Ніжинська професія: Власниця збройового бізнесу та фізик про гендерні стереотипи

Чи є місце упередженням по статевому ознакою у сучасному суспільстві? 

Наш світ зітканий із правил, заборон та обмежень. Завжди існували чіткі рамки, переступивши які ти одразу ставав іншим, неправильним. У затиснутих тесках цивілізованого суспільства могла народитися індивідуальність, яка одразу ж називалася небезпечною, адже могла поставити під загрозу звичний перебіг життя. ХХI століття – епоха свободи, розкутості та рівноваги. Але чи є місце у нашому просунутому світі упередженням та стереотипам, що ґрунтуються на гендерних відмінностях? 

Героїнями нашого фінального матеріалу серпня місяця кар’єри стали жінки, які надихають і відкритими серцями, і прогресивними думками, і свободою у виборі життєвого шляху. Дві Тетяни абсолютно різні. Одна — успішна бізнес-леді, волонтер, спортсменка. Друга — дівчина, яка знайшла натхнення у науці, а можливості для розвитку у фізичних формулах. Те, що їх поєднує, — нестандартний вибір кар’єрного маршруту, на який ще 70 років тому могли розраховувати лише чоловіки. 

Тетяна Яшкіна — власниця магазину зброї та жінка, яка не боїться. Ніколи нічого. Тетяна Мішакова – фізик в Інституті високих технологій КНУ. Дівчина, яка прагне всіх закохати в науковий світ, який колись допоміг їй розкрити свій потенціал. Ми поспілкувалися з дівчатами, і дізналися, чи є місце гендерним стереотипам та антифеміністичним поглядам у світі. Чи стикалися вони з упередженнями з боку чоловіків, чи чинили з ними несправедливо лише тому, що вони жінки. Повірте, їхнім відповідям ви будете здивовані – світ нарешті перестає бути виключно чорно-білим? 

Тетяна Яшкіна, власниця магазину зброї у м. Миколаєві, волонтер року 2019

Слабких людей немає, ми всі сильні від природи. Нас роблять слабкими наші думки. 

Розкажіть, будь ласка, як ви стали жінкою, яка вирішила будувати свою кар’єру у стереотипно ніжній професії? 

Мені вибирати особливо не довелося. Тато дуже рано пішов із життя. Все починалося зі своєї справи моїх батьків. Спочатку був спеціалізований магазин у Первомайську (1994). Мама не хотіла займатися бізнесом і сказала мені: “Якщо ти зможеш, будь ласка – займайся”. Я спробувала, для мене нічого не було в новинку, так що в доросле життя я увійшла усвідомлено та стрімко. 

Хоча мій перший досвід у бізнесі якраз і був пов’язаний з чисто жіночою професією в компанії «Мері Кей». Я на той момент була лідером продажу Первомайська, я отримала свій перший приз – путівку до Єгипту. 

Жінка та зброя — два абсолютно несумісні на перший погляд поняття. Вам завжди подобалася зброя? Чи були у вас у дитинстві суміжні хобі? 

Так, з дитинства я захоплювалася полюванням, їздила з батьками та друзями. Іноді, після школи, допомагала батькам у їхній справі. Так поступово формувалися мої знання та навички у цій сфері, які згодом виросли у моє серйозне ставлення та професійне уявлення про це бізнес-напрямок. Крім цього, для мене не існує стереотипів, що жінки не можуть знатися на зброї, і я — чудовий приклад цього. 

Читай також: Бізнесвумен мимоволі: Надихаюча історія жінки з великої літери.

Чи страшно б починати працювати знаючи, що ви з великою ймовірністю можете зіткнутися з упередженим ставленням? 

Один із моїх принципів життя – не боятися! Не боюся, бо знаю, що страх не дає нам зрушити з місця. А моє життя – це постійний рух, розвиток, обрана місія. Так, звичайно, на початку моєї діяльності, я зіткнулася з величезною гендерною нерівністю, адже на той час дійсно, рідко можна було на наших дорогах, навіть зустріти дівчину за кермом автомобіля! Не кажучи вже про те, що ти приходиш і вирішуєш, з якимись Генералами чи полковниками питання. На тебе дивляться і завжди ставлять те саме питання: — «А де твій тато?», або «А де твій чоловік?». Але я та людина, яка ламає стереотипи, і головне для мене та моєї команди — йти до своєї мети і не зупинятися. 

Які у вас принципи управління? Важко керувати чоловікам, які, можливо, вас не сприймають? 

У мене великий колектив – і половина його, до речі, дівчата! Ділити його на слабку і сильну стать, як на мене, немає сенсу. Ми всі одна дружна команда і просто виконуємо різні завдання, прагнучи однієї мети — розвитку та конкурентоспроможності. 

Якими якостями потрібно мати, щоб стати успішною жінкою у світі чоловіків? 

Багато людей переконані: щоб стати успішною, потрібно мати певні зв’язки із впливовими людьми; мати успішних заможних батьків, які забезпечать світле та безтурботне майбутнє дітям; успішно вийти заміж. Проте багато хто став успішним завдяки своїй голові на плечах, власним цілям, старанням. Секрет мого успіху — у старанній роботі, навчанні, вибраній місії та філософії життя.  

Тетяна Мішакова, фізик, асистент Інституту високих технологій КНУ ім. Тараса Шевченка

У сучасному світі можливо абсолютно все, головне – не боятися мріяти та дозволяти собі помилятися. 

Розкажіть, будь ласка, як ви стали жінкою, яка вирішила будувати свою кар’єру у стереотипно ніжній професії? Це дитяче бажання чи так вийшло з волі обставин? 

Фізику я вибрала свідомо, вона була цікава мені з дитинства. Коли мені було 10 років, на літніх канікулах я пішла до бібліотеки та принесла звідти величезну книгу для дітей з фізики з гарними картинками. Найбільше тоді мене вразила думка про те, що сонячне світло, яке ми сприймаємо білим, містить у собі промені всіх кольорів. Батьки були вражені моїм вибором книги, але підтримали. Пізніше я зрозуміла, що мені дійсно цікаво, як влаштований цей світ, і фізика дає мені найповніші відповіді. Про те, що це чоловіча професія, я абсолютно не думала. 

Читай також: Євген Клопотенко: «Якщо мова – це ДНК народу, то національна кухня – її душа»

Чи страшно було починати працювати, знаючи, що ви з великою ймовірністю можете зіткнутися з упередженим ставленням? 

Вчені, з якими я працювала, дуже доброзичливі люди без стереотипів, і з цього приводу побоювань у мене не було. З викладанням не так очевидно. Завжди трохи тривожно вперше приходити на пару до нової групи студентів, адже я не схожа на літнього професора, якого автоматично має виникати довіра, виходячи з його серйозності та досвіду. Але, як показують опитування студентів, їм все одно, людина якої статі проводитиме заняття, головне — професіоналізм, особисті якості та знання. 

Чи траплялися випадки, коли до співробітників-чоловіків ставилися інакше лише тому, що вони чоловіки? 

У науковій спільноті є об’єктивні показники роботи — це наукові статті у добрих виданнях та індекс Хірша, який відображає, наскільки твої роботи цікаві для спільноти. Ці показники легко можна переглянути для будь-якого вченого на сайті бази Скопус. Твоє просування, вчений ступінь і звання, посада, як правило, залежать тільки від цих показників, а не від статі. У цьому плані у нас дедалі прозоріше, ніж у інших сферах. 

Які у вас є переваги перед чоловіками, які обіймають ту саму посаду, що й ви? 

Зовсім трохи відчуваю свою перевагу при подачі проектів на європейські гранти — для них є плюсом присутність жінок у проекті, тобто теоретично такі проекти мають трохи більше шансів. Але не думаю, що це є суттєвою перевагою. До того ж є спеціальні премії для жінок у науці (наприклад, щорічна LOREAL UNESCO). Я ніколи не претендувала на них, але відчуваю, що жінок-науковців сучасне суспільство прагне підтримати. 

Як ставиться до вас колектив? Яке було початкове ставлення і чи змінилося воно зараз? 

Я працюю на не зовсім звичайному факультеті – в Інституті високих технологій КНУ. Він був створений лише 10 років тому людьми, які запропонували новий підхід до вивчення природничих наук. Фізикам, хімікам та біологам, щоб глибше розуміти та ефективніше вирішувати проблеми сучасної науки, необхідно освоювати не лише головну спеціальність, а й основи двох інших. Наприклад, хіміку потрібно розбиратися у фізиці та біології. Таким чином, студенти отримують відмінну базу для роботи у світі сучасних технологій. У такому колективі новаторів не може бути й мови про гендерні стереотипи. Мені дуже пощастило працювати саме тут.