Мода
Німецький поет, масон, учень Іммануїла Канта: ким був родич Ольги Кобилянської
Поділись:
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 року в містечку Ґура-Гумора на півночі Румунії. Батько письменниці Юліан Якович Кобилянський належав до шляхетного роду герба Сас, який походить з с. Кобло Самбірського повіту. Мати, Марія Йосипівна Вернер, походила зі спольщеної німецької родини та була родичкою німецького поета-романтика Захарія Вернера. Саме про нього і піде мова в цій статті.
Ольга Кобилянська
Майбутній німецький поет та драматург Фрідріх-Людвіг-Захарія Вернер народжується 18 листопада 1768 року у столиці Східної Пруссії Кенігсберзі, де його батько був професором красномовства та історії, а також обіймав посаду театрального цензора. Мати Захарія була племінницею лікаря і поета Йоана Валентина Пітша, який навчав Йоганна Крістофа Готтшеда, видатного прусського філософа, поета та критика. У 1782 році батько хлопчика помирає від тяжкої хвороби, залишаючи свого сина на виховання дружині, яка фанатично вірила у Бога та всіляко привчала сина до набожності. У дитинстві Захарія проводив багато часу в будинку дядька, який жив навпроти католицької церкви, також хлопчик старанно ходив до театру, тож дві сили, які остаточно визначили все його життя, були з ним від самого початку. З 1784 року Вернер вивчав право і камералістику в Кенігсберзькому університеті, де відвідував лекції Іммануїла Канта, уже тоді сучасники шістнадцятирічного Захарія вбачали в ньому чуттєву та романтичну натуру. До речі, в цьому університеті навчалося чимало українців: останній Гетьман Війська Запорозького граф Кирило Розумовський, брати Андрій та Іван Гудовичі та граф Михайло Милорадович, який теж був учнем Канта, але про них іншим разом.
Фрідріх-Людвіг-Захарія Вернер
Через 25 років, після вступу до університету, Захарія було призначено секретарем у Південній Пруссії, звідки пізніше був переведений у різні місця нових польських провінцій. Далі цікавіше, Вернер опиняється у Варшаві, де працював зі своїм земляком Ернстом Теодором Амадеєм Гофманом, який був впливовим німецьким композитором та письменником. У Варшаві він також познайомився зі своїм майбутнім біографом Юліусом Едуардом Гітцигом і вступив до масонської ложі, містика якої його приваблювала більше, ніж її просвітницькі тенденції. Саме у той час була написана його перша драма «Die Söhne des Thals» (1803-04), яка розповідала про розпуск Ордену тамплієрів. Разом з тим, Захарія намагався влаштувати своє особисте життя, зокрема у Варшаві письменник уклав 3 шлюби, двоє з яких швидко розпались, до речі, перший шлюб був з повією.
Кенігсберзький університет, 1850 р.
Після повернення до Кенігсберга зі своєю третьою дружиною, щоб доглядати за своєю матір’ю, яка страждала на психічне захворювання. Утім, 24 лютого 1804 року мати Захарія помирає, залишивши сину 12 000 талерів. Незабаром міністр фон Шреттер запрошує Вернера до Берліну, де знайшов йому роботу, аби той міг повністю присвятити себе своїй поетичній творчості. Після того, як він також розірвав свій третій шлюб, Вернер подорожував Рейном влітку 1807 року, а потім поїхав до Веймара, де він провів зиму, спілкуючись з Ґете, який влаштував прем’єру своєї трагедії «Wanda» 30 січня 1808 року. Наступного літа він поїхав до Швейцарії, де зустрів Анну Луїзу Жермен де Сталь і деякий час залишався її гостем у Коппе. Після він поїхав до Риму, де пробув до липня 1813 року, а 19 квітня 1811 року прийняв католицизм.
Незабаром в Ашаффенбурзі у 1814 році Вернер оселився на постійне місце проживання у Відні. Під час Віденського конгресу та пізніше він часто проповідував, не бувши ніде найнятим, і його химерна постать привернула велику аудиторію. Великий вплив на нього мав (пізніше канонізований) редемпторист Клеменс Марія Гофбауер.
Внутрішній вигляд масонської ложі у Відні, бл. 1785 р.
У 1816 році Захарія приїжджає до України, де рік живе у маєтку графа Холоневського. В Україні Захарія часу не гає та вбачає свою місію в служінні Богу. У тому ж році Захарія стає почесним каноніком кафедрального капітулу в Кам’янці-Подільському, але пробуде там недовго. У 1819 році поет повертається до Відня.
Хворий з 1821 року, Захарія охоче продовжував свої публічні лекції, проте наприкінці життя відмовився від ідеї приєднатися до ордену редемптористів, який мав суттєвий вплив на його життя та творчість. Захарія Вернер помер 17 січня 1823 року від хвороби легенів. Поховали поета на «Цвинтарі романтиків» у Марії-Енцерсдорфі. Через 25 років, після смерті Захарія, його маєток у Марії-ам-Гештаді буде втрачено під час буржуазно-демократичної революції.
Кам’янець-Подільський на гравюрі Франческо Вілламена, 17 ст.
Фрідріх-Людвіг-Захарія Вернер був єдиним драматургом романтичної школи, який досяг успіху на сцені. Ніхто так не розвинув містичні елементи та ідею долі, як він. Він дедалі більше переростав у похмуру фантазію та драму і, зрештою, знайшов свою єдину опору в «незламній силі та славі» католицької церкви. Ось таким був родич Ольги Кобилянської.
Джерела:
Hauptvertretern. Frankfurt a. M. 1883. — Jakob Minor, Трагедія долі в її головних представниках (Kürschner’s Deutsche National-Litt. Bd. 151). — v. Wurzbach, Biograph. Lexikon d. Kaiserth. Oest. LV, 72—90. 1887. — Felix Poppenberg, Zacharias Werner. Містика і романтика в синах Фалеса. Berlin 1893. — Felix Poppenberg, Еротичний містик (Magazin f. Litteratur LXII, Nr. 28, 1893). — Goedeke, Grundr. z. Gesch. d. deutschen Dichtg. 2. Aufl. Bd. VI, 90—95. 1895.
Автори: команда проєкту Тверда Криця
Зображення надані проектом Тверда Криця
Поділись:
Також читайте
