибираємо комфортний одяг, але він не повинен бути брудним або рваним.
Чоловік повинен розуміти етикет спілкування з людьми, зі старшими та з жінками. Чоловік повинен поважати жінок, нашу прекрасну половину, допомагати їм у всьому. Розуміти, що вони слабші, але не показувати цього. Іноді давати жінкам можливість бути сильнішими за нас і вдавати, що вони дійсно нами командують (Сміється). Найголовніше – робити людей поряд щасливими.
— Які життєві уроки дали вам батьки?
— У мене перед очима чудовий приклад. Мої батьки весь час разом, і вони постійно навчаються – бути разом. Вони мені дали головний урок – важливо цінувати свою сім’ю та своїх близьких, приймати їх такими, якими вони є і насолоджуватися суспільством один одного.
— У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» та «після»?
— Десь у 32 роки у мене був роман. Я дуже закохався в одну дівчину, але розумів, що не відповідаю її рівню. Вона була режисером, спілкувалася із зірками, а я – простий кухар. Я побажав собі, що одного разу вийду на червону доріжку, щоб вона побачила та оцінила, що я гідний. З того моменту я взявся за роботу. Саме тоді я перебудував себе наново. І таке сталося за кілька років – у мене була червона доріжка.
Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: ДАНИЛА ХОМУТОВСЬКИЙ
— Що найбільше вас драйвіт: у житті, роботі, стосунках? Що цінне?
— У мене зараз немає стосунків, але мені хотілося б вважати так: цінно, якщо ми знаємо одне одного дуже довго. У мене з друзями так само. Мій характер – не подарунок, і я часто можу бути зайнятий через робочий графік, але вони мене люблять просто так вже більше 10 років. Для мене це дуже цінно. І у відносинах так само. Драйвіт, якщо люди просто разом, можуть бути поруч. З кожним роком цінність цього зростає.
У роботі драйвіт надихатиме людей. Мені дуже хочеться постійно надихати оточуючих.
— Як ви думаєте, ви вже знайшли себе?
– Так звичайно. Усвідомлення прийшло давно. Приблизно за часів «Пекельної кухні», коли я почав отримувати позитивні відгуки про свою роботу від людей, які для мене важливі: Арам Мнацаканов та Сергій Гусовський. Я зрозумів, що це моє, що в мене виходить, і почав прикладати ще більше зусиль для отримання знань та їх шліфування.
І ще один важливий момент стався, коли відкрив свій ресторан. Я відкривав із дівчиною-керуючої Анею Тишкевич. Вона поїхала до Польщі. Я дуже за нею сумую. Але розумію, якби не вона, у мене такого не вийшло б. І не знаю, чи вийшло б взагалі. Коли ми згодом дивилися на нашу роботу, розуміли, що це круто. Я мчу щодня на роботу, думаю про неї ночами і прокидаюся о 4:30 з новими ідеями. Це моє і мені дуже подобається.
Читайте також: ЧОЛОВІК КАЖЕ: ІРАКЛІ МАКАЦАРІЯ
— Якими критеріями ви міряєте успіх?
— Якщо чесно, я не міряю успіху глобально. Але іноді, коли я роблю презентації для рестораторів, можу подивитись на свою роботу збоку. Наприклад, “Кухня мого ресторану”. Для цієї презентації я збирав інформацію, як я створював ресторан, і що я тут роблю. Коли я все тезово прописав, коли побачив усе, що ми робимо, то подумав: «Ого, та ми круті! Ми стільки всього робимо. Ось такий докладний аналіз моєї роботи показує мені, що вона є успішною.
Є показники успіху за моїми особистими критеріями. Є визнання гостей, котрі хочуть поїсти саме в тебе. І визнання людей, думка чиїх тобі важлива. До нас часто приїжджають винні виробники, які мають ресторани з мішленівськими кухарями, і вони кажуть, що у нас круто та смачно. Чи це не успіх?
– Як виглядає ваш стандартний день?
– Немає ідеально стандартного дня. Вони всі різні та розписані по хвилинах. Правда, зараз карантин і все змінилося. Можу вам розповісти про докарантинний час. Підйом-спорт-робота. Раз на тиждень чи дві – зустріч із друзями чи родичами. Два-три рази на тиждень – іноземна мова. Якогось дня може бути зйомка «МастерШеф», а можливо – подорож. Всі дні різноманітні та насичені. Прокидаюся о 7:00, лягаю – о 00:30. Зазвичай я всі плани пам’ятаю. Дуже рідко записую щось.
– Які якості у партнері для вас важливі?
– Складно описати. Улюблена дівчина – та, поряд з якою про все забуваєш, втрачаєш рахунок часу, з нею можна просто помовчати. У будь-якій ситуації тебе підтримають і зрозуміють, і не клюватимуть за помилку. З нею завжди комфортно та класно. Життя стає кращим і набуває нового сенсу.
— Яка людина ніколи не буде поруч з вами?
— Мене відштовхує нечесність, уїдливість і пихатість. Все напускне та неприродне.
— Чого б ви не відмовилися ні за що на світі?
— А чому я маю від чогось відмовлятися? Не хотів би. Мені все подобається у своєму житті.