Одягнутися у трикотаж з ніг до голови

Трикотаж і в’язання існують поза модою не одне століття. У повсякденну жіночу моду речі з трикотажу ввела Коко Шанель у 1913 році: у своєму першому магазині в Довілі вона представила речі з джерсі – матеріалу, який до неї використовували у виробництві чоловічих речей. Слідом за нею в 1927 Ельза Скіапареллі представила чорні в’язані пуловери з геометричними малюнками від банта до черепа. Так вона зробила революцію в моді, а светри стали бестселером в Америці. У 30-ті роки завдяки рекламним кампаніям Pringle of Scotland у моду увійшла трикотажна двійка: топ із круглим вирізом та кардиган на ґудзиках, одного кольору та плетіння.

Трикотаж і в’язання існують поза модою не одне століття.

У воєнний час в’язка та шерсть рятували людей, коли виробництво фабрик було припинено. У 60-ті з ідеєю в’язаних речей як модних для молодого споживача працювала Мері Куант. Проте особливу популярність трикотаж і в’язка набули у 70-ті роки. Саме коли наприкінці 60-х у моді з’явилося нове ім’я — королеви трикотажу Соні Рікель. Окрім неї з ручною та машинною в’язкою експериментували шотландець Білл Гібб та каліфорнійський художник Кафф Фассетт. У 80-ті і 90-ті роки інтерес до в’язання зник: з’явилося дуже багато нових і привабливіших матеріалів, а трикотаж став сприйматися як щось звичайне і навіть старомодне.

[metaslider id=9679]

рикотаж став синонімом светрів, кардиганів і топів, а також суконь-світрів: ми звикли бачити їх поєднання з джинсами та іншим повсякденним одягом. Проте в осінньо-зимових колекціях цього року трикотаж перестав бути доповненням — до моди входять в’язані тотал-цибулі. Марки від Stella McCartney та Alexander Wang до Céline та THE ROW вводять у свій асортимент в’язані штани, спідниці, вечірні сукні, лосини, спортивні поло та, більше того, пропонують носити все разом. Очевидно, у 2014 році трикотаж найкраще виглядає у парі з трикотажем. З одного боку, в’язаний тотал-цибуля в епоху спрощення моди та прагнення до затишку — попадання в яблучко. Це практично та елементарно тепло. До того ж в’язані речі приємні до тіла, особливо коли їх виробляють із натуральної вовни. Наприклад, у Uniqlo можна знайти вовняні спідниці-олівці та светри зі зігрівальною технологією Heattech. В інших демократичних марок, щоправда, найчастіше зустрічається акрил, але це менше зло проти поліестером.

З іншого боку, ми бачимо в’язку і у весняно-літніх колекціях наступного року, і погода тут ні до чого. Céline показують в’язані вечірні сукні та спідниці з вирізом, в основній лінії Марка Джейкобса присутні в’язані бра-топи, у Франциско Кости для Calvin Klein — в’язані сукні міді, Proenza Schouler показують в’язані футболки, спідниці, брюки та сукні, Delpozo -В’язкою. Справа не лише у скасуванні сезонності. Марки працюють із в’язкою, бо це екологічно. В’язаний одяг – це як raw food: в’язка дозволяє скоротити відходи виробництва на 80%, тому що обрізки ниток пускають у повторне виробництво. Крім того, робота з нитками замінює друк та принти, адже на фарбування однієї футболки йдуть літри води. Звідси поява ще однієї нової тенденції – заміни принтів на вишивку, аплікації чи трикотажні візерунки.

Повʼязані теми:

базовий гардеробосінь-зима 201617

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: